На навчальний курс «Основи зеленого відновлення України» зареєструвалися 288 учасників 🔥

Такими є підсумки реєстрації небайдужих громадян Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей, яка тривала до 30 вересня. Ми щиро радіємо з того, що курс викликав такий інтерес 💪

Нагадаємо, що курс буде присвячений таким питанням:
✔️ чим «зелене відновлення» відрізняється від звичайної відбудови «як було»;
✔️ як громадськість може впливати на процеси відновлення;
✔️ які процедури передбачають участь громадськості в ухваленні рішень, що стосуються довкілля;
✔️ як відстежувати екологічну ситуацію у своєму регіоні;
✔️ які практичні навички посилять вплив громадськості.

▶️ Курс стартує на наступному тижні. Всі зареєстровані учасники отримають розклад занять та посилання для приєднання на електронну пошту, вказану при реєстрації.

До зустрічі на навчальному курсі! 💚

Проєкт «Зелене відновлення Півдня: сила громад» реалізується ГО SaveDnipro за підтримки Європейського фонду за демократію (EED) 🇪🇺

Основні показники стану довкілля України на 12:20 2 жовтня 2025 року. Дані @saveecobot.

🌿 Сайт | SaveEcoBot | FB | IG | TW | Підтримати

❗️ У вересні ми завершили кілька важливих справ, а деякі, водночас, розпочали.

📅 Якщо ви не встигли ознайомитися з нашою діяльністю протягом місяця, ми підготували короткий огляд про неї.

Зокрема, наша команда минулого місяця:
✔️ захищала громадське здоров’я мешканців Дніпра,
✔️ наближала «моніторинг на трубі»,
✔️ адвокатувала зелене відновлення та реформу промзабруднення,
✔️ аналізувала якість роботи сервісу «ЕкоЗагроза»,
✔️ щодня моніторила радіаційний фон та якість повітря в Україні.

👉 Усе, що зробили за вересень, перераховано в дайджесті на нашому сайті

💚 Якщо підтримуєте нашу діяльність – підтримайте нас внеском

Основні показники стану довкілля України на 12:20 3 жовтня 2025 року. Дані @saveecobot.

🌿 Сайт | SaveEcoBot | FB | IG | TW | Підтримати

❌ Єдина екологічна платформа «ЕкоСистема» не функціонує. Взаємодія з користувачами засобами «ЕкоСистеми» призупинена.

На «ЕкоСистемі» розміщено 38 екологічних реєстрів. Засобами «ЕкоСистеми» надається 25 адміністративних послуг. Також «ЕкоСистема» забезпечує доступ до екологічної інформації. Усі ці адміністративні послуги зупинили свою роботу з 22 вересня, що фактично паралізує бізнес-процеси, ускладнює ведення господарської діяльності і створює значні ризики для громадян, які не можуть отримати інформацію про екологічні загрози під час війни. ⚠️

Жодної публічної комунікації від Мінекономіки з цього приводу немає. 😞

❗️ Вимагаємо від Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства публічно прокоментувати зупинку роботи «ЕкоСистеми».

Закликаємо народних депутатів Екокомітету Верховної ради України приділити максимальну увагу цьому питанню задля якнайшвидшого відновлення роботи платформи без втрати важливої інформації, яку містить «ЕкоСистема».

🗣 Шукаємо комунікаційного/ну менеджера/ку в команду SaveDnipro!

Зайнятість: 100 %
Місце роботи: на час воєнного стану – змішано, але потребуємо людини в Києві
Графік роботи: гнучкий

Основні обов’язки та сфери відповідальності:
✅Медійне планування
✅Створення та публікація контенту
✅Таргетована реклама
✅Співпраця зі ЗМІ
✅Підготовка комунікаційної звітності
✅Публічна взаємодія

Умови роботи:
• конкурентна заробітна плата в громадському секторі
• тільки повна зайнятість, але гнучкий графік
• заохочуємо до постійного навчання та оплачуємо різні курси
• оплачувана відпустка та лікарняні

🤝Чекаємо на Ваше резюме та мотиваційний лист до 15 листопада 2025 року за електронною адресою: savednipro@gmail.com. У темі листа, будь ласка, вкажіть: Комунікаційний/на менеджер/ка.

Деталі www.savednipro.org/shukayemo-komunikacijnogo-nu-menedzhera-ku-v-komandu-savednipro/

🇪🇺 Звіт Єврокомісії-2025: Україна робить крок до “зеленої Європи” 🌍

Єврокомісія відзначила прогрес 🇺🇦 у сфері довкілля й клімату, але попередила про ризики ⚠️ Коротко про звіт:

Досягнення:
🌿 Відновлено обов’язковий моніторинг парникових газів.
📘 Ухвалено рамковий закон про кліматичну політику.
♻️ Затверджено Нацплан управління відходами й еко-контроль.
🌊 Розпочато підготовку нового кліматичного внеску (NDC).

Проблеми:
🚫 Мораторій на еко-перевірки.
💸 Брак фінансування й кадрів.
📄 Високі корупційні ризики.
🧾 Обмежений доступ до еко-інформації.

Рекомендації Єврокомісії:
1️⃣ Посилити органи довкілля та кадри.
2️⃣ Відновити інспекції після війни.
3️⃣ Ухвалити стратегію циркулярної економіки.
4️⃣ Підвищити прозорість і участь громадськості.

👩‍💼 Наша Ірина Черниш бере участь у ГР (переговорній групі) із питань довкілля та клімату в межах підготовки до вступу України в ЄС, тож ми підтримуємо рекомендацію — екологічна політика потребує окремого сильного органу представництва. 🌱

❗️ Ми розробили сторінки зведеної екологічної інформації регіонів!

Держава 🇺🇦 та громадські організації постійно збирають різноманітну екологічну інформацію 🌿, проте вона розпорошена по різних джерелах.

✅ ГО SaveDnipro систематизувало та компактно відобразило ключові екологічні дані для чотирьох областей України:

🔹 Стан довкілля Дніпропетровської області

🔹 Стан довкілля Запорізької області

🔹 Стан довкілля Миколаївської області

🔹 Стан довкілля Херсонської області

👆 Заходь за посиланням, дивись, додавай в обране!

ГО SaveDnіpro переконане в тому, що доступ до екологічної інформації – це основа захисту наших прав на чисте та безпечне довкілля. Адже перш ніж розв’язати проблему, про неї необхідно мати достатньо інформації. 💚

Проєкт «Зелене відновлення Півдня: сила громад» реалізується ГО SaveDnipro за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). 🇪🇺

❗️ Курс «Основи зеленого відновлення України» вже у відкритому доступі!

✔️ Чим «зелене відновлення» відрізняється від звичайної відбудови «як було»?
✔️ Як громадськість може впливати на процеси відновлення?
✔️ Які процедури передбачають участь громадськості в ухваленні рішень, що стосуються довкілля?
✔️ Як відстежувати екологічну ситуацію у своєму регіоні?
✔️ Які практичні навички посилять вплив громадськості?

У жовтні 2025 року ГО SaveDnipro розкрило ці питання учасникам навчального курсу з чотирьох південних областей України. А тепер матеріали курсу доступні для всіх охочих

👆 Заходьте, переглядайте відеолекції, прокачуйте свої навички!

Автори зробили курс максимально корисним для активних громадян, адже саме ви маєте стати драйвером зеленого відновлення. 💚

Проєкт «Зелене відновлення Півдня: сила громад» реалізується ГО SaveDnipro за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). 🇪🇺

🇺🇦 За даними нашої системи екологічного моніторингу Saveecobot, показники радіаційного фону у Чорнобильській зоні відчуження залишаються у межах, характерних для цієї території

У ЧЗВ, зокрема поблизу ЧАЕС та у Прип’яті, рівень випромінювання традиційно вищий за природний фон через наслідки аварії 1986 року.

☝️ Станом на зараз система не фіксує аномальних стрибків радіації, пов’язаних із пожежами.
Водночас пожежі у ЧЗВ залишаються екологічно небезпечними, адже разом із димом у повітря можуть потрапляти радіонукліди, дрібнодисперсний пил та продукти горіння.

🔥 За останні 24 години SaveEcoBot зафіксував 983 теплові аномалії по Україні, найбільше в таких регіонах:
▪︎ Чернігівська область — 375
▪︎ Київська область — 199
▪︎ Чорнобильська зона — 167
▪︎ Сумська область — 93
▪︎ Харківська область — 62;
▪︎ Житомирська область — 53.

💨 Через значну кількість осередків займання у північних областях місцями спостерігається погіршення якості повітря. Повітряні маси наразі переміщуються переважно у північно-східному напрямку, що впливає на поширення диму.

📍Наразі у Києві рівень якості повітря переважно оцінюється як добрий або помірний — показник AQI PM2.5 у різних районах столиці коливається в межах 20–56. Радіаційний фон у місті також залишається у межах норми — 0,103–0,165 мкЗв/год.

🔹 Карта пожеж
🔹 Якість повітря
🔹 Радіаційний фон

☝️ Нагадаємо, SaveEcoBot — найбільша українська система екологічного моніторингу. Платформа в режимі реального часу збирає дані про якість повітря, радіаційний фон, пожежі та інші екологічні показники.

💨 Подбай про повітря, яким дихаєш: нові станції моніторингу якості повітря SaveEcoSensor доступні для продажу

Забруднення повітря дрібнодисперсним пилом PM2.5 та PM10 щодня впливає на здоров’я людей. PM10 – це частинки діаметром до 10 мікрометрів, а PM2.5 – ще дрібніші, до 2,5 мікрометра. До прикладу: людська волосина приблизно у 20–30 разів товстіша. Це мікрочастинки пилу, сажі, диму та продуктів горіння, які можуть проникати глибоко в легені та навіть у кровоносну систему.

📶 SaveEcoSensor оснащений лазерним сенсором, який вимірює рівень PM2.5 та PM10 у повітрі й автоматично передає дані онлайн через Wi-Fi. Станція не потребує складного обслуговування та легко встановлюється вдома, на балконі, біля офісу чи школи.

Також вона вимірює температуру, вологість та атмосферний тиск і працює у режимі реального часу 24/7. Дані зі станції автоматично передаються на Saveecobot (мапу та чатбот), а далі по АРІ – на державний ресурс “ЕкоЗагроза” та іншим національним та міжнародним партнерам.

💬 «За час існування проєкту ми поширили понад 450 станцій по всій Україні, і ми продовжуємо це робити разом із громадами та небайдужими громадянами», — зазначила Голова та Співзасновниця ГО “SaveDnipro” Ірина Черниш.

💙 Також за доброю традицією частину коштів із покупки кожної станції ми і надалі перераховуємо на допомогу онкохворим дітям, якими опікується Благодійний фонд Таблеточки.

Наявна кількість станцій наразі обмежена. Тож якщо ви планували встановити таку, зараз найкращий час, щоб встигнути.

🔗 Придбати SaveEcoSensor можна за посилання.

📊 Якість даних про використання та забруднення вод в Україні потребує вдосконалення

Саме цій проблематиці була присвячена міжвідомча робоча зустріч ГО «SaveDnipro» з представниками Міністерства економіки України та Державного агентства водних ресурсів України.

Під час зустрічі обговорили низку системних проблем у сфері екологічної звітності водокористувачів та роботи з даними, які впливають на формування державної статистики, аналітики й управлінських рішень у сфері водних ресурсів.

📍 Зокрема, йшлося про:
▪︎ різні підходи підприємств до визначення ступеня забруднення та очищення стічних вод;
▪︎ співвідношення офіційної звітності з фактичним станом поверхневих вод;
▪︎ технічні та методологічні аспекти роботи зі статистичними даними;
▪︎ точність і коректність відображення екологічної інформації у відкритих державних системах.

“Проблема полягає не лише у доступності екологічної інформації, а і в якості самих даних. Сьогодні різні підходи до звітності та оцінки забруднення можуть суттєво впливати на результати аналітики та формувати викривлене уявлення про реальний вплив підприємств на водні ресурси”, – зазначила Голова та Співзасновниця ГО “SaveDnipro” Ірина Черниш.

За результатами зустрічі сторони домовилися перейти до робочого формату взаємодії – з обміном досвідом, експертною підтримкою та опрацюванням конкретних технічних і методологічних питань у сфері роботи з екологічними даними.
Дякуємо колегам за готовність до взаємодії та спільної роботи

☝️ Нагадаємо, ГО “SaveDnipro” вже понад 7 років системно працює над покращенням доступу до екологічної інформації та даних, надаючи експертну та ресурсну допомогу органам влади. І наразі в сфері управління водними ресурсами ми бачимо потребу та перспективи розвитку.

Матеріал підготовлено за підтримки Швеції (Sida). Висловлені погляди є відповідальністю авторів і не обов’язково відображають позицію Sida/Швеція.

🙌 Друзі, нам дуже потрібна ваша підтримка

Проєкт SaveEcoBot, який є флагманським проєктом SaveDnipro, став номінантом ЛУН Місто Awards 2026 у номінації “Розумне місто”.

☢️ Після окупації Чорнобильської зони відчуження на початку повномасштабної війни, сплеску рівня радіації та зникнення даних із державних джерел одним із критично важливих напрямів нашої роботи став радіаційний моніторинг.

📡 Тому за підтримки партнерів ми вже поширили понад 120 станцій радіаційного моніторингу по всій території Україні та продовжуємо розширювати мережу громадського спостереження.

Saveecobot першим об’єднав дані з офіційних і громадських станцій в Україні, щоб кожен міг оперативно перевірити радіаційний фон у своєму регіоні. У нинішніх умовах доступ до таких даних — це питання безпеки, довіри та своєчасного інформування людей.

🤗 Будемо дуже вдячні за вашу підтримку голосом та поширенням: https://bit.ly/4uvxicy

🔎 Як відкриті дані та ESG-аналітика допомагають виявляти ризики

Під час організованої Мінцифрою події “Відкриті дані як основа прозорості держави” співзасновник та розробник ESG SaveEcoBot Павло Ткаченко розповів, як ESG-аналітика на основі відкритих даних допомагає виявляти екологічні, регуляторні та потенційні корупційні ризики.

🤔 Що вже сьогодні аналізує ESG SaveEcoBot:
    ▪︎ понад 160 відкритих державних джерел даних;
    ▪︎ екологічні декларації, дозволи та звітність;
    ▪︎ інспекційні перевірки та санкції;
    ▪︎ судові справи з екологічними ознаками. 

“Відкриті дані не замінюють перевірку, але вони дозволяють значно швидше побачити невідповідності, зрозуміти, де можуть бути ризики, і перейти від хаотичного контролю до більш розумного та ризик-орієнтованого підходу”, – зазначив співзасновник та розробник ESG SaveEcoBot Павло Ткаченко.

📍 Сьогодні ESG SaveEcoBot уже використовують понад 300 представників державних органів, зокрема Мінекономіки, Держекоінспекції, Національної поліції, Спеціалізована екологічна прокуратура при Офісі Генерального прокурора, Рахункової палати та інших інституцій.

“Під час війни та мораторію на перевірки ESG SaveEcoBot став для нас одним із найбільш практичних інструментів роботи з відкритими даними. Ресурс дозволяє швидко бачити невідповідності між діяльністю підприємства та наявними дозволами, ліцензіями чи звітністю”, –

зазначив начальник відділу організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора

Ігор Школьний. 

Надання доступів до системи ESG SaveEcoBot реалізується у партнерстві з ГО “SaveDnipro”

🖇️ Детальніше

🏭 Реформа промислового забруднення — один із ключових напрямів роботи SaveDnipro ще з моменту заснування організації

Ми багато років адвокатуємо безперервний автоматизований моніторинг викидів безпосередньо на джерелах забруднення — як один із ключових інструментів реального контролю впливу промисловості на довкілля.

📌 Сьогодні реформа переходить у практичну площину, і одним із важливих питань є створення нової цифрової системи екологічного регулювання. Для SaveDnipro важливо, щоб до її розробки повноцінно долучалися підрозділи цифровізації, адже саме IT-рішення стане основним інтерфейсом роботи з новими дозволами.

На цьому наголосила Голова та співзасновниця ГО “SaveDnipro” Ірина Черниш під час круглого столу “Реформа запобігання та контролю промислового забруднення: запровадження уніфікованих дозволів”, який об’єднав представників держави, міжнародних партнерів, бізнесу, експертного середовища та громадськості.

💬 Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олександр Краснолуцький підтвердив, що після об’єднання кількох міністерств справді виникають організаційні виклики. Водночас він запевнив, що департаменти цифрової трансформації активніше залучатимуть до подальшої роботи над реформою.

Окремо обговорили майбутню модель видачі інтегрованих дозволів. Наразі ці повноваження мають обласні військові адміністрації. Водночас Мінекономіки розглядає перехід до моделі єдиного довкіллєвого дозволу, де профільні органи та департаменти працюватимуть як компетентні органи в межах спільної системи.

🤝 Дякуємо Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України за відкриту дискусію. Саме такий діалог допомагає знаходити спільні рішення й рухати реформу вперед.

🇸🇪 Матеріал підготовлено завдяки фінансуванню Sida за підтримки WWF. Зміст цього матеріалу є виключною відповідальністю ГО «SaveDnipro» і не обов’язково відображає позицію Sida, уряду Швеції або WWF.

👉 Детальніше за посиланням

🔎 Висновок з оцінки впливу на довкілля є, але чи виконує підприємство свої зобов’язання – питання відкрите

🏭 Успішним результатом процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) для підприємства є отримання висновку з ОВД. Залежно від виду планової діяльності підприємства, у ньому зазначають природоохоронні заходи: встановити або модернізувати очисне обладнання, контролювати викиди, умови поводження з відходами, зменшення негативного впливу на водні ресурси, збереження видів фауни тощо.

❗Але що відбувається далі – часто побачити складно. Громадськість не завжди має зручний доступ до інформації про те, чи підприємство справді виконує ці зобов’язання. Так само відкритим залишається питання: чи вплив на довкілля підприємством залишається в межах обсягів, заявлених у звіті?

Саме це мають показувати матеріали післяпроєктного моніторингу. Однак на практиці через відсутність обовʼязку розміщувати дані такого моніторингу проєкту ОВД в реєстрі з ОВД, вони недоступні онлайн – і це суттєво ускладнює громадський контроль.

“Ми бачимо проблему в тому, що після видачі висновку з оцінки впливу на довкілля громадськість часто втрачає можливість простежити, що відбувається далі. Підприємство отримує визначені у висновку зобов’язання, але перевірити, чи воно їх виконує, чи вплив на довкілля відповідає заявленому проєктом без доступу до матеріалів післяпроєктного моніторингу майже неможливо. Ми наполягаємо: ці матеріали мають бути частиною Реєстру з ОВД та доступними в електронному вигляді, забезпечуючи гласність всієї процедури”, – зазначила Голова та співзасновниця ГО “SaveDnipro” Ірина Черниш.

📚 Команда SaveDnipro вже зіткнулася з цією проблемою на практиці. Під час аналізу матеріалів післяпроектного моніторингу в одному з регіонів з’ясувалося, що документи зберігаються буквально на папері. Йдеться про понад 28 тисяч аркушів процедур лише одного регіону – лише для того, щоб системно побачити, що відбувається після отримання позитивних висновків з ОВД.

⏳ Для громадськості, журналістів, аналітиків і науковців це означає зайві витрати часу та грошей. Для органів влади на місцях – додаткове навантаження і роботу з великими паперовими масивами замість швидкого доступу до цифрових документів.

✅ Гласність процедури ОВД має працювати не лише до моменту видачі висновку, а й після нього. Саме після запуску чи реалізації проєкту стає зрозуміло, який вплив на довкілля є насправді та чи достатньо тих заходів, які були передбачені у висновку.

📎 Детальніше

🌏 Всесвітній день охорони довкілля з’явився після Стокгольмської конференції ООН 1972 року. Вона розпочалася 5 червня і стала важливою точкою відліку для міжнародної екологічної політики.

Для України це питання наразі особливо гостре. Російська агресія щодня руйнує наше довкілля: через обстріли промислових об’єктів, пожежі, забруднення повітря, води й ґрунтів, мінування територій та знищення екосистем.

📍Один з напрямків діяльності SaveDnipro — захист вашого права на безперешкодний доступ до екологічної інформації. Відкриті й зрозумілі дані дають змогу швидко реагувати на забруднення довкілля, вимагати дій від відповідальних органів і впливати на рішення, які через якість довкілля стосуються здоров’я, безпеки та якості життя людей.