Очікує на перевірку

Альберто Аквілані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Альберто Аквілані
Особисті дані
Повне ім'я Альберто Аквілані
(Alberto Aquilani)
Народження 7 липня 1984(1984-07-07)[1][2][3] (40 років)
  Рим, Італія
Зріст 186 см
Вага 77 кг
Громадянство  Італія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Сассуоло»
Номер 21
Юнацькі клуби
1999–2002 Італія «Рома»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2002–2009 Італія «Рома» 102 (9)
2003–2004   Італія «Трієстина» 41 (4)
2009–2012 Англія «Ліверпуль» 18 (1)
2010–2011   Італія «Ювентус» 33 (2)
2011–2012   Італія «Мілан» 23 (1)
2012–2015 Італія «Фіорентіна» 81 (13)
2015–2016 Португалія «Спортінг» 19 (3)
2016– Італія «Пескара» 9 (1)
2017–   Італія «Сассуоло» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2006–2014 Італія Італія 38 (5)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 22 грудня 2016.

Альб́ерто Аквіл́ані (італ. Alberto Aquilani; нар. 7 липня 1984 року, Рим, Італія) — італійський футболіст, півзахисник збірної Італії та «Спортінг» (Лісабон).

Кар'єра

[ред. | ред. код]

«Рома»

[ред. | ред. код]

Займався в школі «Спес Монтесакро», де був помічений скаутами «Роми». Виступав за «Рому» на юнацькому рівні. У березні 2001 року перспективного гравця намагалися придбати «Челсі» і «Арсенал», але він волів залишитися в «Ромі»[4]. 17 грудня 2002 Аквілані провів свій перший матч за основну команду «Роми» — у матчі-відповіді Кубка Італії проти «Трієстини»[4] (1:1; 4:1 пен.). 10 травня 2003 дебютував в Серії A в матчі проти «Торіно» (3:1). Сезон 2003/04 Аквілані провів в оренді в «Трієстині», що була середняком Серії B, там він був гравцем основного складу (41 гра, 4 голи), і його гра за цю команду, було високо оцінено фахівцями[5]. Після повернення в «Рому» він почав регулярно виходити на поле та показував непогану гру, проте пропустив чимало ігор через травми. Виграв із клубом два Кубки Італії, боровся за високі місця в Серії A, грав у єврокубках. Провів за команду 147 матчів (з них 102 в Серії A), забив 15 голів (9 у Серії A).

«Ліверпуль»

[ред. | ред. код]

Влітку 2009 року в пресі з'явилися повідомлення про те, що Аквілані може перейти з «Роми» до «Ліверпуля», що шукав заміну Хабі Алонсо, який був близький до переходу в мадридський «Реал»[6]. 6 серпня було опубліковано офіційне повідомлення про те, що принципової згоди між клубами про трансфер досягнуто, після чого «червоні» отримали можливість вести переговори з самим Альберто[7]. 7 серпня «Ліверпуль» підтвердив, що гравець успішно пройшов медогляд, і контракт з ним підписаний[8]. 13 серпня було оголошено, що в новій команді Альберто отримав четвертий номер, який до нього носив Самі Хююпяя[9].

«Ювентус»

[ред. | ред. код]

21 серпня 2010 «Ліверпуль» і «Ювентус» досягли угоди про річну оренду гравця[10]. 25 серпня Аквілані підписав контракт з «бьянконері» на рік з можливістю пріоритетного права викупу футболіста після закінчення сезону 2010/11 за 16 млн євро[11][12].

24 червня 2011 року агент гравця заявив, що Аквілані повернеться в «Ліверпуль», тому що «Ювентус» не буде викупляти його контракт.[13]

Збірна Італії

[ред. | ред. код]

Має великий досвід виступів за юнацькі збірні Італії різних віків. У 2003 році виграв чемпіонат Європи до 19 років, провів всі п'ять матчів фінальної стадії турніру, забив один гол, був одним з провідних гравців команди. 15 листопада 2006 провів свій перший матч за дорослу збірну країни, проти Туреччини (1:1). Був гравцем основного складу молодіжної збірної на першості Європи для гравців віком до 21 років у 2007 р., забив 2 голи на турнірі. Брав участь у складі збірної Італії в чемпіонаті Європи 2008 року, провів два матчі з чотирьох. 15 жовтня 2008 відкрив рахунок своїм голам за національну збірну, зробивши дубль в матчі відбіркового турніру ЧС-2010 з чорногорцями (рахунок матчу 2:1).

Приватне життя

[ред. | ред. код]

З 4 липня 2012 року був одружений з італійською акторкою Мікелою Кваттрочокке, із якою має двох доньок: Аврору та Діаманте[14]. 11 травня 2020 року пара оголосила про розлучення[15].

Досягнення

[ред. | ред. код]

«Рома»

«Мілан»

«Фіорентіна»

  • Фіналіст Кубка Італії: 2013/14

«Спортінг»

збірна Італії до 19 років

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Discogs — 2000.
  3. BDFA
  4. а б Інформація про Аквілані на сайті про Примаверу [Архівовано 25 червня 2010 у Wayback Machine.] (італ.)
  5. Інформація про Аквілані на sports.ru [Архівовано 20 жовтня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Чутки: Аквілані може переїхати до Англії [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.) // Liverbird.ru
  7. Терміново: Переговори по Аквілані завершені [Архівовано 9 вересня 2009 у Wayback Machine.] (рос.) // Liverbird.ru
  8. Офіційно: Аквілані — гравець «Ліверпуля» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.) // Liverbird.ru
  9. «По стопам Нікола та Хююпія або Сонга та Мактіра» [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)// Liverbird.ru
  10. Aquilani loan deal agreed [Архівовано 24 серпня 2010 у Wayback Machine.] (англ.) // Офіційний сайт ФК «Ліверпуль»
  11. «Ювентус» оголосив про підписання контракту з Аквілані [Архівовано 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)// Чемпионат.ру
  12. Alberto Aquilani è bianconero [Архівовано 27 серпня 2010 у Wayback Machine.] (італ.) // Офіційний сайт ФК «Ювентус»
  13. Аквилани возвращается в «Ливерпуль». Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 4 серпня 2011.
  14. Michela Quattrociocche: «è nata Diamante» (італ.). 3 листопада 2014. Процитовано 19 травня 2024.
  15. Alberto Aquilani e Michela Quattrociocche si separano (італ.). Процитовано 27 березня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]