Київський політехнік

Призначення іменних стипендій Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук – це матеріальна підтримка наукової діяльності молодих дослідників та створення можливостей і стимулів для реалізації наукових експериментів в Україні у межах пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. У 2025 році серед 47 молодих дослідників-стипендіатів, що отримують персональну щомісячну під­тримку від держави, було і  двоє молодих науковців КПІ.

Під час проведення конференції "Майбутнє централізованого теплопостачання: міжнародний досвід, інноваційні технології та цифрові рішення", що у травні пройшла в КПІ ім. Ігоря Сікорського, відбувся спільний захід університету та проєкту ReWarm Німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ, присвячений обговоренню низки питань модернізації систем централізованого теплопостачання із застосуванням теплонасосних технологій, зокрема  на базі геотермальних джерел енергії та впровадження цифрових рішень для інтелектуального управ­ління тепловими мережами.

Неймовірно важка минула зима показала, наскільки важливими для України є сьогодні питання енергетики. При цьому енергетична безпека під час війни безпосередньо впливає не лише на функціонування економіки, але й стала частиною національної безпеки. В українських медіа навіть можна зустріти тезу про забезпечення енергостійкості як українську національну ідею.

З нагоди відзначення Дня науки Президент України Володимир Зеленський відвідав Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", зустрівся тут з українськими науковцями і вручив їм державні нагороди та дипломи про присвоєння почесних звань.

Надважливим питанням роботи й подальшого розвитку оборонно-промислового комплексу нашої держави було присвячено форум "Трансформація менеджменту в оборонно-промисловому комплексі", що пройшов наприкінці травня в КПІ ім. Ігоря Сікорського. Його актуальність визначило саме життя: війна стала надзвичайно технологічною, понад те, за деякими оцінками, технології на фронті оновлюються тепер ледь не щотримісяці.

Вітчизняні науковці глибоко стривожені катастрофіч­ним зменшенням кількості школярів, що цікавляться природничими науками, зокрема фізикою. Адже це, перш за все, веде до зменшення кількості абітурієнтів/студентів технічних спеціальностей та фахівців, потрібних для від­новлення й розбудови країни. Тим більшої уваги, підтримки й наслідування заслуговують молоді КПІшники – учасники та переможці предметних конкурсів і змагань. 

З 27 по 30 квітня 2026 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся 2-й етап Всеукраїнської студентської олімпіади з математики. До участі в олімпіаді запрошувались переможці першого етапу, який проведено у закладах вищої освіти України. До 2019 року Всеукраїнські олімпіади відбувалися щороку, але пандемія COVID та війна за незалежність на довгий час перервали цю традицію.

З тезою, що освіта має відповідати запитам суспільства, погоджуються всі учасники освітнього процесу. Щоби підготувати компетентного фахівця, виш зацікавлений залучати на навчання здібних вмотивованих абітурієнтів. І тут для ЗВО широке поле діяльності – від створення неповторного іміджу закладу до індивідуальної роботи зі старшокласниками.

У сузір'ї засновницьких наукових шкіл КПІ, що змінювали світ матеріалів, школа видатного металознавця, лауреата Державних премій, заслуженого діяча науки і техніки України, директора КПІ в 1952 – 1955 роках, академіка НАНУ В.Н. Гриднєва і сьогодні чинить благодійний вплив на науково-освітню сферу України, пов'язану з матеріалознавством.