Пол Окон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Пол Окон
Пол Окон
Пол Окон
Особисті дані
Народження 5 квітня 1972(1972-04-05) (52 роки)
  Сідней, Австралія
Зріст 177 см
Громадянство  Австралія
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989–1991 Австралія «Марконі Сталліонс» 49 (4)
1991–1996 Бельгія «Брюгге» 72 (1)
1996–1999 Італія «Лаціо» 19 (0)
1999–2000 Італія «Фіорентина» 11 (0)
2000–2002 Англія «Мідлсбро» 28 (0)
2002 →  Англія «Вотфорд» 15 (0)
2003 Англія «Лідс Юнайтед» 21 (0)
2003 Італія «Віченца» 11 (0)
2004 Бельгія «Брюссель»  ? (?)
2004–2005 Бельгія «Остенде» 33 (0)
2005–2006 Кіпр АПОЕЛ  ? (?)
2006–2007 Австралія «Ньюкасл Джетс» 17 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1991 Австралія Австралія U-20 6 (1)
1992 Австралія Австралія U-23 5 (0)
1991–2003 Австралія Австралія 29 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2008–2009 Австралія «АПІА Лейхгардт»
2009 Австралія Австралія U-18
2009–2010 Австралія «Голд-Кост Юнайтед» (асист.)
2012–2016 Австралія Австралія U-20
2016–2018 Австралія «Сентрал-Кост Марінерс»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Пол Окон (англ. Paul Okon, нар. 5 квітня 1972, Сідней) — австралійський футболіст німецько-італійського походження, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Брюгге» та «Лаціо», а також національну збірну Австралії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1989 року виступами за команду «Марконі Сталліонс», в якій провів два сезони, взявши участь у 49 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу бельгійського «Брюгге», до складу якого приєднався 1991 року. Відіграв за команду з Брюгге наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри, вигравши чемпіонат і кілька разів ставши володарем Кубка і Суперкубка Бельгії. У 1996 році Окон був визнаний футболістом року у Бельгії і Океанії, після чого ним зацікавилися гранди європейського футболу.

Того ж 1996 року Пол перейшов до італійського «Лаціо». Незважаючи на те, що його основний конкурент Роберто Ді Маттео перейшов в англійське «Челсі», через травму коліна Окон не зміг проявити себе в Римі і майже весь час провів у лазареті команди, зігравши лише у 19 поєдинках за три роки, тим не менш за цей час виборов титул володаря Кубка Італії, а також ставав володарем Суперкубка Італії та Кубка кубків УЄФА, але у жодному з переможних фіналів участі не брав.

У сезоні 1999/00 Окон грав за «Фіорентину», у складі якої теж не зумів закріпитись, після чого перебрався до Англії, де виступав за «Мідлсбро», «Вотфорд» та «Лідс Юнайтед», щоправда знову ніде основним гравцем не був. Після цього знову грав у Італії та Бельгії, захищаючи кольори клубів «Віченца», «Брюссель» та «Остенде».

У 2005 році Пол перейшов в кіпрський АПОЕЛ, з яким він став володарем Кубка Кіпру. У 2006 році Оокон повернувся на батьківщину, де сезон провів виступаючи за «Ньюкасл Юнайтед Джетс»[1] і там же в червні 2007 року він завершив професіональну кар'єру, хоча надалі і грав на аматорському рівні[2] Okon played for amateur team West Ryde Rovers' over-35 Division 1 team in the GHFA.[3][4].

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Протягом 1991—1992 років залучався до складу молодіжної збірної Австралії, з якою став півфіналістом молодіжного чемпіонату світу 1991 року, а наступного року у складі олімпійської збірної він взяв участь у Олімпійських Іграх у Барселоні, де теж зайняв з командою 4-те місце.

4 лютого 1991 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Австралії в товариській грі проти Чехословаччини (0:2). У складі збірної став переможцем Кубка націй ОФК 2000 року на Таїті, що дозволило Окону з командою стати учасником розіграшу Кубка конфедерацій 2001 року в Японії і Південній Кореї. Там він зіграв у 4 матчах і допоміг команді сенсаційно здобути бронзові нагороди.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 13 років, провів у її формі 29 матчів.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2008 року, очоливши тренерський штаб клубу «АПІА Лейхгардт», що виступав у чемпіонаті Нового Південного Уельсу[5].

2009 року Окон очолив австралійську юнацьку збірну U-18 для створення боєздатної команди на Олімпійських іграх 2012 року[6], втім вже незабаром він покинув проект і став помічником Мірона Блейберга у «Голд-Кост Юнайтед»[7].

23 лютого 2010 року Окон не продовжив контракт з клубом і відправився в турнір з австралійською олімпійською командою до 23 років на турнірі у В'єтнамі, де був помічником тренера Ауреліо Відмара.

19 квітня 2012 року було оголошено, що Окон призначений головним тренером молодіжної збірної Австралії до 20 років, в той же час залишаючись помічником тренера олімпійської збірної Австралії[8]. Під керівництвом Пола команда стала півфіналістом Юнацького (U-19) кубка Азії 2012 року в ОАЕ, завдяки чому кваліфікувалась на молодіжний чемпіонат світу 2013 року в Туреччині[9], але там його підопічні виступили невдало, здобувши лише 1 очко у 3 матчах. У 2014 році Окон знову вивів команду на Юнацький (U-19) кубок Азії 2014 року у М'янмі, але цього разу його команда сенсаційно не вийшла з групи.

29 серпня 2016 року Окон був призначений новим головним тренером клубу «Сентрал-Кост Марінерс», підписавши дворічний контакт[10]. 20 березня 2018 року, коли «моряки» опинилися в нижній частині А-«Ліги», було оголошено, що Окон подав у відставку[11].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
«Брюгге»: 1995–1996
«Брюгге»: 1994–1995, 1995–1996
«Брюгге»: 1991, 1992, 1994
«Лаціо»: 1997–1998
«Лаціо»: 1998
«Лаціо»: 1998–1999
АПОЕЛ: 2005–2006

Збірні

[ред. | ред. код]

Особисті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Roach, Stewart (7 червня 2006). Easy come, easy go: Okon signs for Jets as captain Zelic quits. The Sydney Morning Herald.
  2. ↑ Sad day as Okon hangs up his boots. The Sydney Morning Herald. 21 червня 2007.
  3. ↑ Gladesville Hornsby Football Association. GHFA. Архів оригіналу за 20 серпня 2013. Процитовано 19 серпня 2013.
  4. ↑ [1]
  5. ↑ [2] [Архівовано 12 березня 2009 у Wayback Machine.]
  6. ↑ [3] [Архівовано 29 березня 2009 у Wayback Machine.]
  7. ↑ [4] [Архівовано 29 березня 2009 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Aurelio Vidmar and Paul Okon to coach national youth sides - Football Australia 2013. Footballaustralia.com.au. Архів оригіналу за 28 лютого 2013. Процитовано 19 серпня 2013.
  9. ↑ Okon names side for Under 20 World Cup. footballaustralia.com.au. Football Federation Australia. 4 червня 2013. Архів оригіналу за 21 September 2013. Процитовано 4 червня 2013.
  10. ↑ Mariners appoint Paul Okon as Head Coach. A-League. Football Federation Australia. Процитовано 29 серпня 2016.
  11. ↑ Kemp, Emma (20 березня 2018). Paul Okon quits as Mariners boss after disappointing A-League campaign. The Sydney Morning Herald.
  12. ↑ [5][недоступне посилання з 01.08.2013]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Пол Окон на сайті ФІФА (англ.)
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пол_Окон&oldid=39891158