Українська

і·на́к-ше
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.

Корінь: -ін-; суфікси: -ак -ш; закінчення: -е.

прислівник до інакший ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Суддя бачив, що бурлацьке діло розв'язується тепер зовсім інакше. І. С. Нечуй-Левицький, «Микола Джеря», 1876 р. [СУМ-11] ◆ Коли Іванові минуло сім літ, він вже дивився на світ інакше. М. М. Коцюбинський, «Тіні забутих предків», 1912 р. [СУМ-11] ◆ В полі голос звучить інакше. І. І. Волошин, «Сади цвітуть», 1950 р. [СУМ-11] // у знач. присудк. сл. ◆ Ніколи не міг [Іван] заснути з радісною думкою, що завтра буде інакше, як сьогодні. Мирослав Ірчан, «Апостоли», 1927 р. [СУМ-11]
спол. протиставний у противному разі, а то ◆ [Річард:] Геть! Розступіться, дайте шлях! Інакше я сам собі дорогу проложу! Леся Українка, «У пущі», 1910 р. [СУМ-11] ◆ — Я жадала б пояснень. Інакше я можу думати, що ви просто пожартували зі мною. Ю. К. Смолич, «Господарство доктора Гальванеску», 1928 р. [СУМ-11]

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: ина́че ^(ru)