Нініве

Містьскы ворота

Нініве (по аккадьскы: Ninua; по арамейскы: ܢܸܢܘܵܐ; по єврейскыנינוה , Nīnewē; по ґрецькы Νινευη; по латиньскы Nineve; по арабскы نينوى, Naīnuwa) было головным містом Асірії.

О хыр того міста ся заслужыли антічны авторы, котры го уміщовали міджі рікы Тіґріс і Великый Заб. Книга Йонашова го описує як велике місто, котре ся мусило переходити три днї. Точне уміщіня міста пробовав ся становити в 12. сторочу іспаньскый вандрівник Бенъямін з Толеда, котрый го положыв на выходный берег рікы Тіґріс.

Найстаршу мапу локаліты зготовив Клавдій Джеймс Річ в роцї 1820 а то без будьякых археолоґічных сонд. В сторочу Француз Паул-Еміле Ботта (конзул у турецького слутана в Мосулї) нашов в селї Хорсабад розвалины палаца, котрый дав звудовати собі Сарґон II. в 8. сторочу до. н. е. і увіровав, же нашов леґендарне Нініве. Правда, быв то лем великый палац, котрый лежав дакілько кілометрів од самого міста.

Аж о пару років пізнїше анґліцькый асіріолоґ Австен Генрі Лаярд здобыв потребны середкы про започатя роботы в области, котру оперед дослїджовав Ботта. Мав серенчу - наперед одкрыв розвалины в локалітї Німруд а пізнїше юговыходно од Німруду нашов палац короля Сенахеріба - Сарґонового сына. Гевсесь палац пізнїше спарадив Ашшурбаніпал, якый гев дав зрядити велич книжніцю. Акурат там нашов Лаярд множество глиняных табліць поктрытых клиновыма знаками. Лаярд нашов Нініце тай місто вышло із забытя. Нініве ся гордило 100 км довгым цірклём містьскых мурів, котры може же были двоїты. Та і наперек тому Нініве было добите а то дас в роцї 632 до н. е., коли го перемогли войска Скітів і Бабілонянів.

Референції

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Ninive на чеській Вікіпедії.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.