Джон Колдвелл Келхун

Джон Колдвелл Келгун John Caldwell Calhoun
англ. John C. Calhoun
Джон Колдвелл Келгун John Caldwell Calhoun
7-й Віцепрезидент США
4 березня 1825 — 28 грудня 1832
Президент	Джон Квінсі Адамс, Ендрю Джексон
Попередник	Деніел Томпкінс
Наступник	Мартін ван Бюрен
16-й Державний секретар США
1 квітня 1844 — 10 березня 1845
Президент	Джон Тайлер
Попередник	Абель Паркер Апшер
Наступник	Джеймс Б'юкенен
Народився	18 березня 1782(1782-03-18) Еббівіль, Південна Кароліна
Помер	31 березня 1850(1850-03-31) (68 років) Вашингтон, округ Колумбія
Похований	St. Philip's Episcopal Church Cemeteryd
Відомий як	політик, адвокат, дипломат, письменник
Країна	США
Alma mater	Єльський коледж і Litchfield Law Schoold
Політична партія	Демократично-республіканська партія (до 1825), партія Нуліфікаторів (1828-1839), Демократична партія (1839-1850)
Батько	Patrick Calhound
У шлюбі з	Флорид Бонно Келгун
Діти	Anna Maria Calhoun Clemsond, Andrew Pickens Calhound і John C. Calhoun IId
Релігія	унітаріанство, кальвінізм
Підпис
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Джон Колдвелл Келгун (також Келгоун або Келгаун; англ. John Caldwell Calhoun; 18 березня 1782—31 березня 1850) — один з найвпливовіших політиків у історії США, головний ідеолог рабовласницької політики південних штатів і лобіст їхніх інтересів у федеральному уряді. Перший віцепрезидент США, що народився після проголошення незалежності, і один з двох (другий — Спіро Агню), що пішли у відставку. Його ідеї використовували для обґрунтовування сецесії південних штатів та створення КША.

Кар'єра

Представник Демократичної партії. У 1810-17 рр. представляв Південну Кароліну в Палаті представників, при Джеймсі Монро служив військовим міністром (1817—1824). В адміністрації Джона Квінсі Адамса (1825—1829) був віце-президентом. При Ендрю Джексоні зберігав цю посаду до 1832 р.

Розійшовшись у поглядах на ключові питання з Джексоном, добровільно пішов у відставку, щоб мати можливість обратися в Сенат, де утворив «великий тріумвірат» з Генрі Клеєм і Даніелем Вебстером. В адміністрації Джона Тайлера обіймав посаду держсекретаря (1844—1845).

Погляди

Келгун виступав послідовним захисником інтересів південних плантаторів від зазіхань півничан. Він заперечував можливість обмеження рабства на території окремих штатів, оскільки кожен американець має право перевозити власність зі штату в штат.

У 1832 р. підтримав доктрину «нуліфікації», згідно з якою штат має право призупинити дію на своїй території будь-якого федерального закону, що суперечить Конституції США.

Келгун залишився в історії як теоретик рабства, під яке підводив солідне юридичне обґрунтування. Виступав проти централізації державної влади. У разі нехтування інтересами окремих штатів з боку федерального уряду визнавав можливість їхньої сецесії.

Книга «Дослідження про уряд» (1851)

«Дослідження про уряд» (англ. A Disquisition on Government) — політичний трактат, опублікований посмертно в 1851 році. Написана у відповідь на те, що Калхун бачив як дедалі більше підкорення Півдня Сполучених Штатів більш густонаселеною Північчю Сполучених Штатів, особливо з погляду просування Північним законодавством про тарифи та протидії рабству, 100-сторінкове «Дослідження» пропагує ідею одночасної більшості, щоб захистити те, що він вважав інтересами Півдня. «Дослідження» та інші подібні до нього твори південних пожирачів вогню посилили відчуття роздільності на Півдні та зрештою призвели до сецесії та Громадянської війни в США.

Бібліографія

• Bartlett, Irving H. John C. Calhoun: A Biography (1993)
• Belko, William S. «John C. Calhoun and the Creation of the Bureau of Indian Affairs: An Essay on Political Rivalry, Ideology, and Policymaking in the Early Republic.» South Carolina Historical Magazine 2004 105(3): 170—197. ISSN 0038-3082
• Brown, Guy Story. «Calhoun's Philosophy of Politics: A Study of A Disquisition on Government»
• Capers; Gerald M. John C. Calhoun, Opportunist: A Reappraisal 1960.
• Capers Gerald M., "A Reconsideration of Calhoun's Transition from Nationalism to Nullification, " Journal of Southern History, XIV (Feb., 1948), 34-48. online in JSTOR
• Cheek, Jr., H. Lee. Calhoun And Popular Rule: The Political Theory Of The Disquisition And Discourse. (2004) ISBN 0-8262-1548-3
• Ford Jr., Lacy K. Origins of Southern Radicalism: The South Carolina Upcountry, 1800—1860 (1988)
• Ford Jr., Lacy K. "Republican Ideology in a Slave Society: The Political Economy of John C. Calhoun, The Journal of Southern History. Vol. 54, No. 3 (Aug., 1988), pp. 405—424 in JSTOR
• Ford Jr., Lacy K. "Inventing the Concurrent Majority: Madison, Calhoun, and the Problem of Majoritarianism in American Political Thought, " The Journal of Southern History, Vol. 60, No. 1 (Feb., 1994), pp. 19–58 in JSTOR
• Gutzman, Kevin R. C., "Paul to Jeremiah: Calhoun's Abandonment of Nationalism, " in _The Journal of Libertarian Studies_ 16 (2002), 3-33.
• Hofstadter, Richard. «Marx of the Master Class» in The American Political Tradition and the Men Who Made It (1948)
• Niven, John. John C. Calhoun and the Price of Union (1988)
• Peterson, Merrill. The Great Triumvirate: Webster, Clay, and Calhoun (1987)
• Rayback Joseph G., «The Presidential Ambitions of John C. Calhoun, 1844—1848,» Journal of Southern History, XIV (Aug., 1948), 331-56. online in JSTOR
• Wiltse, Charles M. John C. Calhoun, Nationalist, 1782—1828 (1944) ISBN 0-8462-1041-X; John C. Calhoun, Nullifier, 1829—1839 (1948); John C. Calhoun, Sectionalist, 1840—1859 (1951); the standard scholarly biography.

Посилання

• U.S. Senate biography [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
• John Caldwell Calhoun на сайті Find a Grave (англ.)