Перевірена версія

CubeSat

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
nCube-2 норвезький сателіт.

CubeSat (англ. Cube Satelite) — тип малих супутників для космічних досліджень із стандартизованим об'ємом 10×10×10 см³ та не важче 1,33 кг (можливе об'єднання декількох апаратів в один)[1].

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Зазвичай використовується електроніка та програмне забезпечення на основі готових комерційних продуктів[en], що суттєво здешевлює CubeSat, порівняно зі звичайними сателітами, для кожної серії яких розробляються унікальні програмні та технічні рішення. З 1999 року Каліфорнійським політехнічним університетом і Стенфордським університетом було розроблено специфікацію для CubeSat, щоб допомогти університетам по всьому світу проводити прикладні космічні дослідження. Більшість подібних супутників розробленні науковими установами, проте певна частина випущена приватними компаніями, зокрема компанією Боїнг — гігантом космічної індустрії, що випускає багато звичайних сателітів. Формат CubeSat також популярний поміж аматорів[en] супутникового радіо[en].

Специфікації

[ред. | ред. код]
ESTCube-1.

Терміном «CubeSat» позначаються наносупутники (Nano-satellite), що створені згідно зі стандартом, створеним під керівництвом професора Bob Twiggs (факультет аеронавтики й астронавтики, Стенфорд),[2] Супутники мають розмір 10х10х10 см і запускаються за допомогою Poly-PicoSatellite Orbital Deployer (P-POD)[3]. Стандарт допускає об'єднання 2 або 3 стандартних кубів в складі одного супутника (позначаються 2U і 3U і мають розмір 10х10х20 або 10х10х30 см). Один P-POD має розміри, що достатні для запуску трьох супутників 10х10х10 см або меншої кількості, загальним розміром не більше 3U[4].

На 2004 рік, супутники у форматі CubeSats могли бути виготовлені і запущені на навколоземну орбіту за 65-80 тисяч доларів[5]. Така низька вартість дозволяє розробляти супутники школам та університетам.

Більшість CubeSat мають один або два наукових прилади.

Кілька компаній надають послуги по виведенню CubeSat на орбіту, наприклад, МКК_Космотрас і Eurokot[6].

13 лютого 2012 року, ракета-носій «Вега» вивела на полярну орбіту 8 супутників «CubeSat» і супутник LARES. Список супутників:

Супутник Виробник Орбіта Мета польоту
1-й КА LARES Італія Італія Італійське космічне агентство Низька опорна орбіта Геодезія
2-й КА AlmaSAT-1 Італія Італія Болонський університет Низька опорна орбіта Технологія
3-й КА Xatcobeo Іспанія Іспанія Національний інститут аерокосмічної техніки Низька опорна орбіта Технологія
4-й КА UNICubeSAT Італія Італія Римський університет Ла Сапієнца Низька опорна орбіта Атмосфера
5-й КА Robusta Франція Франція Університет Монпел'є Низька опорна орбіта Радіація
6-й КА e-st@r Італія Італія Туринський політехнічний університет Низька опорна орбіта Технологія
7-й КА Goliat Румунія Румунія Університет Бухареста Низька опорна орбіта Радіація
8-й КА PW-Sat Польща Польща Варшавський політехнічний інститут Низька опорна орбіта Технологія
9-й КА MaSat-1 Угорщина Угорщина Будапештський університет технології та економіки Низька опорна орбіта Технологія

Українські наносупутники

[ред. | ред. код]
  • Перший український кубсат з'явився у космосі в 2014 році[7].
  • Запуск українського наносупутника PolyITAN-HP-30, створеного до 30-річчя Незалежності України, відбувся 3 січня 2023 року, о 16:56 за київським часом, в рамках місії Transporter-6 компанії SpaceX. На ракетоносії Falcon 9 з бази ВПС США на мисі Канаверал було запущено 114 супутників, серед яких були й два українські супутники PolyITAN-HP-30 та EOS SAT-1[8][9][10].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ CubeSat Design Specification Rev. 12 (PDF) ((англ.)) . Каліфорнійський політехнічний університет. Архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2013. Процитовано 3 квітня 2012.
  2. ↑ Satellite pioneer joins Morehead State's space science faculty. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 26 лютого 2013.
  3. ↑ Educational Payload on the Vega Maiden Flight – Call For CubeSat Proposals (PDF). European Space Agency. 2008. Архів (PDF) оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 7 грудня 2008.
  4. ↑ Matthew Richard Crook (2009). NPS CubeSat Launcher Design, Process And Requirements (PDF). Naval Postgraduate School. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 30 грудня 2009.
  5. ↑ Leonard David (2004). Cubesats: Tiny Spacecraft, Huge Payoffs. Space.com. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 7 грудня 2008.
  6. ↑ Jos Heyman (2009). FOCUS: CubeSats — A Costing + Pricing Challenge. SatMagazine. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 30 грудня 2009.
  7. ↑ Руденко, Євген (9 квітня 2021). Один у космосі. Що робить на орбіті єдиний діючий супутник України. pravda.com.ua/. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  8. ↑ 3 січня 2023 року з мису Канаверал, Сполучені Штати Америки, за допомогою ракети-носія Falcon-9 компанії «SpaceX» виведуть на орбіту Землі черговий український наносупутник PolyITAN-HP-30, створений до 30-річчя Незалежності України
  9. ↑ Запуск ДВОХ українських супутників (Falcon 9/PolyITAN-HP-30 EOS SAT-1)
  10. ↑ Український супутник запустили на орбіту Землі на Falcon 9. 03.01.2023, 16:55
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=CubeSat&oldid=39725674