Праник
Пра́ник[1], пральник[2] або прач[3] — дерев'яний валок для вибивання білизни під час прання. Праник має ручку і робочу поверхню, яка зазвичай була ребристою (зубчатою), але могла бути і гладкою. Іноді праники робили у вигляді якої-небудь фігури, оздоблювали примхливою різьбою [4].
Просочену золою або мильним розчином забруднену білизну клали на нехитку тверду поверхню, а потім вибивали і викочували праником[5]. Прали в старовину часто на берегах річок, на містках («кладках»)[6], при цьому білизну могли попередньо піддавати золінню — випарюванню розчином лужної золи в жлукті. Праник використовувався доти, коли широкого поширення набули електричні пральні машини. Предмет традиційного побуту українців[7], праник став частиною української традиційної культури.
Існує легенда, що під час облоги Ніцци в 1543 році, коли турки увірвалися на стіни фортеці, молода праля Катаріна Сегурана[fr] приголомшила праником ворожого прапороносця, розірвала турецький прапор і вимусила ворогів відступити[8].
| Над рікою тут і там червонілися спідниці прачок, що стояли похилені по коліна в воді і махали праниками. — Іван Франко «Дріада» |
| Унизу рине вода через камінне, а над водою сидить нерухомо сивий дід на камені, а там стоять нерухомі дівчата, з прачами, з мокрими полотнищами в руках. — Пантелеймон Куліш «Орися» |
Аналогічний прилад використовували для прасування білизни — він називався «рубель».
-
Китайський праник (рубель?)
-
Праник з музеїв департаменту Верхня Сона
-
В. Скочиляс «Прачки». Праник у руці жінки праворуч
-
Мініатюра з книги «Splendor solis», 1531 р. Жінки з праниками.
-
Жінка з праником, який вона використовує як пральну дошку
-
Катаріна Сегурана. Барельєф у Старій Ніцці
-
Герб Наугайма
-
Герб Вешенбойрена
- ↑ Праник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Пральник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Прач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Щелока не варить, и рубашки не мыть. Архів оригіналу за 1 грудня 2023. Процитовано 1 листопада 2016.
- ↑ Як прали одяг у старі часи. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 13 вересня 2016.
- ↑ Кладка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Як прати по-колишньому?. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 13 вересня 2016.
- ↑ Notes d'Octave Justice pour sa conférence consacrée à Catherine Ségurane et donnée à l'Athénée, le 23 janvier 1901, reproduites dans Nice-Historique, 4e année, n°7, 1er avril 1901
- Праник // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1475. — 1000 екз.