Єноти
Єно́ти — спільна назва для багатьох видів мисливських, зоопаркових та екзотичних видів довгошерстних, пухнастохвостих і нерідко пістрявих середньорозмірних хижих ссавців, а також назва хутра. Первісно в Європі це слово застосовували до назви хутра (шкір) африканських вівер (Viverra genetta) і стосувалася це не так тварини, як забарвлення хутра. В Україні «єнот» — мисливська назва виду єнот уссурійський (Nyctereutes procyonoides).
В Україні сьогодні єнотами називають як ракунів (Procyon lotor), так і єнотів уссурійських (Nyctereutes procyonoides).
Українське слово «єнот» походить (можливо, через російське посередництво), від нім. Genettkarze чи гол. genetta. Джерелом для обох назв вважають ісп. ginetta, яке, у свою чергу, утворене від араб. jarnait («соболина кішка»)[1][2]. Слово «єнот» з'явилось в російській і в українській мовах порівняно нещодавно, тільки в першій половині XIX ст.
Див. також історію класифікації африканських єнотів (Viverra genetta та ін.): Віверові.
Назва «єнот» є збірною для кількох груп ссавців ряду Carnivora з трьох різних родин:
- африканських єнотів — генет з родини віверових (Viverridae), назва використовувалася раніше, наразі слово «єнот» в українській мові до них не застосовується,
- американських єнотів — ракунів з родини ракунових (Procyonidae) (типовий вид — ракун звичайний),
- уссурійських єнотів — єнот (рід) з родини псових (Canidae), інколи до них застосовують також японську міфологічну назву танукі .
У японському фольклорі є єнот-перевертень — чарівний єнот, що має здатність перетворюватися у різні речі й часто дурить людей. Героєм з зоологічної точки зору є єнот уссурійський (Nyctereutes procyonoides), відомий в Японії як «танукі», або «тануко». Див. також перевертень.
1974 р. на студії«ЭКРАН» було створено широко відому 9-хвилинну мультанімацію «Крошка енот» (рос.), в якій головним героєм був маленький єнотоподібний звір (але точно не генета), який любив їсти осоку і жив поруч з мавпами. Попри зоологічні недоладності, мультфільм став дуже популярним через лагідні образи, мелодійний трек та добрі слова головної пісні його героїв.
Єнотом часто називають варіант довгого кудлатого хутра або рябого хутра, з якого шиють верхній одяг (коміри, шуби, шапки). Назва пов'язана є «генетовими» шкірками, або скорочено — «генотами» -> «єнотами» (докл. див. на сторінці Віверові).
«Фінський єнот» (Finnraccoon) — штучно виведена порода єнота уссурійського, якого розводять на звірофермах Фінляндії. Селекційна робота з вирощування фінського єнота проводиться за жорсткими стандартами якості SAGA FURS. Шкури сортуються і продаються виключно на Фінському хутровому аукціоні в Гельсінкі. Хутра марки SAGA є невід'ємною частиною системи якості в індустрії моди, яка гарантує використання сортів хутра найвищої якості [3].
В Україні єнотом мисливці і зоологи називають єнота уссурійського (Nyctereutes procyonoides) — відомий мисливський вид хижих ссавців[4]. Єноти в Україні тепер широко поширені і в окремих місцях є однією з домінантних груп хижих ссавців. Полювання на єнотів обмежено, оскільки єноти залягають у зимову сплячку, а полювання на хутрових звірів в Україні приурочене до зимового часу. На півночі України можливі знахідки ракуна, або «єнота американського», який відомий у Білоруському Поліссі. В зоопарках нерідко утримують різні види вівер, у тому числі й генет, від яких і походить назва «єнот».
Єнотів вперше випустили в Україні у 1953 році — у Бродівському районі Львівщини. Про це повідомляється у «Хроніках Львова» [1]: «9 жовтня. До відома мисливців і населення. Облконтора „Заготживсировина“ завезла і випустила в лісах Бродівського району уссурійського єнота в цілях акліматизації і розведення. Полювання категорично заборонено. За знищення єнота кримінальна відповідальність.». У суміжній Польщі вид з'явився за два роки — у 1955 році pl:Jenot.
Єнот — дуже життєздатний звір. Він несприйнятливий до багатьох інфекційних та інвазійних захворювань і агресивно захищається від хижаків.
На єнотів нападають койоти, вовки, руді рисі, куниця-рибалка, алігатори, сови; на дитинчат - змії. Якщо єнот не може сховатися або втекти, він прикидається мертвим.
В населенних пунктах непримиренними ворогами єнотів вважаються великі собаки та росіяни. Однак дорослий єнот здатний дати опір будь-якому хижакові. Його зброя — пазурі та міцні зуби. До того ж єнот вміло тікає від переслідування, перескакуючи з дерев на дахи будинків, дереться по стовпах та стінах.
- ↑ Етимологічний словник української мови у 7 томах. К.: Наукова думка, 1982—2009.
- ↑ Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973. Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 9 грудня 2017.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 січня 2011. Процитовано 13 травня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ. Мисливські ресурси. scholar.googleusercontent.com. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
- Єноти // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- Хроніки Львова [2]
- Роди звірів східноєвропейської фауни та їх українські назви // Вісник Національного науково-природничого музею НАН України. — 2001. — Вип. 1. — С. 113—132. [3] [Архівовано 4 квітня 2022 у Wayback Machine.]