Очікує на перевірку

Іцхак Рабин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іцха́к Ра́бин
івр. יצחק רבין
Іцха́к Ра́бин
Іцха́к Ра́бин
Прем'єр-міністр Ізраїлю
1974 — 1977
ПопередникГолда Меїр
НаступникМенахем Бегін
1994 — 1995
ПопередникІцхак Шамір
НаступникШимон Перес

Народився1 березня 1922(1922-03-01)
Єрусалим
Помер4 листопада 1995(1995-11-04) (73 роки)
Тель-Авів
ПохованийГора Герцля
Відомий якдипломат, офіцер, політик
ГромадянствоІзраїль
НаціональністьЄврей
Alma materKadoorie Agricultural High Schoold
Політична партіяАвода
БатькоNehemiah Rabind[1]
МатиRosa Cohend[1]
У шлюбі зLeah Rabind
ДітиDalia Rabin-Pelossofd і Yuval Rabind
Релігіяюдаїзм
Нагороди Нобелівська премія миру (1994)
Підпис

Іцха́к Раби́н (1 березня 1922, Єрусалим — 4 листопада 1995, Тель-Авів) — ізраїльський політичний та військовий діяч, генерал-лейтенант, начальник Генерального штабу (1964—1968), міністр оборони Ізраїлю (1984—1990; 1992—1995), прем'єр-міністр Ізраїлю (1974—1977, 1994—1995), посол у США (1968—1973). Лауреат Нобелівської премії миру (1994). Учасник Сирійсько-Ліванської кампанії, Ізраїльсько-палестинського конфлікту, Першої арабо-ізраїльської та Шестиденної воєн.

Біографія

[ред. | ред. код]
Іцхак Рабин у 1940-х

Дід Іцхака — Менахім Рабічов жив у селі Сидоровичі, нині Іванківського району Київської області. У Сидоровичах у 1886 народився батько Іцхака — Нехемія Рабічов[2], який емігрував з України 1904 року до США і змінив прізвище.

Іцхак мріяв про вищу аграрну освіту й працю на землі, а йому довелося прожити життя у військовій формі й померти лише за одну спробу знайти нарешті мирне розв'язання архіскладних міжнаціональних проблем. Нагородою за останнє стало визнання міжнародної громадськості й Нобелівська премія миру (1994).

Іцхак Рабин став генералом у 33 роки. З 1964 — начальник Генерального штабу збройних сил Ізраїлю.

Вийшовши у відставку, І. Рабин став послом у США (1968—1973). Повернувшись на батьківщину, зайнявся політичною діяльністю і був обраний у Кнесет (парламент). Очолив міністерство праці. Після відставки Голди Меїр, став наймолодшим прем'єр-міністром Ізраїлю (внаслідок політичного протистояння та порушення закону дружиною вимушений 1977 року залишити посаду глави уряду).

Іцхак Рабин, Білл Клінтон і Ясер Арафат

У 198488 — міністр оборони. У всі роки, коли І. Рабин очолював військове відомство, він дбав про обороноздатність своєї країни й досяг у цьому значних успіхів (реформував збройні сили, добивався забезпечення армії сучасними високотехнологічними видами зброї).

1992 — знову прем'єр-міністр Ізраїлю.

1994 — з лідером Палестини Ясиром Арафатом підписав Декларацію про принципи врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту, за що був удостоєний Нобелівської премії миру (разом з Я. Арафатом та Ш. Пересом). Цей крок не був схвалений значною кількістю ізраїльтян.

Цього ж року підписав мирну угоду з Йорданією.

4 листопада 1995 — вбитий єврейським екстремістом на мітингу в Тель-Авіві.

Пам'ять про Рабина

[ред. | ред. код]
Могила Іцхака і його дружини Леї Рабин на Горі Герцля у Єрусалимі

Законом про День Пам'яті від 1997 року постановлено, що дванадцятий день місяця Хешван за єврейським календарем стане офіційним днем пам'яті Іцхака Рабина[3].

До кінця 2007 року ім'я Іцхака Рабина мали[4]: 28 шкіл; 8 навчальних містечок; 26 проспектів, вулиць, доріг і мостів; 14 районів, 13 мікрорайонів (з них 4 в Тель-Авіві); 12 садів, бульварів і дерев, посаджених на честь покійного прем'єра; 11 площ; 10 будинків і комплексів, у тому числі театр; 7 парків; 3 громадських центри; 3 факультети (в Хайфі та Єрусалимі); 2 урядових містечка (в Хайфі і Нацереті); 2 синагоги; 2 спортивних комплекси; 2 відділення травматології; 1 населений пункт (Цур-Іцхак, який зводять поряд з селищем Цур-Ігаль); 1 військова база; 1 торговий комплекс (у Кір'ят-Оно); 1 лікарня; 1 електростанція; КПП в Ейлаті на кордоні з Йорданією. Крім цього, в Тель-Авіві побудований величезний Центр вивчення спадщини Рабина.

В Одесі вулиця названа на честь Іцхака Рабина[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  2. Об'єднана єврейська община України [Архівовано 26 квітня 2012 у Wayback Machine.] Доказане єврейське походження Іцхака Рабіна
  3. Вбивство Іцхака Рабина. Архів оригіналу за 1 січня 2011. Процитовано 17 травня 2014.
  4. До 10-річчя вбивства Рабина. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 17 травня 2014.
  5. Вулиця Іцхака Рабина на карті Одеси

Література

[ред. | ред. код]
Попередник: Прем'єр-міністр Ізраїлю (1974 — 1977)
Наступник:
Меїр Голда
Менахем Бегін
Попередник: Прем'єр-міністр Ізраїлю (1994 — 1995)
Наступник:
Іцхак Шамір
Шимон Перес