Вирій: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Dƶoxar (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Sanya3 (обговорення | внесок) м додано Категорія:Білоруська міфологія за допомогою HotCat |
||
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
[[Категорія:Українська міфологія]] |
[[Категорія:Українська міфологія]] |
||
[[Категорія:Білоруська міфологія]] |
|||
Версія за 04:35, 27 лютого 2020
- Запит Ирій перенаправлено сюди. Для інших значень див. Ирій (значення)
- Запит Ірій перенаправлено сюди. Для інших значень див. Ірій (значення)
Ви́рій[1][2] (також и́рій, і́рій) — у міфології східних слов'ян тепла благодатна країна на заході чи півдні, місце проживання душ померлих і зимівлі птахів та інших тварин.
Етимологія
Слово «вирій» — неясного походження. Вперше його зафіксовано у формі родового відмінка в «Повчанні» Володимира Мономаха: «И сему ся подивуемы, како птица небесныя изъ ирья йдуть».[3] Існує гіпотеза, що словом «ирій» слов'яни спочатку називали небо, пересування повітряних мас. Тому «ирій» споріднене з «рій», «роїтися», «ринути».[4] Сучасні дослідники пропонують дві вихідні форми цього слова в давньоруській мові: «ирии» та «ирьи».[5] Також вирій як країна мав назву «тепли́чина»[6] за теплу погоду, що панує там.[7]
Образ вирію
Вирій уявлявся як тепла країна, розташована на землях за морем, або на острові. Там панує вічне літо[8], або ж там літо, коли на інших землях зима і навпаки[7]. В вирій відлітають на зиму всі птахи, а навесні повертаються до своїх гнізд. Найраніше туди відлітає зозуля, що володіє ключами від вирію, і найпізніше з нього повертається. Часом птахи повертаються завчасно і мусять відпокутувати свій поспіх. Зокрема це відображено в народній пісні, де сокіл жаліється, що повернувся, коли на землі ще лежить сніг. Також в вирії зимують оводи, а комарів вітри восени відносять туди, а весною приносять назад[8]. Там існують теплі криниці з цілющою водою, багато водойм і ярів, тому в вирії ростуть надзвичайно великі рослини[7].
Вирій вважався місцем перебування бога Сонця — Хорса. У народних віруваннях там також ховається взимку все життя, переховується насіння, посіяне в землю. В вирії перебувають душі предків і душі ще ненароджених людей[8].
Окрім пташиного, іноді виділявся й гадючий вирій, що знаходиться під землею[9]. Часом він однак описувався розміщеним на небі чи абстрактному версі — змії заповзали до нього по деревах[10].
Див. також
Примітки
- ↑ Вирій // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Вирій // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Повість врем’яних літ. Київ. 1990. с. 358.
- ↑ Задорожний, В. Б. (2009). До етимології слів обрій і вирій. Мовознавство : Науково-теоретичний журнал (вид. 5). с. 44—52.
- ↑ Німчук, В. В. (1992). Давньоруська спадщина в лексиці української мови. Київ. с. 133, 345.
- ↑ Тепличина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б в Булашев, Ґ. (1992). Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. Київ: Довіра. с. 271.
- ↑ а б в Гнатюк, В. (2000). Нарис української міфології. Львів: Ін-т народознавства НАНУ. с. 45—46.
- ↑ Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини / Упоряд. В. А. Чабаненко. Київ. 1990. с. 23—24.
- ↑ Маркевич, Н. А. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян // Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. Київ. с. 64.
Література
- Гнатюк В. Нарис української міфології / В.Гнатюк. — Львів: Ін-т народознавства НАНУ, 2000. — 263 с.
- Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини / Упоряд. В. А. Чабаненко.— K., 1990.— 261 с.
- Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. — Київ: Довіра, 1992. — 414 с.
Посилання
- Вирій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 158. — 1000 екз.
| Це незавершена стаття зі слов'янської міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про українську культуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |