Коврик Edith

Свого часу я доволі добре поповнила свої запаси пряжі, тканин та інших матеріалів для рукоділля. Хотілося спробувати і охопити все) Та й було жваве і насичене життя в блогерській тусовці рукодільниць - обмінювались подарунками, були ПІФи та цукерки...

Зараз я навіть трохи радію, що забила свою "нірку" запасами - враховуючи зростання цін  та ще багато причин. Мені точно буде чим займатися на пенсії))) Але після того як відновилося моє творче натхнення, потроху повертаюся до свого марафону з ліквідації запасів. 

Довго не могла придумати куди використати пряжу невідомого складу, невідомого виробника, але дуже привабливого кольору. Аж ось натрапила на опис килимка Едіт. До основної пряжі додала ще нитку зі светра, який розпустила. Так-так, ще досі за звичкою, яка залишилася з 90-х, інколи розпускаю фабричні речі, якщо бачу що полотно зв'язане з цільної нитки. 

Килимок в'язала на вихідних, на дачі, тому цей проект швидкий - на декілька вечорів)

Тепер маю на дачі новий килимок під ноги, а моя корзина зменшилася на 800 гр пряжі)

 

Sunflower Quilt For Ukraine - Печворк Перемоги

На початку вересня їздила до Києва на осінній "Печворк Незламних". І так сталося, що на виставку попала саме в той день, коли біля Великої Лаврської дзвіниці розгорнули перші 600 метрів унікальної клаптикової ковдри “Sunflower Quilt For Ukraine – Печворк Перемоги”. Ідея створити масштабне полотно належить австралійській мисткині Жаннет Маклафлін, яка започаткувала проект у перші дні повномасштабного вторгнення. До кінця наступного літа розмір ковдри має сягнути 1100 метрів.

Більш докладну інформацію про проект можна прочитати на сторінці у Facebook

Подія була дуже яскравою і емоційною! Я також вирішила долучитися до проекту і зшити декілька блоків. Але так захопилася, шо дуже швидко зшила 14) Блоки вже в Києві, де їх зшивають в полотна по 2,5 на 5 метрів, кожне з яких зшите з 96 клаптикових блоків різними майстринями з різних країн світу.

 

Один дачний день...

Цей допис зовсім не планувався, виник раптово, але... завис на стадії чернетки ще з 30 серпня(

Знаю, що пишу "в порожнечу" - відгуків та коментарів немає (розумію чому), хоча якщо вірити статистиці, то перегляди є і доволі активні. Але буду продовжувати робити тут публікації - в першу чергу для себе, потім через роки читаєш свої дописи і поринаєш у спогади...

А цей допис допис народився завдяки Світлані, а точніше її багаторічному проекту "Вкусные пятницы". Інколи я щось готувала з її рецептів, але частіше є просто читачем. 

В минулу п'ятницю рецептом місяця був форшмак. Його я відкрила для себе недавно і готую тепер доволі часто. Але мене зацікавив інший рецепт на букву Ф - Фейжоада. Ознайомившись з ним, зрозуміла що всі інгредієнти в мене є в наявності, і питання що приготувати на обід відпало)

Рецепт тут не дублюю - його можна подивитися за посиланням. В процесі приготування я трохи внесла свої зміни - в мене не було свіжої апельсинової цедри; додала трохи більше помідорів; замість яловичини взяла свинячу вирізку, яка була приготована на грилі, і залишки заморожені; відварена квасоля також була заморожена. На дачі майже все що залишається після якихось свят, або просто зустрічей з друзями, і я розумію що доїсти ми це все не зможемо швидко - я відправляю в морозилку. Потім все це стає в нагоді, як ось в цьому випадку). На додачу приготувала салат з огірочків з часником та зеленню. Ну і я доросла дівчинка - тому хороше вино інколи собі дозволяю)

Мій скромний врожай. Вистачає і наїстися, і трохи заготовити. Але я останні декілька років нічого не консервую - це або соління, сушка або заморозка. 

Минулої осені купувала в магазині гарбузи сорту "Хоккайдо". Зберегла насіння і навесні висіяла. Вродили невеличкі гарбузці, але дуже смачні)

Недільний сніданок - свіжоспечені вафлі з свіжозібраною ожиною) 

 Люблю бувати на дачі, особливо після того як остаточно сіла за кермо автомобіля. Якби ще рідні частіше там бували... Нажаль, зараз це рідкість....