Небка

Небка
Санахт
Давньоєгипетський фараон
Правління	бл. 2648—2630 до н. е.
Попередник	Са
Наступник	Джосер
Титульні імена
Батько	Хасехемуї
Мати	Nimaethapd
Народження	27 століття до н. е.
Смерть	2715 до н. е.
Місце поховання	Abu Rawashd
Династія	III династія

Небка, Санахт — давньоєгипетський фараон з III династії.

Ім'я

Санахт згадується на пам'ятниках під горовим іменем. Інші його імена невідомі, хоча існує фрагмент печатки з мастаби К2 у Бет-Халлафі, на якому зображено серех фараона перед нижньою частиною картушу. Оскільки знак у картуші нагадує архаїчний знак — Ка (К3), відновлено його ім'я як Небка.

Хоча Абідоський і Туринський списки фараонів записують Небку на початок III династії, між Хасехемуї та Джосером, чтце суперечить археологічним доказам.

Правління

Зібрання печаток з мастаби у Бет-Халлаф припускає, що Санахт ішов за Джосером, однак схоже, що безпосереднім наступником Джосера став Сехемхет, будівничий другої ступінчастої піраміди в Саккарі. Таким чином виходить, що Санахт є другим наступником Нечеріхета. У Туринському папірусі наступником Сехемхета названий Худжефа. Якщо враховувати епіграфіку печаток — написів із Бет-Халлафа, Небка був безпосереднім попередником фараона Хуні.

Печатки-написи з іменем царя були знайдені у ранньодинастичній будівлі на острові Елефантина.

Небка здобув перемогу в районі мідних копалень на Синайському півострові над бедуїнами, про що свідчать його написи та зображення в районі сучасного Ваді-Магкара, де фараон зображений у звичайній сцені тріумфу. Цар у короні Нижнього Єгипту завдає удару полоненому ворогу, фігура якого не збереглась, із написом, що означає найдавнішу назву Ваді-Магкара. Далі знову зображений цар з короною Верхнього Єгипту на голові. Перед ним штандарт бога Упуаута й напис — «Стоянка царя у божественній залі соколиного божества в Нехені».

Неподалік від Абідоса є велика мастаба з цегли-сирцю з домішками вапняку, в якій було виявлено ім'я Санахта й рештки, що можна вважати рештками фараона. Манефон повідомляє, що той правитель (названий у нього Месокрісом) був дуже високим.

Джерела

• Seidlmayer, S.J. ——(1996a) ‘Die staatliche Anlage der 3. Dyn. in der Nordweststadt von Elephantine. Archäologische und historische Probleme’, in M.Bietak (ed.) Haus und Palast im alten Ägypten/House and Palace in Ancient Egypt, 195–214. Vienna: Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften. Denkschriften der Gesamtakademie. Untersuchungen der Zweigstelle Kairo des Osterreichischen Archäologischen Institutes, Band XIV
• Toby Wolkinson — Early Dynastic Egypt (1999), Routledge
• Kahl. Jochem Die Inschriften der 3. Dynastie: eine Bestandsaufnahme I — Wiesbaden: Harrassowitz, 1995
• Jürgen von Beckerath: Chronologie des pharaonischen Ägypten. Zabern Verlag Mainz 1997, S. 26, 39, 161–163, 172, 174–175, 177–178, 187, ISBN 3-8053-2310-7
• Wolfgang Helck: Untersuchungen zur Thinitenzeit (Ägyptologische Abhandlungen, Band 45), Otto Harrassowitz Verlag, Wiesbaden 1987, S. 107f., 252, ISBN 3-447-02677-4
• Rainer Stadelmann: Die ägyptischen Pyramiden, Zabern Verlag, S. 35f. Mainz 1991, ISBN 3-8053-1142-7
• Nabil Swelim: Some Problems on the History of the Third Dynastiy 1983
• Miroslav Verner: Die Pyramiden, Rowohlt Verlag, 1999, S. 44, ISBN 3-499-60890-1
• Dietrich Wildung: Die Rolle ägyptischer Könige im Bewußtsein ihrer Nachwelt. Teil I. Posthume Quellen über die Könige der ersten vier Dynastien. Münchener Ägyptologische *Studien, Bd. 17, Deutscher Kunstverlag, München/Berlin, 1969, S. 54-57