Координати: 50°40′ пн. ш. 17°56′ сх. д. / 50.667° пн. ш. 17.933° сх. д. / 50.667; 17.933
Очікує на перевірку

Ополе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ополе
Opole
Герб Прапор
герб прапор
Розташування міста Ополе
Основні дані
50°40′ пн. ш. 17°56′ сх. д. / 50.667° пн. ш. 17.933° сх. д. / 50.667; 17.933
Країна Польща Польща
Регіон Опольське воєводство
Столиця для Опольське воєводство, Опольський повіт, Опольське воєводство, Q16616126?, Опольське князівство і Duchy of Opole and Racibórzd

Межує з

— сусідні нас. пункти
Опольський повіт ?
Засновано 1217
Магдебурзьке право перед 1217
Площа 96,55 км²
Населення 126 755 (2023)
· густота 1313 осіб/км²
Агломерація 267 000
Висота НРМ 176 ± 1 м
Водойма Одра
Назва мешканців пол. opolanin[1], пол. opolanka[2], есп. opolano, пол. opolanie і пол. opolanki
Міста-побратими  —
Телефонний код (48) 77
Часовий пояс CEST, UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів OP
GeoNames 3090048
OSM 224460 ·R (Опольське воєводство)
SIMC 0965016
Поштові індекси 45-001 до 45-910
Міська влада
Адреса ul. Rynek
mayor of Opoled Аркадіуш Вишневський
пол. Arkadiusz Wiśniewski
Вебсайт opole.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Ополе у Вікісховищі

Опо́ле (пол. Opole, сіл. Uopole, Łopole або Ôpole, нім. Oppeln)  — місто в Польщі. Адміністративний центр Опольського воєводства. Виникло в Х ст. як городище західнослов'янського племені ополян. Історичний центр Опольського князівства (ХІІ—XVI ст). Отримало міське самоврядування 1217 року від опольського князя Казимира I. Місто є культурним (філармонія, театр) та науковим (Опольський університет, політехнічний інститут) центром регіону.

Назва

[ред. | ред. код]
  • Уополе (сіл. Uopole, Łopole або Ôpole) — cілезька назва (oрфографія сілезької мови не стандартизована). 
  • Ополе (пол. Opole) — польська назва.
  • Ополі (чеськ. Opolí) — чеська назва.
  • Опельн (нім. Oppeln) — німецька назва.
  • Оппелія, Опполія, або Опулія (Oppelia, Oppolia, Opulia) — латинська назва.

Історія

[ред. | ред. код]

Ополе є одним з найстаріших міст Польщі. Місто знаходиться в історичній області Верхня Сілезія, і з часів Середньовіччя до початку XX століття було столицею. Перші згадки про місто Ополе датуються 845 роком. Згідно з даними археологічних розкопок, перші слов'янські поселення з'явилися в північній частині острова Пасіка, розташованого посеред річки Одра.

Місто може пишатися великою кількістю історичних будівель і цінними творіннями мистецтва, що залишилися з понад тисячі років. Ополе було одним з перших міст династії П'ястів. Довгий час місто було столицею сілезьких П'ястів і тому тут збереглося багато оздоблених саркофагів опольських князів. Знаходяться вони в кафедаольному соборі  і в костелі францисканців. П'ясти  керували містом аж до 1532 року. Потім в процесі різних змін регіон Ополя перейшов під владу Габсбургів, а після вроцлавського мирного договору в липні 1742 року, що закінчив I Сілезьку війну, місто опинилося в межах Пруссії.

Ополе залишалося частиною спочатку Пруссії, потім Німеччини до 1945 року.

Найціннішою пам'яткою Ополя, без сумнівів, є замок, який зберігся частково. До сьогодні збереглася П'ястова Вежа, частини нижнього замку і портал Гогенцоллернів. «На горі», у найстарішій частині Ополя, а також в місці, де за переказом виголошував проповіді Святий Войцех, височіє костел патрона Польщі. Надзвичайно цікавою є архітектура готичних будинків міста.

Населення

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[3][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 57380 9245 41184 6951
Жінки 65245 8947 40174 16124
Разом 122625 18192 81358 23075

Економіка

[ред. | ред. код]

В Ополе є заводи, що працюють у галузях будівельних матеріалів, харчових продуктів, машин і обладнання, ІТ та інших галузях.[5] Ополе фіксує високий приріст прямих інвестицій.

В Ополе у 2017 році в реєстрі REGON було зареєстровано 21 966 суб’єктів національної економіки, з них 13 798 фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю. У цьому ж році зареєстровано 1319 нових суб’єктів та знято з обліку 1291 суб’єкт. Згідно з даними реєстру REGON, серед суб’єктів права юридичної особи в Ополі найбільше (2608) є комерційними товариствами з обмеженою відповідальністю. Аналізуючи реєстр за кількістю працівників, можна зробити висновок, що найбільше (21 050) складають мікропідприємства з чисельністю працівників від 0 до 9 осіб. 0,8% (177) суб’єктів задекларували як вид діяльності сільське, лісове господарство, мисливство та рибальство, 16,9% (3716) суб’єктів задекларували вид діяльності як промисловість та будівництво, а 82,3% (18073) суб’єктів реєстру – класифікується як інша діяльність. Серед фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю в Ополе, найбільш часто декларованими видами діяльності є оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів, у тому числі мотоциклів (22,7%) та професійна, наукова і технічна діяльність (16,0%).

В Ополе на 1000 жителів працює 438 осіб. Це набагато більше, ніж значення для Опольського воєводства і набагато більше, ніж значення для Польщі. Жінки становлять 50,2 % усіх працюючих, чоловіки — 49,8 %. У 2017 році зареєстроване безробіття в Ополе становило 4,1% (4,7% серед жінок і 3,5% серед чоловіків). У 2017 році середня місячна брутто-зарплата в Ополі становила 4615,56 злотих, що відповідає 101,90% середньомісячної брутто-зарплати в Польщі. Серед професійно активних мешканців Ополя 3080 осіб виїжджають на роботу в інші міста, а 15 772 працюючих приїжджають на роботу з-за меж гміни - таким чином баланс прибулих і вибулих на роботу становить 1,0% професійно активних жителів Ополя в аграрному секторі (сільське господарство, лісове господарство, мисливство та рибальство), 23,0% у промисловості та будівництві та 25,2% у сфері послуг (торгівля, ремонт автомобілів, транспорт, розміщення та громадське харчування, інформація та зв’язок) та 4,8% працюють у фінансовій сфері (фінансова та страхова діяльність, послуги ринку нерухомості).

У 2012–2018 роках понад 860 мільйонів злотих було інвестовано в Ополе в рамках прямих зовнішніх інвестицій. Ці інвестиції створили майже 4000 робочих місць [потрібна виноска], що становить 7,35% від загальної кількості людей, які працюють в Ополі (54 390). Опольська електростанція розширюється, будуються два нових енергоблоки вартістю 11,5 мільярдів злотих.[6]

Транспорт

[ред. | ред. код]

Дороги та мости

[ред. | ред. код]
Грошовий міст

Автомагістраль A4 пролягає приблизно за 13 км[126] від центру міста. Через Ополе та Північний обхід проходять три національні дороги: 45, 46 та 94 Крім того, в місті починаються і проходять 5 провінційних доріг: 414, 423, 435, 454 і 459. Ополе розділене Малою Паневою, Сворницею, Прушковським Потоком, але передусім Одером, який додатково розділений на Млинувку, рельєфний канал і Вінський канал. Така ситуація зумовлена ​​розгалуженою системою мостів, що забезпечують хороше сполучення в місті. У межах міста є, серед іншого: 4 автодорожні мости через Одер, 4 через рельєфний канал, 3 через Млинувку.

Громадський транспорт

[ред. | ред. код]

Міські автобуси

[ред. | ред. код]
Автобусні лінії в Ополе
MAN Lion’s City МЗК Ополе на вул. Пястовська

Перші автобуси почали курсувати вулицями Ополе в 1920-х роках. Відразу після Другої світової війни PKS відповідав за транспорт, у 1953 році був заснований Miejski Zakład Komunikacyjny, який на даний момент обслуговує 19 денних і 1 нічну лінію; деякі маршрути мають варіантні закінчення, 5 ліній (8, 10, 15, 16, 80) проходять за межами міської зони. МЗК нараховує понад дев'яносто одиниць техніки, з яких щоденно здійснюють перевезення пасажирів понад 70 автобусів.

Автобуси приміського та міжміського сполучення

[ред. | ред. код]

На вул. 1 Мая 6 (тимчасово перенесена на вул. Дюбуа та Армії Краєвої) знаходиться автостанція (Dworzec Autobusowy), звідки відправляються автобуси Opolski PKS, інших перевізників PKS та приватних компаній. Для міжнародних автобусних рейсів побудовано автостанцію Port Sindbad, по вул. Єжи і Ришарда Ковальчикки 56.[7]

Залізничний транспорт

[ред. | ред. код]

Початки залізниць в Ополі сягають першої половини 19 століття. 28 травня 1843 року було запущено двоколійну залізничну лінію довжиною 37,4 км до сусіднього Бжега.[8]

У місті чотири залізничні станції: Ополе-Головне, Ополе-Західний, Ополе-Східний, Ополе-Грошовіце та зупинкові пункти: Ополе-Гославіце та Ополе-Гротовіце, Ополе-Чорновуса, Опольські-Борки та Ополе-Хмеловіце.

Повітряний транспорт

[ред. | ред. код]

Найближчі аеропорти знаходяться у Вроцлаві та Пижовіце. Приблизно в 15 км від центру міста знаходиться аеропорт Ополе-Польща Нова Весь. Також планувалося започаткувати регулярні рейси з регіонального аеропорту Ополе-Кам'ян-Шльонський (приблизно 20 км від центру міста). У 2011 році офіційно відкрито санітарно-посадкову смугу на вул. В. Вітос.

Освіта та культура

[ред. | ред. код]

Вежа Верхнього замку є частиною будівлі комплексу механічного училища У місті функціонує 31 дитячий садок (з них 2 інтегрованих та 1 спеціальний), 21 початкова школа (1 спеціальна, 1 з інтеграційними класами, 1 католицька), 11 молодших шкіл (з них 1 з інтеграційними класами, 1 спеціальна та 1 католицька). Крім державних закладів, тут також є кілька громадських і приватних шкільних комплексів.

Загалом в Ополе є:

Українські сліди у Ополю

[ред. | ред. код]

На міському кладовищі знаходиться могила Миколи Можейка (1880—1945), поручника Армії УНР, учителя малювання у табірній, згодом станичній, українській Гімназії ім. Шевченка в Каліші[9].

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Уродженці

[ред. | ред. код]

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Ополе є побратимом з такими містами:[10]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://sjp.pwn.pl/so/opolanin;4481124.html
  2. https://sjp.pwn.pl/so/opolanka;4481125.html
  3. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  5. Urząd Miasta Opola: „Opole – Inwestuj bez granic”, s. 5–7, Opole: Urząd Miasta Opola (PDF) (пол.). Архів оригіналу (PDF) за 20 липня 2012. Процитовано 9 травня 2012.
  6. Inwestycja za 11,5 mld zł. Nowe bloki w elektrowni PGE w Opolu gotowe w ponad 80 proc. Процитовано 22 лютого 2018.
  7. Автовокзал Port Sindbad в Ополє eurobuslines.com.ua
  8. Ogólnopolska Baza Kolejowa (пол.). Процитовано 17 лютого 2009.
  9. Парнікоза, Іван. Могила вояка УНР Миколи Можейки. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Процитовано 04.08.2020.
  10. Miasta Partnerskie

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ополе