Координати: 48°42′46″ пн. ш. 28°43′18″ сх. д. / 48.71278° пн. ш. 28.72167° сх. д. / 48.71278; 28.72167
Очікує на перевірку

Копіївка (Тульчинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Копіївка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Тульчинський район
Тер. громада Тульчинська міська громада
Код КАТОТТГ UA05100150140082877
Основні дані
Засноване 1680
Населення 1297
Площа 4,35 км²
Густота населення 298,16 осіб/км²
Поштовий індекс 23623
Телефонний код +380 4335
Географічні дані
Географічні координати 48°42′46″ пн. ш. 28°43′18″ сх. д. / 48.71278° пн. ш. 28.72167° сх. д. / 48.71278; 28.72167
Середня висота
над рівнем моря
226 м
Водойми Сільниця
Місцева влада
Адреса ради 23600, Вінницька обл., Тульчинський р-н, м. Тульчин, вул. Миколи Леонтовича, 1
Карта
Копіївка. Карта розташування: Україна
Копіївка
Копіївка
Копіївка. Карта розташування: Вінницька область
Копіївка
Копіївка
Мапа
Мапа

CMNS: Копіївка у Вікісховищі

Вигляд Костелу Непорочного Зачаття Діви Марії.
Вигляд Костелу Непорочного Зачаття Діви Марії.

Копії́вка — село в Україні, у Тульчинській міській громаді Тульчинського району Вінницької області, яке розташоване за 10 км на  захід  від м. Тульчин. Відстань до найближчої залізничної станції «с. Шура-Копіївська» — 8 км.  Протяжність села — 12 км. Село межує з селами Торків, Сільниця, Шура-Копіївська.

Площа земель складає 5654,7 га, у тому числі земель державної власності — 3071,1 га, приватної власності — 2583,6 га. Площа населеного пункту становить 747,3 га, у тому числі державної власності — 303,3 га, приватної власності — 444 га, комунальної власності — 0. Населений пункт с. Копіївка складається з 725 дворів, населення на 01.01.2012 року становить 1163  чоловік.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

На пологих берегах річки Сільниці, правої притоки Південного Бугу, за десять кілометрів на захід від м. Тульчина, у пишних садах потопає село Копіївка.

За переказами старожилів населений пункт було розміщено по ліву сторону річки Сільниці і називався містечком Гоптелинцями.

Містечко Гоптелинці було зруйновано в ХІІІ столітті татарами і назавжди втратило свій подальший розвиток. Далі заселення відбувалося по обидва береги річки Сільниці.

У XVI сторіччі Брацлавщина була закріпачена польськими магнатами, а село Копіївка належало поміщику Копієвському. З розповідів старожилів поміщик Копієвський подарував землю і волю селянам, а сам виїхав. В ознаку такого дару село придбало назву в честь свого господаря — Копіївка.[2]

В 1920-21 роках в околицях села діяв повстанський загін на чолі з Матвієм Цимбапюком, який чинив опір свавіллю продзагонів та солдат Червоної Армії.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Тульчинської міської громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тульчинського району, село увійшло до складу новоутвореного Тульчинського району[4].

Адміністративна приналежність

[ред. | ред. код]

За адмінистративним поділом XVI ст. — Брацлавський повіт

За адмінистративним поділом XIX ст. — Брацлавський повіт

За адмінистративним поділом XX ст. — Тульчинський район[5]

Церкви села

[ред. | ред. код]

На території села Копіївка розташовані римо- католицька (костел) та православна церкви.

Православна церква св. Михаїла

[ред. | ред. код]

Церква збудована перед 1750 р. — була спалена татарами. Нова церква св. Михаїла збудована у 1778—1780 рр. — з дуба у зруб, первісний дах гонтовий. в 1830-х роках підведено кам'яний фундамент. В 1847 р. три верхи покрито залізом. Іконостас різьблений 5-ярусний. Шанована ікона св. Миколи старовинного письма, розміром 8:6 вершків (52:39 см). Вона визнана чудотворною в 1789 р. Шанована ікона св. Онуфрія Великого, розміром 2 арш. 14 вершків на 2 арш. (233:142 см).[5]

В радянські часи церква була зруйнована комуністами. Пізніше на її місці побудовано пам'ятник загиблим воїнам. Православна церква, яка діє в даний час була побудова під час німецької окупації за румунів в 1942 році.[1]

Костел Непорочного Зачаття Діви Марії.

[ред. | ред. код]

Дерев'яний костел у с. Копіївка було побудовано 1740 року на пожертви Андрія Каменецького, освячено у 1741 році. У 1808 році дерев'яний храм згорів. Коштом Потоцького у 1809 році було збудовано новий костел, який зазнав реконструкції і був освячений брацлавським деканом о. Феліціаном Здзітовецьким у 1856 році.[5][6] В 30-х роках ХХ ст. при костьолі діяла 3-річна недільна польська школа. З 30-х р.р. ХХст і до 1941року храм було зачинено. У 1966—1968 роках проводився ремонт святині під керівництвом о. Войцеха Дажицького. При костелі споруджено парафіяльний будинок. Наразі у костелі діє релігійна громада св.апостолів Петра і Павла Кам'янець-Подільської дієцезії РКЦ.

В селі Орлівці, яке тепер входить до складу Копіївки, народилась Ременюк Юстина Іванівна — українська вишивальниця XIX століття.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Копіївська сільська рада. kopiyivka.tulchin-rada.org.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 серпня 2015.
  2. Історична довідка. kopiyivka.tulchin-rada.org.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 серпня 2015.
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. а б в MZharkikh. Жарких М.І. Храми Поділля – Тульчинський район. www.myslenedrevo.com.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 13 серпня 2015.
  6. КОПІЇВКА.Костел свв. Апп. Петра і Павла. Костели і каплиці України (укр) . 20.02.2015. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 29 липня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Копі́ївка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.658

Посилання

[ред. | ред. код]