Мішечницеві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Psychidae)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мішечницеві
Доросла особина неописаного виду Iphierga(інші мови) з Австралії
«Мішечок» невстановленого виду
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Надродина: Tineoidea
Родина: Мішечницеві (Psychidae)
Boisduval(інші мови), 1828
Різноманіття
12 підродин, 238 родів і 1398 видів[1]
Вікісховище: Psychidae

Мішечницеві[2] (Psychidae) — родина лускокрилих, яка містить приблизно 1350 видів[3]. Мішечницеві поширені по всьому світу, а деякі, як-от Apterona helicoidella, у наш час заселяють континенти, де вони не є місцевими.

Морфологічні особливості

[ред. | ред. код]

Це метелики малого або середнього розміру, ротові частини яких сильно редуковані. На відміну від самців, самиці часто безкрилі. Самці зазвичай непомітні, з відносно тонкою лускою; малюнок крил зазвичай відсутній або розвинений слабко. У самців розмах крил становить від 8 до 56 мм. Їхні вусики добре розвинені та подвійно гребінчасті. У деяких видів самиця нагадує самця, за винятком того, що вусики не мають широкого оперення, але частіше самиця схожа на гусеницю (личиноподібна), без добре розвинених крил, ніг, вусиків і ротового апарату. Гусениці мають кусаючий ротовий апарат і добре розвинену грудину, але черевні ноги часто дегенеровані. Личинки живуть у мішечках із шовку та землі або частин рослин. Мішечки мають розміри від менше ніж 1 см до понад 15 см. Мішечки зазвичай більш-менш мішкоподібні або циліндричні, але можуть мати й іншу форму, наприклад мушлю равлика. Яйця відкладаються всередині мішечка, і коли вони вилуплюються, личинки виходять і будують власні.

Поширення

[ред. | ред. код]

Мішечницеві поширені по всій земній кулі, але найбільше їх у саванах Африки та Південної Америки.

Біологія

[ред. | ред. код]

Більшу частину свого розвитку гусениці проводять в мішечку з рослинних залишків або часток піщинок. Часто структура мішечка та використовувані матеріали є специфічними для певного виду. Гусениці пересуваються в мішку і харчуються з нього своїми харчовими рослинами. Все линяння й окуклювання відбуваються в мішку. Він постійно розширюється, оскільки личинка збільшується в розмірах. Перед окуклюванням передній кінець мішка закручується основою. Зимівля відбувається на стадії личинки, деякі види розвиваються протягом кількох років.

Після вилуплення безкрилі самиці часто залишаються сидіти на мішку і спаровуються самцями, що наближаються. Статеві феромони відіграють важливу роль у пошуку партнера. Тривалість життя метеликів коротка; самці живуть лише кілька годин, а самиці лише кілька днів. Тільки з цієї причини вилуплення статей має бути синхронізованим, щоб забезпечити успішне спаровування. Для деяких видів час вилуплення припадає на ранній ранок (близько 5 години ранку). У деяких видів відомий партеногенез.

Багато видів є багатоїдними, але деякі види спеціалізуються на одному типі харчових рослин.

Деякі види вважаються комахами-шкідниками через пошкодження таких дерев, як Acacia baileyana в Південній Африці та апельсинове дерево у Флориді. Якщо це виявлено на ранній стадії, рішенням може бути видалення вручну. Якщо це призводить до надмірної роботи, використовують інсектициди.

Серед ворогів — птахи та інші комахи. Птахи часто поїдають трупи самок, повні яєць. Оскільки яйця тверді, вони проходять через травну систему птиці неушкодженими, що забезпечує поширення виду на великі відстані.

Підродини й роди

[ред. | ред. код]

Підродини й роди[1]:

Incertae sedis

Arrhenophaninae

Epichnopteriginae

Eumasiinae

Metisinae

Naryciinae

Oiketicinae

Placodominae

Pseudarbelinae

Psychinae

Scoriodytinae

Taleporiinae

Typhoniinae

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Catalogue of Life
  2. Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 205.
  3. Sobczyk, Thomas (2011). World Catalogue of Insects: Psychidae (Lepidoptera). UWA Publishing. ISBN 978-87-88757-98-9.