Протейні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Proteaceae)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Протейні
Protea cynaroides
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Протеєцвіті (Proteales)
Родина: Proteaceae
Juss.[1]
Роди

≈ 80

Вікісховище: Proteaceae

Протейні[2], або протеєві[3][4] (Proteaceae) — родина квіткових дводольних рослин. Родина містить 5 підродин, ≈ 80 родів і ≈ 1700 видів, поширених у Південній і Центральній Америках, Африці, Австралазії, Південно-Східній і Південній Азії[5][6].

Класифікація

[ред. | ред. код]

Назву родини запропонував Антуан Лоран де Жюссьє у 1789 році з роду Protea, що зі свого боку походить від імені бога Протея. Він міг змінювати свою форму, перекидаючись у різних тварин. Таке ім'я було обране через велику варіативність квіток та листя родини.

родина Proteaceae[5][7]:

  • підродина Bellendenoideae містить один вид — Bellendena montana, який є ендеміком Тасманії
  • підродина Grevilleoideae містить ≈ 46 родів і ≈ 950 видів, більшість з яких живе в Австралазії, але також у Азії, Південній Америці й Африці
  • підродина Persoonioideae містить ≈ 4 роди й ≈ 110 видів, які зростають в Австралазії
  • підродина Proteoideae містить ≈ 25 родів і ≈ 655 видів, більшість з яких живе в Африці, але також у Південній Америці й Австралазії
  • підродина Symphionematoideae містить 2 роди й 2 види, які зростають у Тасманії й південно-східній Австралії

Будова

[ред. | ред. код]

Через адаптивну радіацію важко визначити спільні риси в будові. Це переважно дерева чи кущі з головчастими суцвіттями.

Поширення та середовище існування

[ред. | ред. код]

Росте у південній півкулі Землі.

Практичне використання

[ред. | ред. код]

Багато рослин з родини вирощують як декоративні (наприклад Stenocarpus sinuatus). У гревілеї могутньої цінна деревина, дещо схожа на деревину дуба шовковистого.

Аборигени Австралії вживали в їжу плоди Persoonia й насіння Gevuina та Macadamia. Ніжні пагони Helicia споживають на о. Ява.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Статтею про чагарник Persoonia terminalis родини Proteaceae англомовна Вікіпедія перетнула позначку у 5 мільйонів статей.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Angiosperm Phylogeny Group (2009). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III. Botanical Journal of the Linnean Society. 161 (2): 105—121. doi:10.1111/j.1095-8339.2009.00996.x. Архів оригіналу (PDF) за 30 червня 2013. Процитовано 6 липня 2013.
  2. Кузьмішина, І. Географія рослин. Курс лекцій. — Луцьк : Вежа Друк, 2017. — С. 76. Архівовано з джерела 5 квітня 2018
  3. Парнікоза, І. Ю. Вічний рух крижаного континенту…. — С. 77–86. Архівовано з джерела 5 квітня 2018. Процитовано 2018-04-05.
  4. Заморока, А.М. (2010). Антарктична флора. Станіславівський Натураліст. Архів оригіналу за 7 січня 2020. Процитовано 05.04.2018.
  5. а б Proteaceae. Angiosperm Phylogeny Website. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 12.09.2021. (англ.)
  6. Proteaceae. Flora of China. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 12.09.2021. (англ.)
  7. Proteaceae. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 12.09.2021. (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ліс. — К.Махаон-Україна, 2008. — 304 с., іл. — С. 150