Очікує на перевірку

Базель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Базель

нім. Basel

Герб Прапор
Країна  Швейцарія[1]
Кантон Базель-Штадт
Межує з: сусідні адмінодиниці
Ріен, Бірсфельден, Муттенц, Мюнхенштайн, Райнах, Боттмінген, Біннінґен, Альшвіль, Сен-Луї, Вайль-на-Рейні, Унінг ?
Номерний знак BS
Офіційна мова німецька
Населення
 - повне 178 120 (31 липня 2021)
Етнікон італ. basilesi
Площа
 - повна 23.85 км²
Висота
 - максимальна 369 м
 - мінімальна 244 м
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Губернатор Беат Янс[2]
Вебсайт bs.ch
Код BFS 2701

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Базель
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Базель (значення).

Ба́зель (нім. Basel, фр. Bâle, італ. Basilea) — місто на північному заході Швейцарії, столиця німецькомовного напівкантону Базель-Штадт[3].

Населення — 170,1 тис. осіб (2012 рік), третє за величиною місто країни. У межах агломерації проживає 830 тис. осіб (2004 рік)[4]. Розташований на берегах річки Рейн, у долині між горами Юри і Шварцвальда.

Базель вважається культурною столицею Швейцарії. Маючи майже 40 музеїв по всьому кантону та широкий спектр культурних заходів, Базель відомий у всьому світі своїми численними мистецькими та культурними закладами, що робить місто одним із найбільших культурних центрів Європи по відношенню до його розміру та населення.[5] В 2025 році саме Базель буде приймати Євробачення-2025, після перемоги в попередньому році виконавців Nemo.

Центр хімічної і фармацевтичної промисловості (фарби, вітаміни, агрохімія, харчові продукти, генетичні продукти). Штаб-квартири компаній Novartis, Hoffmann-La Roche та Coop, а також міжнародних банківських організацій, одна зі штаб-квартир банку UBS. Найстаріший університет Швейцарії.

Рейн ділить місто і його історичний центр на дві частини: Великий Базель на лівому березі та Малий Базель на правому. У Великому Базелі над Рейном підноситься романо-готичний собор з червоного пісковику, на Ринковій площі пізньоготична ратуша.[6]

Історія

[ред. | ред. код]
Базельський університет, заснований у 1460 році, є найстарішим у Швейцарії

Місто виникло на місці римської фортеці Basilea, збудованої для захисту давньоримської колонії Аугуста-Рауріка (наразі Аугст) у 15 році до Р. Х. 740 року Базель став резиденцією єпископа. У 1226 був відкритий перший міст через Рейн. У 1356 велику частину міста було зруйновано під час землетрусу.

12 листопада 1459 року буллою Папи Римського Пія II в Базелі було засновано найперший у Швейцарії університет. У 1501 місто увійшло до складу Швейцарської Конфедерації. У 1622 було засновано університетську бібліотеку; нині вона найбільша у Швейцарії. Університет вважається одним із місць народження європейського гуманізму, серед іншого завдяки інтелектуальній спадщині Еразма фон Роттердама, який працював тут.[4][5] У XIX столітті, поряд з істориком мистецтва Якобом Буркхардтом, одним із найвідоміших людей, які викладали в університеті, був філософ і поет Фрідріх Ніцше (професор грецької мови та літератури). Нині десять лауреатів Нобелівської премії та два президенти Швейцарії навчалися або викладали в університеті.

У 1661 році в місті було засновано найстаріший публічний художній музей у світі. Зараз колекція музею є найбільшою та найважливішою колекцією мистецтва в Швейцарії.

У 1897 році в Базелі відбувся перший у світі сіоністський конгрес під головуванням Теодора Герцля. Загалом до заснування держави Ізраїль у 1948 році конгрес відбувався десять разів, більше, ніж у будь-якому іншому місті світу.

Однією з найважливіших подій в історії Базеля був Надзвичайний міжнародний мирний конгрес соціалістів у листопаді 1912 р.

У 1930-х роках Банк міжнародних розрахунків (BIS), банк центральних банків, знаходився в Базелі.[7]

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване на відстані[8] близько 70 км на північ від Берна. Базель має площу[9] 23,9 км², з яких на 86,5% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 3,9% використовуються в сільськогосподарських цілях, 3,6% зайнято лісами, 6% не є продуктивними (річки, льодовики або гори).

Демографія

[ред. | ред. код]

2019 року в місті мешкало 173 232 особи[9] (+6,1% порівняно з 2010 роком), іноземців було 38%. Густота населення становила 7263 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 16,9% — особи молодші 20 років, 64,1% — особи у віці 20—64 років, 19% — особи у віці 65 років та старші. Було 87344 помешкань (у середньому 1,9 особи в помешканні). Із загальної кількості 185 432 працюючих 27 було зайнятих в первинному секторі, 34 946 — в обробній промисловості, 150 459 — в галузі послуг.

Транспорт

[ред. | ред. код]

Базель — важливий транспортний вузол європейського значення і головний портовий перевантажувальний центр Швейцарії. У місті розташований єдиний порт Швейцарії (на Рейні), через який країна пов'язана з морським портом Роттердама. Неподалік від Базеля, на території Франції, розташований міжнародний Євроаеропорт Базель-Мюлуз-Фрайбург (BSL/MLH/LFSB), один з небагатьох у світі, спільно керований двома країнами (Францією і Швейцарією).

Залізничний транспорт

[ред. | ред. код]
Базель SBB
Перонний зал TGV і SBB, платформа IV

У місті три пасажирські станції міжміського сполучення. Базель SBB — найбільша залізнична станція Базеля. Знаходиться на південь від центру міста. Звідти курсують національні лінії до Цюриха, Берна, Люцерна та Біль/Б’єнн, декілька ліній S-Bahn, а також міжнародні лінії до Німеччини, Франції, Італії та Нідерландів. Від французької станції Базель SNCF[de], яка є частиною того ж будівельного комплексу, деякі лінії прямують з Базеля до Франції та Бельгії. Базель-Бадішер, розташований на північному сході міста, управляється Deutsche Bahn, обслуговує всі поїзди до/з Німеччини та Нідерландів, потяги залізниці Верхнього Рейну[de] до Зінгена, Карлсруе-Головний та лінію S-Bahn (Візентальбан[de]) до Целль-ім-Візенталя.

Є також зупинки міської електрички Базель-Санкт-Йоганн і Базель-Санкт-Якоб (ця станція зазвичай обслуговується лише спеціальними поїздами під час заходів на стадіоні Санкт-Якоб Парк), а з 2006 року Базель-Драйшпіц.

Штаб-квартира Eurofima[de], найбільшої європейської залізничної компанії, також знаходиться в Базелі з 1955 року.

На середину 2020-х обговорюється будівництво підземного тунелю через центр Базеля («серце Базеля[en]»). Станція SBB матиме пересадку зі станцією Базель-Бадішер. У центрі міста планується будівництво кілька підземних станцій, а також ще одна гілка в напрямку Базель-Санкт-Йоганн та аеропорту.

Див. також

[ред. | ред. код]

Громадський транспорт

[ред. | ред. код]

Громадський транспорт міста складають автобуси й трамваї (див. Базельський трамвай). У місті діють дві організації-оператори громадського транспорту, BVB і BLT. Трамваї і автобуси зеленого кольору перебувають у віданні BVB. Автобуси та трамваї жовтого кольору перебувають у віданні BLT і з'єднують райони в сусідній половині кантону Базельланд Центральний Базель. Трамваї розраховані на живлення від повітряних ліній, а автобусний парк складається з автобусів на звичайному паливі, але більшість приміських автобусів на природному газі. Також у Базель заходять автобусні маршрути довколишніх французьких і німецьких міст.

Музеї

[ред. | ред. код]

Освіта

[ред. | ред. код]

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Базельський собор (1019-1500)
    Базельський собор (1019-1500)
  • Ратуша (перебудована, коли Базель приєднався до Швейцарської Конфедерації в 1501 році)
    Ратуша (перебудована, коли Базель приєднався до Швейцарської Конфедерації в 1501 році)
  • Береги Рейну з видом на старе місто
    Береги Рейну з видом на старе місто
  • Художній музей Базеля (перша публічна колекція мистецтва у світі, 1661 р.)
    Художній музей Базеля (перша публічна колекція мистецтва у світі, 1661 р.)
  • Спалентор (1400), фортифікація старого міста
    Спалентор (1400), фортифікація старого міста
  • Головна синагога (1869)
    Головна синагога (1869)
  • Старі міські будинки (14-15 ст.)
    Старі міські будинки (14-15 ст.)
  • Сент-Олбантор (1387), фортифікація старого міста
    Сент-Олбантор (1387), фортифікація старого міста
  • Штаб-квартира Банку міжнародних розрахунків (1972)
    Штаб-квартира Банку міжнародних розрахунків (1972)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ archINFORM — 1994.
  2. ↑ https://www.regierungsrat.bs.ch/mitglieder/jans.html
  3. ↑ Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
  4. ↑ Trinationales Stadtgebiet, ein vielfältiger Raum. // eurodistrictbasel.eu. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 2012-7-23. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
  5. ↑ Cultural Capital of Switzerland. www.bs.ch (англ.). Процитовано 27 вересня 2022.
  6. ↑ cie, G. Massiot &. Cathedral Interior, likely Basel Minster, Basel, Switzerland. curate.nd.edu. Процитовано 27 вересня 2022.
  7. ↑ Bank for International Settlements | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 27 вересня 2022.
  8. ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  9. ↑ а б Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Швейцарія Це незавершена стаття з географії Швейцарії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Базель&oldid=43937799