Очікує на перевірку

Антоніо Лукіч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лукіч.
Антоніо Лукіч
Антоніо Лукіч на Одеському міжнародному кінофестивалі 2016 року
Дата народження1992
Місце народженняУжгород, Україна
Національністьукраїнець
ГромадянствоУкраїна Україна
Професіярежисер, сценарист
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки активності2014 — дотепер
IMDbID 9557050
Нагороди та премії
Заслужений діяч мистецтв України
Заслужений діяч мистецтв України
Золота дзиґа (2020)
Кіноколо (2019)

Антоніо Лукіч (нар. 1992, Ужгород) — український кіно- і телережисер та сценарист.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Антоніо народився 1992 року в Ужгороді[1].

У 2011—2015 роках навчався в Київському національному університеті імені Карпенка-Карого (КНУТКТ) й отримав диплом бакалавра за спеціальністю «режисер» (майстерня Володимира Оселедчика)[1].

Перший фільм Антоніо Лукіча «Риби озера Байкал», який вийшов 2014 року, отримав нагороду за найкращий документальний фільм на міжнародному фестивалі CineRail в Парижі.[2]

2016 року Антоніо Лукіч взяв участь у конкурсі короткометражних фільмів «Україна. Шлях до миру», де посів третє місце. За це отримав грошову винагороду в розмірі 50 тисяч гривень, які поклав на депозит до банку. За ці гроші він жив певний час, коли залишив роботу й писав сценарій.[3] Сам Антоніо зізнається, що на 1 000 гривень від прокату за участь в альманасі короткометражок придбав спідню білизну:[4]

Планував їх якось символічно витратити, перші прокатні гроші все-таки. Але врешті купив собі три пари трусів за акцією, а залишок поставив на те, що Вінус Вільямс заб'є першу подачу. Програв

Улітку 2019 року на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах на великі екрани вийшов перший повнометражний дебют Антоніо — фільм «Мої думки тихі».

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Студентські фільми

[ред. | ред. код]
  • «Чи легко бути молодим?» / «Легко ли быть молодым?» (6 хв., док., 2011)[5]
  • «Привіт, сестро!» / «Привет, сестра!» (16 хв., ігровий, 2012)
  • «Риби озера Байкал» / «Рыбы озера Байкал» (22 хв., док., 2013)
  • «Хто підставив Кіма Кузіна?» / «Кто подставил Кима Кузина» (26 хв., мок., 2014)
  • «У Манчестері йшов дощ» / «В Манчестере шел дождь» (2015)[6]

Велике кіно

[ред. | ред. код]
Рік Фільм Виступав у ролі: Тип
Режисера Сценариста Актора
2019 Мої думки тихі Так Так камео Повнометражний фільм
2019 Королі палат Так Телесеріал
2020 Секс, інста і ЗНО Так камео Вебсеріал
2022 Люксембург, Люксембург Так Так Н/Д Повнометражний фільм
TBA Мої думки тихі 2 Так Так Н/Д Повнометражний фільм

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Список нагород та номінацій
Нагороди Рік Категорія Номінована робота Результат Джерело
Міжнародний кінофестиваль у Санта-Моніці 2021 Найкращий міжнародний ігровий фільм Мої думки тихі Перемога [7][8]
Золота дзиґа 2020 Найкращий фільм Перемога [9][10]
Найкраща режисура Номінація [9][10]
Найкращий сценарій Перемога [9][10]
Відкриття року Перемога [9][10]
Премія від «Української правди» Митець року Перемога [11]
Кіноколо 2019 Відкриття року Перемога [12][13]
Найкраща режисура Номінація [12][13]
Найкращий повнометражний ігровий фільм Номінація [12][13]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Дмитро Десятерик (5 вересня 2019). «Я дивлюся на те, як люди мовчать». Газета «День». Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
  2. ↑ Десятерик, Дмитро (05/09/2019). «Я дивлюся на те, як люди мовчать». День (Українською) . Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 01/03/2021.
  3. ↑ «Мої ікла гострі, мої думки тихі». Як Антоніо Лукіч зняв свій другий фільм «Люксембург, Люксембург». The Village (укр.). 24 вересня 2021. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  4. ↑ Антоніо Лукіч: "Щоб писати жарти, потрібно бути занудною людиною". LB.ua (рос.). 13 грудня 2017. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
  5. ↑ Легко ли быть молодым?. Vimeo, 3 серпня 2016 (рос.)
  6. ↑ It was raining in Manchester. Youtube, 8 грудня 2016 (рос.)
  7. ↑ Ольга Робейко (22 січня 2021). Український фільм "Мої думки тихі" отримав нагороду на фестивалі у США. УНІАН (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
  8. ↑ Юлія Михайлова (21 січня 2021). Наш фільм показали в Лос-Анджелесі, – Ірма Вітовська розповіла про успіх "Мої думки тихі". 24. Кіно (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
  9. ↑ а б в г Архівована копія. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ а б в г Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 7 травня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Журналісти, волонтери, митці та програмісти. Хто отримав премію року від "Української правди". Українська правда. 22 грудня 2020. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
  12. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ а б в Оголошено номінантів на Другу національну премію кінокритиків "Кіноколо". Укрінформ. 19 вересня 2019. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 30 березня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Кінорежисер Це незавершена стаття про українського кінорежисера або кінорежисерку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антоніо_Лукіч&oldid=40166924