Койф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
середньовічний койф

Койф (англ. coif) — полотняний головний убір у вигляді щільного капюшона або чепчика.

Койф — спочатку чоловічий, а згодом жіночий і дитячий головний убір — був популярний в Англії і Шотландії з доби середньовіччя і до XVII століття. Поверх койфа часто одягали інший головний убір, наприклад, капелюх або гейбл.

У сленгу реконструкторів — койф (від англ. mail coif[1]) — кольчужний капюшон, частина гауберка. Спочатку становив з кольчугою єдине ціле, у другій половині XIII століття (а за іншими даними, ще в середині XII століття) став вироблятися окремо[2]. Міг включати відкидний кольчужний клапан для захисту рота. Поверх койфа зазвичай надягався конічний «норманський» шолом, який до кінця XII століття змінив топхельм (відроподібний шолом). У XIV столітті на зміну койфу прийшов бацинет з бармицею.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Бронская, Елена Леонидовна. Лингвистические параметры молодежной субкультуры как дискурсивного сообщества [Архівовано 26 Січня 2021 у Wayback Machine.]. // Magister Dixit 1 (2012).
  2. Peirce, Ian. The Knight, his Arms and Armour, c.1150—1250 // Anglo-Norman studies XV: proceedings of the XV Battle Conference and of the XI Colloquio Medievale of the Officina di Studi Medievali, 1992 / Ed. Chibnall, Marjorie. — Boydell & Brewer, 1992. — P. 254—256. — ISBN 0851153364.

Посилання

[ред. | ред. код]