Очікує на перевірку

Клони АК виробництва Угорщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
AK-55
Типавтомат
ПоходженняУгорщина Угорщина
Історія використання
На озброєнніз 1959
Історія виробництва
Розроблено1966
ВиробникFegyver ё Gazkeszulekgyar
Виготовлення1959—1962(AK-55)
Характеристики
Вага4,2 (AK-55)
3,2 (AKM-63)
3,12 (AMD-65 и AMP-69)
Довжина870 (AK-55)
880 (AKM-63)
847/648 (AMD-65)
920/640 (AMP-69) з розкладеному/складеним прикладом
Довжина ствола415 (AK-55 и AKM-63)
317 (AMD-65 и AMP-69)
Набій7,62×39 мм
Калібр7,62
Темп вогню600
Дульна швидкість731
Дальність вогню
Ефективна800
Система живленнякоробчатий на 30 патронів

Історія

[ред. | ред. код]

В 1959 країна отримала ліцензії на виробництво автомата АК-47 калібру 7,62-мм. Після цього місцеві інженери почали вносити зміни, часто суттєві. Угорські клони АК користувалися великим попитом у світі.

Модифікації

[ред. | ред. код]
  • AK-55 — ліцензійна копія АК-47. Однак у цієї зброї було два суттєвих недоліки - вага і вартість виробництва.
  • AMD-63 (AKM-63) — у 1963 була проведена кардинальна модифікація АК-55, при чому автомат мав ряд відмінностей: перш за все, з'явилась додаткова рукоятка під цівкою зброї, яка стала відмітною рисою всіх інших угорських автоматів Калашникова. Також цівку стали робити металевою, до того ж вона не закривала трубку для відведення порохових газів з каналу ствола зброї. Також нова металева цівка виготовлялась як продовження ствольної коробки, яка стала штампованою, що знизило вартість і вагу зброї. Крім того, на експорт виготовлявся самозарядний варіант з магазином на 20 патронів.
  • AMD-65 (Automata Módosított Desszantfegyver) — новий автомат отримав трубчастий приклад, який складався у бік, з металевим упором і гумовою наліпкою на ньому, а також коротший ствол, довжина якого становила 317 міліметрів. Зброя отримала більш ефективний дульний гальмо-компенсатор віддачі, що зробило ведення вогню з неї комфортнішим, а головне, точнішим, особливо при стрільбі безперервними чергами. Пістолетна і додаткова рукоятки зброї виготовлялися спочатку з дерева, а пізніше з пластику. Також випускався цивільний самозарядний варіант[1].
  • AMP-69 - основною відмінністю стала можливість використання гвинтівочних гранат, для чого автомат отримав можливість замикати відведення порохових газів, а також встановлювати замість гасника полум'я насадку для цих боєприпасів. Для ведення вогню таким гранатами був розроблений спеціальний магазин, місткістю 5 патронів. Також на автомат було встановлено кріплення для оптичного прицілу з лівого боку, правда, в основному використовувався оптичний приціл малої кратності. Ця зброя викликало чимало шуму серед тих, хто вже встиг прив'язатися в попереднім варіантам автоматів. Справа в тому, що новий автомат не мав додаткової ручки, замість неї було встановлено пластикову цівку, з отворами для охолодження в нижній частині. У 1974 автомат став основною зброєю армії Угорщини, а в 1975 році його прийняла на озброєння поліція. Довжина автомата зі складеним прикладом дорівнює 640 міліметрів, з розкладеним 920 міліметрів. Вага зброї становить 3,12 кілограма, довжина ствола - 317 міліметрів, що обмежує максимальну дальність використання зброї, а при наявності оптичного прицілу це явно мінус.
  • NGM-81. В 1981 була отримана ліцензія на виготовлення АК-74 калібру 5,45-мм. Однак таких автоматів було виготовлено в обмеженій кількості, інші - калібру 5,56-мм НАТО з новим магазином від М16.

Країни - експлуатанти

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 4 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клони_АК_виробництва_Угорщини&oldid=41191134