Кале
| Кале Calais
| |
|---|---|
| Країна | |
| Регіон | О-де-Франс |
| Департамент | Па-де-Кале |
| Округ | Кале |
| Кантон | Кале-Сантр, Калез-Ест, Кале-Норд-Уест, Кале-Сюд-Ест |
| Код INSEE | 62193 |
| Поштові індекси | 62100 |
| Координати | 50°56′53″ пн. ш. 1°51′23″ сх. д.H G O |
| Висота | 0 - 18 м.н.р.м. |
| Площа | 33,5 км² |
| Населення | 67 380 (01.01.2021[1]) |
| Густота | 2176,57 ос./км² |
| Розміщення | |
|
| |
| Влада | |
| Мер Мандат |
Natacha Bouchart 2014-2020 |
| Офіційна сторінка | |
|
| |
Кале́ (фр. Calais) — місто та муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Па-де-Кале. Порт на березі протоки Па-де-Кале. Населення — 72 915 осіб (2011)[2].
Муніципалітет розташований на відстані[3] близько 240 км на північ від Парижа, 95 км на захід від Лілля, 100 км на північний захід від Арраса.
Кале є початковою точкою найдовшого європейського автошляху E40.
Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[4], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[5] · [6] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[7]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 35 557 | 8166 | 5663 | 10 234 | 7865 | 3350 | 279 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 39 329 | 7833 | 5569 | 10 421 | 8449 | 6178 | 879 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2010 року серед 48 323 осіб працездатного віку (15—64 років) 31 813 були активними, 16 510 — неактивними (показник активності 65,8%, у 1999 році було 66,0%). З 31 813 активних мешканців працювало 24 127 осіб (13 558 чоловіків та 10 569 жінок), безробітними було 7686 (4040 чоловіків та 3646 жінок). Серед 16 510 неактивних 5073 особи були учнями чи студентами, 4326 — пенсіонерами, 7111 були неактивними з інших причин[8].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 31135 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 72810,5 особи, медіана доходів виносила 13 470 євро на одного особоспоживача[9]
- Луї Дакен (1908—1980) — французький кінорежисер, сценарист, продюсер і актор.
| Па-де-Кале | протока Ла-Манш | |||
| Сангатт | Пн | Марк | ||
| Зх Кале Сх | ||||
| Пд | ||||
| Кокель | Кулонь |
-
Boulevard des Alliés.
-
La colonne Louis XVIII.
-
Le phare de Calais Nord.
-
Le fort Risban vue du bassin du paradis.
-
La matelote vue du bassin du paradis.
-
Boulevard des Alliés, vue sur le phare au coucher du soleil.
-
Jardins de la mairie.
-
Église Notre-Dame de face.
-
Église Notre-Dame de côté.
-
Église Notre-Dame avec la citerne.
-
Statue des bourgeois de Calais et mairie en fond.
-
Fontaine au parc Richelieu.
-
Parc Richelieu.
-
Tour du Guet et phare de Calais.
-
Cabines de plage.
-
Calais vu du phare.
-
Quartier des pêcheurs.
-
Tour de guet sur la Place d'Armes.
-
Ferry transmanche.
-
Zone portuaire de Calais vu du phare.
-
Tunnelier.
-
Palais de Justice.
-
Plan publié en 1888
-
95px
-
40px
-
Statue des bourgeois de Calais par Rodin.
-
Croix Nordique]] de Calais.
-
La prise de Calais par les Français
François-Edouard Picot, 1558 -
Calais après le siège de la ville.
-
La tour du Guet et la place d’Armes
-
Le Théâtre
-
Centre-ville
-
Église Notre-Dame
-
La jetée ouest.
-
Фортеця Кале, Брама Нептуна
-
Брама фортеці Кале
-
Міський театр ( Еклектика )
-
-
-
-
-
Монумент Громадяни Кале (скульптор Роден)
[ред. | ред. код]-
-
-
Копія в місті Лондон
-
- Офіційний сайт міста [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.] (фр.)
- Кале на сайті французького Національного інституту географії
- ↑ Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. le site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 12 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 12 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 12 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
| Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |