Очікує на перевірку

Жорж Кравенн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жорж Кравенн
фр. Georges Cravenne
Жорж Кравенн, Сіґурні Вівер та Ален Делон на 25-й церемонії «Сезара», 2000
Ім'я при народженніЖозеф-Рауль Коен
Дата народження24 січня 1914(1914-01-24)
Місце народженняКайруан, Туніс
Дата смерті10 січня 2009(2009-01-10) (94 роки)
Місце смерті
Париж, Франція
Похованняцвинтар Монпарнас
ГромадянствоФранція Франція
Професіяпродюсер, журналіст
Alma materліцей Людовика Великого[1]
IMDbID 0186649
Нагороди та премії
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Командор ордена «За заслуги» (Франція)
Командор ордена «За заслуги» (Франція)
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
Командор ордена «За заслуги» (Франція)
Командор ордена «За заслуги» (Франція)
Почесний «Сезар» (2000)
Жорж Кравенн у Вікісховищі

Жорж Краве́нн (фр. Georges Cravenne, справжнє ім'я та прізвище — Жозеф-Рауль Коен (фр. Joseph-Raoul Cohen); 24 січня 1914, Кайруан, Туніс — 10 січня 2009, Париж, Франція) — французький продюсер та журналіст. Засновник кінематографічної премії «Сезар», названої на честь його друга, Сезара Вардона, тетральної «Премії Мольєра[fr]» та премії «7 d'or[fr]» на телебаченні.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Жорж Кравенн (Жозеф Рауль Коен) народився 24 січня 1924 року в Кайруані (Туніс). З середини 1930-х почав кар'єру журналіста в Ciné-Magazine[fr][2]. Потім він писав для рубрики «Кіно» в Paris-Soir[fr] на чолі з П'єром Лазарєвим. Брав участь у заснуванні в 1937 році Премії Луї Деллюка[3].

Після Другої світової війни Жорж Кравенн працював для L'Intransigeant[fr]. З 1948, створивши власне піар-агентство, присвятив свою діяльність роботі зі зв'язків з громадськістю, спочатку як прес-агент визначних діячів французького кіно (зокрема, Жана Ренуара, Анрі-Жоржа Клузо, Жерара Урі, Бріжит Бардо, Іва Монтана, Симони Синьйоре та ін.)[4] а у 1950-1960-ті — як організатор урочистих заходів, у тому числі церемонії відкриття паризького театру Одеон[5].

У 1974 році Жорж Кравенн створив Академію мистецтв та технологій кінематографа та через два роки потому став засновником церемонії нагородження премією «Сезар» за видатні досягнення у французькому кіно.

У 1980 році виступив продюсером фільму «Орел чи решка» Робера Енріко, за участі Філіппа Нуаре та Мішеля Серро.

У 2000 році Жорж Кравенн отримав Почесний «Сезар» за видатні заслуги у кінематографі. У липні 2008 року став Великим офіцером Ордену Почесного легіону[6].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

З 1956 року і до розлучення у 1964 році був одружений з акторкою Франсуазою Арнуль.

8 жовтня 1973 року, його друга дружина Даніель Кравенн була застрелена поліцейським снайпером в аеропорту Маріньян. Даніель, яка була психічно неврівноваженою, намагалася викрасти Boeing 727 на знак протесту проти виходу фільму «Пригоди рабина Якова», який просувався Жоржем Кравенном і який вона вважала «анти-палестинським»[4][7].

Помер Жорж Кравенн 10 січня 2009 року у Парижі на 95-у році життя. Похований 14 січня на паризькому цвинтарі Монпарнас[5] у присутності низки діячів кінематографу та членів уряду[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Who's Who in France — Paris: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
  2. ↑ Cinémagazine [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] sur CinéRessources.net
  3. ↑ Georges Cravenne, créateur des César, est mort [Архівовано 5 лютого 2016 у Wayback Machine.], AP, 10 січня 2009
  4. ↑ а б Aurélien Ferenczi, Georges Cravenne, l'inventeur des César, est mort [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], Télérama.fr, 11 січня 2009
  5. ↑ а б Mort de Georges Cravenne, créateur des César. L'Obs (фр.) . 11.01.2009. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 30.08.2015.
  6. ↑ Décret [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.] du 11 juillet 2008 publié au Journal officiel de la République française du 13 juillet 2008.
  7. ↑ Rabbi Jacob entre rire et drame [Архівовано 15 серпня 2009 у Wayback Machine.](фр.)
  8. ↑ Les obsèques de Georges Cravenne [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // feminimix.com

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жорж_Кравенн&oldid=34915133