Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії

Список ссавців Шпіцбергену

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:03, 12 листопада 2024, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 20; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ссавці Шпіцбергену
Шпіцберген (Свальбард)
Біорегіон
Біогеографічний екорегіонГоларктика
ЕкозонаПалеарктика
Біомтундра, полярна пустеля, континентальний шельф, паковий лід
Місцевість
Континентархіпелаг Шпіцберген
АкваторіяПівнічний Льодовитий океан
КраїнаНорвегія
Фауна вищого рангу
За систематикоюссавці, фауна Шпіцбергену
За екологієюморська фауна, суходільна фауна
За біогеографієютеріофауна Європи
Період існування
Геологічний віксучасність
Особливості
Ключові індикаторні видиведмідь білий, песець[1]
Видовий обсяг20
Родовий обсяг19
Чужорідні видиполівка лучна

Список ссавців Шпіцбергену містить перелік із 20 видів ссавців, зареєстрованих на території архіпелагу згідно з відомостями МСОП і Норвезького полярного інституту. Список налічує 8 видів ряду Хижі (Carnivora), 11 — ряду Cetartiodactyla і 1 введений вид із ряду Гризуни (Rodentia).

Особливості фауни

[ред. | ред. код]

Приблизно 60 % суші архіпелагу Шпіцберген вкрито величезною кількістю дрібних і великих льодовиків. Тільки 6–7 % від площі суші вкрито рослинністю. Найродючіші ділянки розташовані у внутрішніх фйордових районах[2]. Місцевими наземними ссавцями є свальбардський північний олень (Rangifer tarandus platyrhynchus), а також песець (Vulpes lagopus). Окрім того, полівка лучна (Microtus levis) знайдена в районі Ісфйорду (Західний Шпіцберген) й швидше за все, завезена випадково разом із сіном для худоби[2]. Кілька видів ссавців, як-от вівцебик і заєць американський були введені на початку XX століття, але вимерли[3].

Фауна морських ссавців містить більше видів, у тому числі й вельми міграційного білого ведмедя (Ursus maritimus), який є знаковим символом архіпелагу Шпіцберген, однією з визначних туристичних принад[4]. Морж (Odobenus rosmarus), інша характерна тварина високих широт Арктики, майже вимер на архіпелазі у 1950-х роках внаслідок надмірного полювання, але поступово відновлюється. Ціла низка тюленів мешкає у прибережних водах, у першу чергу це лахтак (Erignathus barbatus) і кільчаста нерпа (Pusa hispida)[5].

Природоохоронні статуси

[ред. | ред. код]

Серед зазначених у списку видів, за оцінками МСОП 1 вид перебуває під загрозою вимирання, 5 — уразливі, 2 — близькі до загрозливого стану, для 2 — даних недостатньо, 10 — з найменшим ризиком. Згідно з Червоним списком архіпелагу Шпіцберген, 1 вид перебуває на межі зникнення, 2 види є під загрозою вимирання, 4 — уразливі, 10 — з найменшим ризиком, для 1 — даних недостатньо, до 2 видів статус не застосовується.

Для позначення охоронного статусу кожного виду за оцінками МСОП, а також Червоного списку архіпелагу Шпіцберген використано такі скорочення:

Вид на межі зникнення Critically Endangered Види на межі зникнення
Перебуває під загрозою зникнення Endangered Види під загрозою вимирання
Уразливий вид Vulnerable Уразливі види
Вид, близький до загрозливого стану Near Threatened Види, близькі до загрозливого стану
Вид поза небезпекою Least Concern Найменший ризик
Вид з невизначеним статусом Data Deficient Даних недостатньо
NA Not applicable Не застосовується

Список

[ред. | ред. код]
Українська назва Латинська назва Особливості поширення Статус МСОП Зображення
Ряд: Carnivora
Родина: Canidae
Песець Vulpes lagopus
Linnaeus, 1758
Песці блукають на великих площах, уникаючи ізольованості субпопуляцій. В архіпелазі з'являються на всіх островах і в усіх місцях проживання від дрейфових льодів у морі до гір, хоча впродовж літа полюбляють тундру в безпосередній близькості від поселень птахів[6]. У Червоному списку Свальбарду має статус Вид поза небезпекою[7]. Вид поза небезпекою
Родина: Odobenidae
Морж Odobenus rosmarus
(Linnaeus, 1758)
Моржі проживають цілий рік у свальбардських водах. Вони є частиною спільної популяції (генетично не відрізняються) з тваринами Землі Франца-Йосипа. Є цікавий розподіл за статтю: самці мають тенденцію залишатися на Свальбарді, а самиці з дитинчатами надають перевагу Землі Франца-Йосипа. Але в останні роки все більше й більше самиць із потомством спостерігають у Свальбарді[8]. У Червоному списку Свальбарду має статус Уразливий вид[9]. Уразливий вид
Родина: Phocidae
Хохлач Cystophora cristata
(Erxleben, 1777)
Хохлач є міграційним видом, ареал якого охоплює великий сектор Північної Атлантики. Його можна побачити навесні, влітку й восени у водах Свальбарду, у фйордах або більш відкритих акваторіях — усюди, де є пакові льоди[10]. У Червоному списку Свальбарду має статус Перебуває під загрозою зникнення[11]. Уразливий вид
Лахтак Erignathus barbatus
(Erxleben, 1777)
Лахтак має неоднорідний розподіл у всій приполярній Арктиці. Малолітні тварини кочують досить широко, але дорослі тварини, як правило, займають досить невеликі індивідуальні ділянки у прибережних водах більшу частину року. Лахтак виявлений при низькій щільності в усіх фйордах Свальбарду цілорічно і в прибережних районах, де є пливні льоди[12]. У Червоному списку Свальбарду має статус Вид поза небезпекою[13]. Вид поза небезпекою
Лисун ґренландський Pagophilus groenlandicus
(Erxleben, 1777)
Міграційний вид. У Свальдбарді, найчастіше трапляється впродовж літа на північному й східному узбережжі Шпіцбергену, але іноді й у фйордах Свальбарду навесні й восени. У Червоному списку Свальбарду має статус Вид поза небезпекою[14]. Вид поза небезпекою
Тюлень звичайний Phoca vitulina
Linnaeus, 1758
Вид має один з найширших ареалів серед ластоногих, що простягається від Південної Каліфорнії до арктичних вод Північної Атлантики й північної частини Тихого океану. Свальбард є найпівнічнішою межею ареалу. Тут більшість тюленів трапляється на острові Принца Карла, де їх можна побачити цілий рік. Це їхнє єдине відоме місце розмноження в архіпелазі. Проте, впродовж літніх місяців вони можуть запливати до фйордів уздовж усього західного узбережжя Шпіцбергену й останнім часом помічені вздовж північного узбережжя Шпіцбергену, також у літній період[15]. У Червоному списку Свальбарду має статус Уразливий вид[16]. Вид поза небезпекою
Нерпа кільчаста Pusa hispida
(Schreber, 1775)
Нерпи трапляються у водах Свальбарду впродовж усього року, але в основному неподалік від краю льоду на північ від архіпелагу. Тварини проводять усе життя або поблизу крижин, що дрейфують, або на фйордовому льоді[17]. У Червоному списку Свальбарду має статус Уразливий вид[18]. Вид поза небезпекою
Родина: Ursidae
Ведмідь білий Ursus maritimus
Phipps, 1774
Полярні ведмеді можуть з'явитися в будь-якому місці й у будь-який час на архіпелазі за межами населених пунктів. Імовірність зустрічі з ведмедем збільшується в напрямку на північ і схід. Але білі ведмеді навіть були помічені у межах поселень, особливо в темний час доби[19]. Найважливіші райони розміщення барлогів білих ведмедів на Свальбарді розташовані на островах Конгсея, Свенскея, Едж, Північно-Східна Земля й Надії[20]. У Червоному списку Свальбарду має статус Уразливий вид[21]. Уразливий вид
Ряд: Cetartiodactyla
Родина: Balaenidae
Кит ґренландський Balaena mysticetus
Linnaeus, 1758
Цей високоарктичний вид залишається поблизу льоду, що дрейфує. Кит був надзвичайно численним у XVII столітті, але став близьким до вимирання через китобоїв упродовж наступних десятиліть. В останні роки, поодиноких китів знову бачили у водах архіпелагу[22]. У Червоному списку Свальбарду має статус Вид на межі зникнення[23]. Вид поза небезпекою
Родина: Balaenopteridae
Смугач малий Balaenoptera acutorostrata
Lacépède, 1804
Тварини не надто поширені в архіпелазі, але з'являються регулярно у фйордах, прибережних і морських водах, та поблизу краю льоду. У зимовий період, вони відпливають до широт десь між Португалією та Карибами[24]. У Свальбарді, їх спостерігають упродовж весни й літа, в основному біля західного й північного узбережжя Шпіцбергену[25]. У Червоному списку Свальбарду має статус Вид поза небезпекою[26]. Вид поза небезпекою
Фінвал Balaenoptera physalus
Linnaeus, 1758
Це міграційний вид, який проводить зимові місяці у водах помірних широт[27]. Улітку фінвала можна побачити на Шпіцбергені, особливо біля західного узбережжя в районі, де континентальний шельф опускається до глибокого морського басейну, але рідше можна побачити в будь-якому місці, в тому числі у прибережних водах і фйордах[28]. У Червоному списку Свальбарду має статус Вид поза небезпекою[29]. Перебуває під загрозою зникнення
Горбатий кит Megaptera novaeangliae
Borowski, 1781
Це вельми кочівний вид, що трапляється у всіх океанах. Проводить зимові місяці в тропічних водах, а весну, літо й осінь — у середніх або високих широтах. Поблизу Свальбарду пролягає північна межа міграцій горбатих китів[30]. У Червоному списку Свальбарду має статус Вид поза небезпекою[31]. Вид поза небезпекою
Родина: Cervidae
Свальбардський північний олень Rangifer tarandus platyrhynchus
Vrolik, 1829
Цей підвид північного оленя є ендеміком архіпелагу. Був близький до зникнення на початку XX століття через надмірне полювання, але його популяція стабілізувалася і тепер його можна знайти в більшості частин архіпелагу, хоч і людина допомогла в деяких випадках шляхом переміщення невеликих груп у відповідні райони. Найвища щільність населення в районах з багатою тундровою рослинністю на островах Північно-Східна Земля, Едж, Острів Баренца, але не трапляється на найвіддаленіших островах Стороя, Квітоя, острові Надії й Ведмежому. Наприкінці весни 2011 року близько 1000 оленів були підраховані в Адвентдалені (долина на Шпіцбергені)[32]. У Червоному списку Свальбарду має статус Вид поза небезпекою[33]. Уразливий вид
Родина: Delphinidae
Біломордий дельфін Lagenorhynchus albirostris
Gray, 1846
У Свальбарді найчастіше можна спостерігати від острова Ведмежого до Сйоркапа (найпівденніший мис Шпіцбергену), але цей вид можна побачити в будь-якому місці вздовж берегів Шпіцбергену впродовж літніх місяців, але зазвичай не запливає до фйордів[34]. У Червоному списку Свальбарду має статус Вид поза небезпекою[35]. Вид поза небезпекою
Косатка Orcinus orca
Linnaeus, 1758
Косатки трапляються в усіх океанах від екваторіальних вод аж до південних країв льоду. Вони найбільш поширені у високопродуктивних районах, особливо вздовж берегових ліній. У водах Свальбарду косаток не часто спостерігали в прибережних районах, і вони також були зареєстровані у фйордах як на західному, так і на східному узбережжі Шпіцбергену та вздовж південної периферії північного льоду[36]. У Червоному списку Свальбарду має статус Вид поза небезпекою[37]. Вид з невизначеним статусом
Родина: Monodontidae
Білуха Delphinapterus leucas
Pallas, 1776
Білух можна знайти в прибережних водах будь-де на архіпелазі, часто у фйордах поблизу льодовикових фронтів[38]. У Червоному списку Свальбарду має статус Вид з невизначеним статусом[39]. Вид, близький до загрозливого стану
Нарвал Monodon monoceros
Linnaeus, 1758
Ареал виду в основному обмежений регіоном Північної Атлантики. Нарвалів спостерігають в північній частині Свальбарду — фйорди Північно-Східної Землі й протока Гінлопена в північно-східній частині архіпелагу. Але спостереження окремих тварин також мали місце останнім часом на західному узбережжі Шпіцбергену[40]. У Червоному списку Свальбарду має статус Перебуває під загрозою зникнення[41]. Вид, близький до загрозливого стану
Родина: Physeteridae
Кашалот Physeter macrocephalus
Linnaeus, 1758
Кашалоти трапляються в усіх океанах світу, але вони зосереджені у високопродуктивних районах і глибоких водах. Самиці, як правило, залишаються нижче 40 ° широти, в той час як великі самці можуть запливати аж до південних кордонів льоду в Північній Атлантиці. Тільки самці трапляються поблизу Свальбарду[42]. У Червоному списку Свальбарду має статус NA[43]. Уразливий вид
Родина: Ziphiidae
Пляшконіс високочолий Hyperoodon ampullatus
Forster, 1770
Цей вид є глибоководним, і, як правило, залишається за межами континентального шельфу, тому його не часто спостерігають у прибережних водах. У районі Свальбарду тварини були помічені у відкритому морі на західній стороні архіпелагу впродовж літніх місяців. Іноді їх викидає на острови чи фйорди вздовж західного узбережжя. Лише зрілі самці подорожують у високих широтах Арктики, самиці й молодь перебувають набагато далі на південь. Таким чином, усі пляшконоси у водах Свальбарду — самці[44]. У Червоному списку Свальбарду має статус Вид поза небезпекою[45]. Вид з невизначеним статусом
Ряд: Rodentia
Родина: Creicetidae
Полівка лучна Microtus levis
Miller, 1908
Вид трапляється на луках і в сільськогосподарських районах континентальної Євразії. Північною межею на континенті є Центральна Фінляндія. Вид на архіпелазі походить, імовірно, з околиць Санкт-Петербурга, й був, швидше за все, введений із постачанням сіна для худоби на суднах для колишнього поселення Грумант між 1920 і 1960 роками. Тварини поширилися на сусідню продуктивну трав'янисту рослинність, пов'язану з колоніями морських птахів. Поширення на Шпіцбергені обмежене вузькою прибережною зоною, яка охоплює відстань близько 20 км в районі Груманта в Ісфйорду (Західний Шпіцберген)[46]. У Червоному списку Свальбарду має статус NA[47]. Вид поза небезпекою
Виноски

1 У межах списку для позначення архіпелагу Шпіцберген вжито «Свальбард», для позначення острова Західний Шпіцберген вжито «Шпіцберген».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Wildlife in polar regions - Norwegian Polar Institute. www.npolar.no (англ.). Архів оригіналу за 2 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  2. а б Arctic flora and fauna. www.visitsvalbard.com (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  3. Umbreit, 2013, с. 48.
  4. Polar bear — Spitsbergen Travel. www.spitsbergentravel.com (англ.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  5. Umbreit, 2013, с. 50.
  6. Arctic fox - Spitsbergen | Svalbard. Spitsbergen | Svalbard (амер.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  7. Norsk rødliste for arter. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-16 у Wayback Machine.]
  8. Walrus (Odobenus rosmarus). Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  9. Norsk rødliste for arter. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-16 у Wayback Machine.]
  10. Hooded seal (Cystophora cristata). Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 15 березня 2017.
  11. Norsk rødliste for arter. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-16 у Wayback Machine.]
  12. Bearded seal (Erignathus barbatus). Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  13. Norsk rødliste for arter. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-16 у Wayback Machine.]
  14. Norsk rødliste for arter. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-16 у Wayback Machine.]
  15. Harbour seal (Phoca vitulina). Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  16. Norsk rødliste for arter. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-16 у Wayback Machine.]
  17. Ringed seal - Spitsbergen | Svalbard. Spitsbergen | Svalbard (амер.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  18. Norsk rødliste for arter. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-16 у Wayback Machine.]
  19. Polar bear - Spitsbergen | Svalbard. Spitsbergen | Svalbard (амер.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  20. Polar bear (Ursus maritimus). Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  21. Norsk rødliste for arter. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-16 у Wayback Machine.]
  22. Bowhead whale - Spitsbergen | Svalbard. Spitsbergen | Svalbard (амер.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  23. Norsk rødliste for arter. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-16 у Wayback Machine.]
  24. Minke whale - Spitsbergen | Svalbard. Spitsbergen | Svalbard (амер.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  25. Common minke whale (Balaenoptera acutorostrata). Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  26. Norsk rødliste for arter. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-16 у Wayback Machine.]
  27. Fin whale (Balaenoptera physalus). Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  28. Fin whale - Spitsbergen | Svalbard. Spitsbergen | Svalbard (амер.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  29. Norsk rødliste for arter. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-16 у Wayback Machine.]
  30. Humpback whale (Megaptera novaeangliae). Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  31. Norsk rødliste for arter. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-16 у Wayback Machine.]
  32. Svalbard reindeer - Spitsbergen | Svalbard. Spitsbergen | Svalbard (амер.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  33. Norsk rødliste for arter. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-16 у Wayback Machine.]
  34. White-beaked dolphin - Spitsbergen | Svalbard. Spitsbergen | Svalbard (амер.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  35. Norsk rødliste for arter. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-16 у Wayback Machine.]
  36. Killer whale (Orcinus orca). Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  37. Norsk rødliste for arter. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-16 у Wayback Machine.]
  38. White whale (Beluga) - Spitsbergen | Svalbard. Spitsbergen | Svalbard (амер.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  39. Norsk rødliste for arter. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-16 у Wayback Machine.]
  40. Narwhal (Monodon monoceros ). Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  41. Norsk rødliste for arter — Monodon monoceros. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-15 у Wayback Machine.]
  42. Sperm whale (Physeter macrocephalus). Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  43. Norsk rødliste for arter — Physeter catodon. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-16 у Wayback Machine.]
  44. Northern bottlenose whale (Hyperoodon ampullatus). Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  45. Norsk rødliste for arter. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-15 у Wayback Machine.]
  46. Sibling vole (Microtus levis). Norwegian Polar Institute (англ.). Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 15 березня 2017.
  47. Norsk rødliste for arter. artsdatabanken.no (норв.). Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. [Архівовано 2017-03-15 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]