Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання
| Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання | |
|---|---|
| Абревіатура | CAT |
| Тип | Багатостороння угода[en] |
| Підготовлено | 10 грудня 1984[1] |
| Підписано | 10 грудня 1984 |
| Місце | Нью-Йорк, США |
| Чинність | 26 червня 1987 |
| Підписанти | 83 держави |
| Сторони | 174 держави |
| Зберігається | Секретаріат ООН (секція договорів)[2] |
| Статус | чинний |
| Мови | англійська, арабська, іспанська, китайська, російська, французька |
| Сайт | Комітет проти катувань[3] |
| | |
| Дата | 10 грудня 1984 |
|---|---|
| Засідання | 39-та сесія[4] |
| Код | A/RES/39/46 (Документ) |
| Предмет | Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання |
| Результат | Ухвалена консенсусом[a][5] |
Конве́нція про́ти катува́нь та і́нших жорсто́ких, нелю́дських або́ таки́х, що прини́жують гі́дність, ви́дів пово́дження та покара́ння (англ. The Convention against Torture and Other Cruel, Inhuman or Degrading Treatment or Punishment), більше відома під назвою Конве́нція ООН про́ти катува́нь — це міжнародний інструмент захисту прав людини, що прийнятий ООН в 1984 році[6] та набув чинності в 1987 році. Конвенція забороняє катування при будь-яких обставинах, забороняє видачу осіб у країни, де для них існує серйозна загроза катувань, та встановлює обов'язковість кримінального переслідування за катування. Станом на вересень 2014 року в конвенції беруть участь 156 держав[6].
Нагляд за виконанням конвенції здійснює Комітет проти катувань[en] у складі десяти експертів; він робить зауваження по доповідям держав-учасниць конвенції та розглядає скарги на ті держави-учасниці, які визнали відповідну компетенцію комітету, зробив заяву згідно зі статтями 21 і 22 конвенції. В 1992 році прийняті поправки до конвенції, котрі не набули чинності станом на 2012 рік.
У 2002 році був прийнятий, а у 2006 році набув чинності факультативний протокол до конвенції, який створив механізм візитів за моделлю ЄКПП. Ці функції виконує Підкомітет з запобігання катувань та інших жорстоких, нелюдських та принижуючих гідність видів звернення та покарання Комітету проти катувань. Також протокол встановлює для держав-учасниць обов'язковість створення національного превентивного механізму. Станом на вересень 2012 у факультативному протоколі — 72 підписанти й 63 сторони[7].
Станом на березень 2009 року, заяву про визнання компетенції комітету розглядати індивідуальні скарги зробили 64 держави, розглянуто 379 скарг, з них по 47 констатовані порушення.
- ↑ Без голосування
- ↑ https://www.ohchr.org/EN/ProfessionalInterest/Pages/CoreInstruments.aspx
- ↑ Convention against Torture and Other Cruel, Inhuman or Degrading Treatment or Punishment (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 23 серпня 2024.
- ↑ The Core International Human Rights Instruments and their monitoring bodies (англ.). ООН. Процитовано 23 серпня 2024.
- ↑ Resolutions adopted by the General Assembly at its 39th session (англ.). Бібліотека імені Дага Гаммаршельда. Процитовано 27 червня 2024.
- ↑ Convention against Torture and Other Cruel, Inhuman or Degrading Treatment or Punishment : resolution / adopted by the General Assembly (англ.). Цифрова бібліотека ООН. Процитовано 27 червня 2024.
- ↑ а б United Nations Treaty Collection: Convention against Torture and Other Cruel, Inhuman or Degrading Treatment or Punishment [Архівовано 8 листопада 2010 у Wayback Machine.]. Retrieved on 13 September 2012.
- ↑ Parties to the Optional Protocol to the Convention against Torture and Other Cruel, Inhuman or Degrading Treatment or Punishment. United Nations Treaty Collection. Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 4 вересня 2012.
- Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження та покарання [Архівовано 18 березня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Офіційний текст [Архівовано 6 листопада 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Перелік держав-учасниць [Архівовано 8 листопада 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- Факультативний протокол(англ.)
- Комітет ООН проти катувань [Архівовано 3 жовтня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Резюме організації Human Rights Watch щодо Конвенції [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Перелік інших пов'язаних документів(англ.)
- Ягунов Д. В. «Malleus Maleficarum» of modern society: preconditions and prevalence of torture in XXI century and the policy of combating torture [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.]. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія Політичні науки, 2020. 5. С. 58-97.
- Prevention of Torture. CPT Standards. ECtHR Case Law.
- Prevention of Torture. Standards. Case law. Approaches. Opinions. Comments.
| Це незавершена стаття про міжнародне право. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Злочини | ||
|---|---|---|
| Міжнародний трибунал |
| |
| Боротьба зі злочинністю | ||
| Підстави | ||
- ↑ Definition of key terms used in the UN Treaty Collection (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 2024-06-31.