Збігнєв Запасєвич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Збігнєв Запасєвич
пол. Zbigniew Zapasiewicz
Народився13 вересня 1934(1934-09-13)[1][2][…]
Варшава, Польська Республіка[1]
Помер14 липня 2009(2009-07-14)[4][1][…] (74 роки)
Варшава, Республіка Польща[1]
  • карцинома
    • ПохованняВійськові Повонзки
    Громадянство Республіка Польща
    Діяльністьвикладач університету, актор театру, кіноактор, театральний режисер, кінорежисер, актор
    Alma materТеатральна академія імені Александра Зельверовича
    ЗакладТеатральна академія імені Александра Зельверовича
    Роки діяльностіз 1971
    У шлюбі зOlga Sawickad[5], Mirosława Dubrawskad[5], Iwona Słoczyńskad[5] і Krystyna Maciejewska-Zapasiewiczd[5]
    ЧленствоPolish Film Academyd
    IMDbnm0953168
    Нагороди та премії
    CMNS: Збігнєв Запасєвич у Вікісховищі

    Збіґнєв Ян Запасєвич (пол. Zbigniew Jan Zapasiewicz), (13 вересня 1934, Варшава — 14 липня 2009, Варшава) — польський актор, режисер та педагог.[6]

    Життєпис

    [ред. | ред. код]

    Син Збігнєва Запасєвича, громадського активіста і Марії з дому Кречмар, учительки математики.[7]. Його сім'я була пов'язана з театром, дядьками були актор Ян Кречмар та театральний режисер Єжи Кречмар.

    Закінчив ліцей у Варшаві на Жолібожу.[7] 1951—1952 рр. навчався на хімічному факультеті Варшавського технологічного університету. 1956 року закінчив Державний інститут театрального мистецтва у Варшаві. У цьому інституті у 1969—1971 роках був заступником декана акторського факультету; з 1979 р. — доцентом, в 1981—1987 рр. — деканом і заступником декана режисерського факультету, з 1987 року професором.

    1956 року дебютував у ролі Евариста Галуа у виставі «Минулої ночі» (за Леопольдом Інфельдом) у театрі «Молода Варшава».

    За період своєї акторської кар'єри грав у таких театрах: «Молода Варшава» та «Класичний» (1956—1959), «Сучасний» (1959—1966), «Драматичний» (1966—1983). «Загальний» (1983—1987). У 1987—1990 рр. — генеральний та художній керівник Драматичного театру. Пізніше працював у Польському театрі у Варшаві. В останні роки життя він співпрацював з театром «Загальний» у Варшаві. Протягом багатьох років він був постійно співпрацював з Краківським «Сцена STU». Його перший дебют на екрані відбувся в 1963 році. Як актор, він також співпрацював з Театром Польського радіо.

    Дворазовий лауреат премії Тадеуша Бой-Желенського за видатні акторські вистави (1973) та за акторську гру у «Космосі» Вітольда Ґомбровича в режисурі Єжи Яроцького в Національному театрі та «Запасєвич грає Беккета» в театрі «Загальний» під керівництвом Антонія Лібера (2006).

    У листопаді 1984 року Служба безпеки ПНР розпочала розпрацювання Збігнєва Запасєвича під криптонімом "Zapas". [8] Причиною зацікавлення його особою стали його негативний стосунок до офіційної пропаганди, громадянські ініціативи, контакти з чеськими дисидентами та полонійними осередками. Про його діяльність Службу безпеки інформували тайні інформатори, які оточували його навіть під час закордонних виїздів. 5 грудня 1988 року його справа була закрита Службою безпеки і відправлена в архів.[8]

    Приватне життя

    [ред. | ред. код]

    Запасєвіч одружувався чотири рази, в тому з акторками: Кристиною Мацієвською, Івоною Слочинською, Ольгою Савицькою. [9] Збігнєв Запасєвич помер від раку печінки. Згідно з його останнім заповітом, урна з його прахом була похована 22 липня 2009 року на Алеї Заслужених на Військовому кладовищі в Повонзках у Варшаві.

    Відзнаки і нагороди

    [ред. | ред. код]

    Фільмографія

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #130193208 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    2. ↑ а б Filmportal.de — 2005.
    3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    4. ↑ http://www.polskieradio.pl/thenews/culture/artykul112076_profound_loss_for_polish_theatre.html
    5. ↑ а б в г Dziennik Teatralny — 1998. — ISSN 1898-1186
    6. ↑ Шаблон:Encyklopedia PWN
    7. ↑ а б Zbigniew Zapasiewicz: W masce cynika (пол.). www.rp.pl. Процитовано 19 липня 2021.
    8. ↑ а б Gańczak, 2011.
    9. ↑ Olga Sawicka i Zbigniew Zapasiewicz: Twarda lekcja od mistrza (пол.). Encyklopedia Teatru Polskiego. 15 червня 2016. Процитовано 20 червня 2022.
    10. ↑ M.P. z 2010 r. nr 8, poz. 74.
    11. ↑ M.P. z 2001 r. nr 21, poz. 340 — pkt 2.
    12. ↑ Odznaczenia dla wybitnych twórców i działaczy kultury. „Dziennik Polski”. Nr 175 (9456), s. 2, 26 lipca 1974. 
    13. ↑ Pogrzeb Zbigniewa Zapasiewicza (пол.). 22 липня 2009. с. mk.gov.pl. Процитовано 9 серпня 2009.

    Джерела

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Збігнєв_Запасєвич