Звичка
Звичка — особлива форма поведінки людини, яка виявляється у схильності до повторення однотипних дій у подібних ситуаціях.
Коли людина виконує якісь дії постійно, несвідомо у неї виникає бажання або необхідність робити їх знову — це і є звичка. Інакше кажучи, звичка це особлива форма поведінки людини, яка виявляється у схильності робити ті чи інші дії, що закріпилися внаслідок багаторазового повторення їх.
Звичка є важливим аспектом життя людини, стосовно здоров'я людини, її способу життя, звички можуть бути корисними і шкідливими. Корисні звички підвищують працездатність, сприяють фізичному і психічному розвитку особи, зумовлюють її активне довголіття. Чим раніше вони сформувалися, тим міцніше її здоров'я, тим легше уникнути шкідливих звичок.
Шкідливі звички, навпаки, руйнують її волю і здоров'я, знижують працездатність, скорочують тривалість життя. Шкідливі звички з'являються в різному віці. Чим раніше вони утворюються, тим згубніше діють і тим складніше їх позбутися. Як дослідили вчені, тютюновий дим містить нікотин, окис вуглецю, сірчану та інші кислоти, сполуки свинцю, радіоактивний полоній, тютюновий дьоготь, аміак, солярні масла, етиловий спирт тощо.
- «Звичка – друга натура» (Арістотель);
- «Коли зістаришся, звички стають тиранами» (Г. Флобер);
- «Ми б і до смерті звикли, якщо б умирали кілька разів» (К. Бунш);
- «Звичка брати в борг дуже погано впливає на пам'ять» (О. Маллі)
- дія
- стереотип поведінки
- Динамічний стереотип
- настанова (установка; )
- «Філософський словник» / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.
- Звичка [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 485. — 1000 екз.
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |