Перегляд вихідного коду сторінки Вирій

{{Перенаправлено|Ирій|Ирій (значення)|для інших значень див.}}
{{Перенаправлено|Ірій|Ірій (значення)|для інших значень див.}}
[[Файл:Пролітаючи над рідним Поліссям.jpg|міні|Лелека летить в ирій]]
'''Ви́рій'''<ref>{{СУМ-11|Вирій}}</ref><ref>{{Грінченко|Вирій|5868-vyrij}}</ref> або '''и́рій''', '''і́рій'''<ref>{{СУМ-20|Ирій}}</ref>&nbsp;— у [[Міфологія|міфології]] [[Східні слов'яни|східних слов'ян]] тепла благодатна країна на заході чи півдні, місце проживання [[Душа|душ]] померлих і зимівлі птахів та інших тварин.

== Етимологія ==
Слово «вирій»&nbsp;— неясного походження. Вперше його зафіксовано у формі родового відмінка в «[[Повчання Володимира Мономаха|Повчанні]]» [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]]: «И сему ся подивуемы, како птица небесныя изъ ирья йдуть».<ref>{{Cite book|title=Повість врем’яних літ|last=|first=|year=1990|publisher=|location=Київ|pages=358|language=|isbn=}}</ref> Існує гіпотеза, що словом «ирій» слов'яни спочатку називали небо, пересування повітряних мас. Тому «ирій» споріднене з «рій», «роїтися», «ринути».<ref>{{Cite book|title=До етимології слів обрій і вирій|last=Задорожний|first=В. Б.|year=2009|series=Мовознавство : Науково-теоретичний журнал|publisher=|edition=5|location=|pages=44-52|language=|isbn=}}</ref> Сучасні дослідники пропонують дві вихідні форми цього слова в [[Давньоруська мова|давньоруській мові]]: «ирии» та «ирьи».<ref>{{Cite book|title=Давньоруська спадщина в лексиці української мови|last=Німчук|first=В. В.|year=1992|publisher=|location=Київ|pages=133, 345.|language=|isbn=}}</ref> Також вирій, як країна, мав назву «тепли́чина»<ref>{{СУМ-11|Тепличина}}</ref> за теплу погоду, що панує там.<ref name=":1">{{Cite book|title=Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях|last=Булашев|first=Ґ.|year=1992|publisher=Довіра|location=Київ|pages=271|language=|isbn=}}</ref>

== Образ вирію ==
Вирій уявлявся як тепла країна, розташована на землях за морем, або на острові. Там панує вічне літо<ref name=":0">{{Cite book|title=Нарис української міфології|last=Гнатюк|first=В.|year=2000|publisher=Ін-т народознавства НАН України|location=Львів|pages=45-46|language=|isbn=}}</ref>, або ж там літо, коли на інших землях зима й навпаки<ref name=":1" />. У вирій відлітають на зиму всі птахи, а навесні повертаються до своїх гнізд. Найраніше туди відлітає [[Зозуля звичайна|зозуля]], що володіє ключами від вирію, і найпізніше з нього повертається. Часом птахи повертаються завчасно і мусять відпокутувати свій поспіх. Зокрема це відбито в народній пісні, де сокіл жаліється, що повернувся, коли на землі ще лежить сніг. Також у вирії зимують [[оводи]], а [[комарі]]в вітри восени відносять туди, а весною приносять назад<ref name=":0" />. Там існують теплі криниці з цілющою водою, багато водойм і ярів, тому у вирії ростуть надзвичайно великі рослини<ref name=":1" />.

Вирій вважався місцем перебування бога Сонця&nbsp;— [[Хорс]]а. У народних віруваннях там також ховається взимку все життя, переховується насіння, посіяне в землю. У вирії перебувають душі предків і душі ще ненароджених людей<ref name=":0" />.

Окрім пташиного, іноді виділявся й гадючий вирій, що міститься під землею<ref>{{Cite book|title=Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини / Упоряд.
В. А. Чабаненко|last=|first=|year=1990|publisher=|location=Київ|pages=23-24|language=|isbn=}}</ref>. Часом він, однак, описувався розміщеним на небі чи в абстрактному версі&nbsp;— змії заповзали до нього по деревах<ref>{{Cite book|title=Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян // Українці: народні вірування, повір’я, демонологія|last=Маркевич|first=Н. А.|year=|publisher=|location=Київ|pages=64|language=|isbn=}}</ref>.

== Розвиток образу ==
На думку польського історика Анджея Кемпінського, спочатку ранні слов'яни вірили лише в один Вирій, пов'язаний з божеством, відомим як [[Род (божество)|Род]] — він, очевидно, розташовувався далеко за морем, в кінці Чумацького Шляху. Згідно з фольклорними переказами, ворота Вирію охороняв [[Велес]], який іноді приймав звірину подобу [[Рарог|рарога]], тримаючи в пазурах ключі від потойбічних світів. Його часто уявляли як сад за залізними воротами, що не пускали туди живих, розташований у кроні космічного древа. А на гілках, за переказами, гніздилися птахи, яких зазвичай ототожнювали з людськими душами<ref>{{Cite book
|title=Encyklopedia mitologii ludów indoeuropejskich
|last=Kempiński
|first=Andrzej M.
|date=2001
|publisher="Iskry"
|location=Warszawa
|isbn=978-83-207-1629-0
}}</ref>.

== Див. також ==
* [[Елісій]]
* [[Острови блаженних]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* ''[[Гнатюк Володимир Михайлович|Гнатюк В]].'' Нарис української міфології.&nbsp;— Львів&nbsp;: Ін-т народознавства НАН України, 2000.&nbsp;— 263 с.
* ''Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини'' / Упоряд. В.&nbsp;А.&nbsp;Чабаненко.— K., 1990.&nbsp;— 261 с.
* Булашев Г. ''Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях.''&nbsp;— К. : Довіра, 1992.&nbsp;— 414 с.
* [https://ure-online.info/encyclopedia/vyrij/ Вирій] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія.
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf Вирій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210614180919/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part2.pdf |date=14 червня 2021 }} // {{УМЕ2|сторінки=158}}

{{slavic-myth-stub}}
{{Ukraine-cult-stub}}
{{Слов'янська міфологія}}

[[Категорія:Українська міфологія]]
[[Категорія:Білоруська міфологія]]
[[Категорія:Культ предків]]
[[Категорія:Міфологічні місця]]
[[Категорія:Уявлення про небеса]]
[[Категорія:Потойбічні місця]]