Очікує на перевірку

Бриґітте Гаманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бриґітте Гаманн
нім. Brigitte Hamann
Ім'я при народженніБриґітте Дайтерт
Народилася26 липня 1940(1940-07-26)[1][2][…]
Ессен, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Вільна держава Пруссія[4][1][5]
Померла4 жовтня 2016(2016-10-04)[6][1][…] (76 років)
Відень, Австрія[1]
ПохованняГрінцинзький цвинтарd
ГромадянствоНімеччина Німеччина, Австрія
Діяльністьписьменниця, історикиня, журналістка, біограф
Alma materВестфальський університет імені Вільгельма і Віденський університет
ЗакладВіденський університет
Мова творівнімецька
У шлюбі зGünther Hamannd
ДітиSibylle Hamannd
Нагороди
CMNS: Бриґітте Гаманн у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаманн.

Бриґітте Гаманн (нім. Brigitte Hamann; при народженні Дайтерт; 26 червня 1940, Ессен — 4 жовтня 2016, Відень) — німецько-австрійська письменниця та історикиня, яка проживала у Відні.

Біографія

[ред. | ред. код]

Бриґітте Гаманн народилась 26 червня 1940 року в Ессені (Німеччина). Вона вивчала германістику та історію в Мюнстері й Відні, після чого деякий час працювала журналісткою у газеті Rhein Ruhr Zeitung у рідному Ессені[7].

З 1965 року Хаманн разом з чоловіком працювала у Віденському університеті, де в 1978 році захистила дисертацію про життя спадкоємця австрійського престолу Рудольфа і отримала ступінь докторки (Ph.D.). На базі її дисертації, в тому ж році, була опублікована книга. Сама Гаманн описувала методику своєї роботи в той період наступним чином: «Коли я приїхала з Німеччини в мене був дещо інший погляд на Австрію, і я почала писати з певним відчуженням». Після одержання вченого ступеня Хаманн стала «незалежною історикинею»[7][8].

За успіхом першої книги послідували наступні: особливо успішними були роботи про імператрицю Єлизавету Австрійську, Адольфа Гітлера та Вініфреда Вагнера[9][8][10]. У 1999 році вийшла книга Гаманн «Гітлер у Відні. Портрет диктатора в юності» (нім. Hitlers Wien, Lehrjahre eines Diktators)[11] у якій авторка вивчала, як соціальні погляди населення Відня 1908—1913 років формували антисемітизм майбутнього фюрера, а також його надмірний страх перед жінками та інфекційними захворюваннями. Робота отримала позитивні відгуки критиків[12][10][13].

Після публікації роботи професора Лотара Махтана Гаманна з університету Бремена «Секрет Гітлера» (нім. Hitlers Geheimnis. Das Doppelleben eines Diktators), Бриґітте Гаманн досліджувала заяву вченого про гомосексуальність Гітлера. У результаті, в 2004 році вона взяла участь у документальному фільмі HBO 2004 «Невідомий фюрер: обговорення загадки сексуальності Гітлера» (англ. Hidden Führer: Debating the Enigma of Hitler's Sexuality), знятому американськими документалістами Фентоном Бейлі та Ренді Барбато[14].

У 2005 році Гаманн випустила книгу «Вініфред Вагнер», яка містила біографію невістки знаменитого композитора, яка стала одною із засновниць нацистської партії Німеччини й близькою подругою Адольфа Гітлера. Ця робота отримала нагороди «Книга року» (за версією журналу Opernwelt) та «Історична книга року» (приз історичного журналу Damals). У тому ж році сама Хаманн отримала нагороду «Concordia-Preis» від союзу австрійських журналістів Presseclub Concordia, на знак визнання значення її робіт[15].

Бриґітте Гаманн померла 4 жовтня 2016 року у віці 76 років[16][9].

Творчість

[ред. | ред. код]

Переклади російською

[ред. | ред. код]
  • Хаманн Б. Гитлер в Вене. Портрет диктатора в юности. — 2016. — 568 с. — ISBN 978-5-91103-5-307-1.

Переклади англійською

[ред. | ред. код]
  • The Reluctant Empress: A Biography of Empress Elisabeth of Austria (Knopf: 1986) (ISBN 0-394-53717-3)
  • The Reluctant Empress, Ullstein Verlag, Berlin 1982, 6th ed. 2000
  • Bertha von Suttner: A Life for Peace (Syracuse Studies on Peace and Conflict Resolution) (Syracuse University Press: 1986) ISBN 0-8156-0387-8
  • Rudolf. The Road to Mayerling (German and English, picture book) München 1988
  • Sissi, Elisabeth, Empress of Austria (Taschen America: 1997) (ISBN 3-8228-7865-0)
  • Hitler's Vienna: A Dictator's Apprenticeship. (1999: Oxford University Press) ISBN 0-19-514053-2
  • Winifred Wagner: A Life at the Heart of Hitler's Bayreuth. (2005: Granta publications, England) ISBN 1-86207-671-5
  • Winifred Wagner: A Life at the Heart of Hitler's Bayreuth, Harcourt Books, Orlando USA 2006

Німецькою

[ред. | ред. код]
  • Rudolf, Kronprinz und Rebell, Wien 1978
  • Elisabeth von Österreich-Ungarn, Kaiserin wider Willen, Wien 1981
  • Mit Kaiser Max in Mexiko, Wien 1983
  • Kaiserin Elisabeth. Das poetische Tagebuch, Verlag der Österr. Akademie der Wissenschaften, Wien 1984
  • Bertha von Suttner. Ein Leben für den Frieden, München 1986
  • Die Habsburger. Ein biographisches Lexikon, München 1988
  • Nichts als Musik im Kopf. Das Leben von Wolfgang Amadeus Mozart, Wien 1990 (Kinderbuch)
  • Elisabeth. Bilder einer Kaiserin, Wien 1995
  • Meine liebe, gute Freundin! Die Briefe Kaiser Franz Josephs an Katharina Schratt, München 1992
  • Hitlers Wien. Lehrjahre eines Diktators, München 1996
  • Kronprinz Rudolf: 'Majestät, ich warne Sie…', München 2002
  • Winifred Wagner oder Hitlers Bayreuth, München 2002
  • Der erste Weltkrieg. Wahrheit und Lüge in Bildern und Texten, München 2004
  • Ein Herz und viele Kronen. Das Leben der Kaiserin Maria Theresia. Illustriert von Rolf Rettich, Wien 2004 (Kinderbuch)
  • Die Familie Wagner, Reinbek bei Hamburg 2005
  • Kronprinz Rudolf. Ein Leben, Wien 2005
  • Mozart. Sein Leben und seine Zeit, Wien 2006
  • Hitlers Edeljude. Das Leben des Armenarztes Eduard Bloch, München 2008

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Heinrich Drimmel Preis (1978)
  • Premio Comisso (1982)
  • Donauland Sachbuchpreis (1986)
  • Wildgans Preis (1995)
  • Kreisky Preis (1998)
  • Bad Wurzacher Literaturpreis (1998)
  • «Buch des Jahres» — журнал «Opernwelt» (2002)
  • «Historischen Buch des Jahres» — журнал «Damals» (2002)
  • Приз союзу журналістів «Concordia» «für das Lebenswerk» (2003)[7]

Сім'я

[ред. | ред. код]

у 1965 році вона вийшла заміж за історика та професора Гюнтера Гаманна (1924—1994) й переїхала до Відня, де отримала австрійське громадянство. У подружжя народилось троє дітей: Сибілла (нар. 1966, журналістка й правозахисниця), Беттіна (нар. 1968) та Георг (нар. 1972)[7][8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Schmid M. Biografien bedeutender österreichischer Wissenschafterinnen. »Die Neugier treibt mich, Fragen zu stellen« / Hrsg.: I. Korotin, N. Stupnicki — Böhlau Verlag, 2018. — S. 319–321. — ISBN 978-3-205-20238-7 — doi:10.7767/9783205205883
  2. ↑ а б Discogs — 2000.
  3. ↑ Babelio — 2007.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #124552234 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Blumesberger S. Handbuch der österreichischen Kinder- und Jugendbuchautorinnen — 2014. — Vol. 1. — S. 426–429. — ISBN 978-3-205-78552-1
  6. ↑ http://derstandard.at/2000045363563/Historikerin-Brigitte-Hamann-gestorben
  7. ↑ а б в г 3sat, 2005.
  8. ↑ а б в Österreichischer Rundfunk, 2006.
  9. ↑ а б Der Spiegel, 2016.
  10. ↑ а б Critchfield, 1999, с. 176–178.
  11. ↑ Гаманн, 2016, с. 1.
  12. ↑ Saunders, 2001, с. 74–75.
  13. ↑ Beck, 1999, с. 118–120.
  14. ↑ Koehler, 2004.
  15. ↑ Presseclub Concordia, 2006.
  16. ↑ Mayr, 2016.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бриґітте_Гаманн&oldid=37525275