Фернандо Рапалліні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фернандо Рапалліні
Народився28 квітня 1978(1978-04-28) (46 років)
Ла-Плата, Аргентина
Країна Аргентина
Діяльністьфутбольний суддя
ПосадаАрбітр ФІФА

Фернандо Андрес Рапалліні (ісп. Fernando Andrés Rapallini, 28 квітня 1978, Ла-Плата) — аргентинський футбольний арбітр. Арбітр ФІФА з 2014 року.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Рапалліні розпочав свою суддівську кар'єру в 2001 році.

З 2011 року став судити матч аргентинської Прімери, найвищого дивізіону країни. В країні судив у тому числі й вирішальні ігри, зокрема фінал Кубка Аргентини у 2017 році[1], Суперкубок Аргентини 2013[2] і 2018[3] року та єдиний розіграш Трофею чемпіонів аргентинської Суперліги, що пройшов у 2019 році[4][5].

У 2014 році Рапалліні отримав статус арбітра ФІФА і здобув право судити міжнародні матчі. Він дебютував на міжнародному рівні в березні 2015 року в грі юнацького чемпіонату Південної Америки U-17 між Парагваєм і Бразилією. А в червні того ж року вперше судив матчі національних збірний, відпрацювавши в товариській грі між Чилі та Сальвадором (1:0), в якій показав дві жовті картки[6]. Згодом працював на юнацькому чемпіонаті Південної Америки 2017 року та молодіжному чемпіонаті Південної Америки 2019 року у Чилі[7][8]

У 2019 році Рапалліні вперше був призначений одним з арбітрів молодіжного чемпіонату світу до 20 років у Польщі, відсудивши там два матчі групового етапу і показавши в грі Франція-Саудівська Аравія (2:0) червону картку вже на 12 хвилині гри[9], а в другій грі, Нігерія-Україна (1:1), призначив пенальті у ворота української команди[10]. А вже наступного місяця Рапалліні був одним з арбітрів Кубка Америки 2019 року у Бразилії, відсудивши одну гру на груповому етапі Перу-Бразилія (0:5)[11].

Рапалліні також регулярно судив на південноамериканських клубних змаганнях, таких як Південноамериканський кубок та Кубок Лібертадорес. У лютому 2020 року йому було доручено судити другий матч Рекопи Південної Америки Судамерікана між «Фламенго» та «Індепендьєнте дель Валле», в якій показав дві червоних картки, по одній кожній з команд[12]. Він також працював одним із відеоасистентів у фіналі Копа Лібертадорес 2020 року між бразильськими клубами «Палмейрас» і «Сантос»[13].

Наступного року став одним з 19 головних арбітрів чемпіонату чемпіонату Європи 2021 року в рамках угоди про співпрацю між КОНМЕБОЛом та УЄФА, за якою південноамериканський арбітр приєднається до європейської групи суддів, а іспанець Хесус Хіль Мансано відправився судити ігри Кубка Америки 2021 року в Бразилії. Рапалліні став лише першим піденноамериканцем і тільки другим неєвропейцем (після того єгиптянина Джамаля Аль-Гандуа на Євро-2000), який судив матчі чемпіонатів Європи з футболу[14]. Аргентинський арбітр був призначений на матч групового етапу Україна — Північна Македонія[15].

У 2022 році обраний арбітром на ЧС 2022 у Катарі.[16]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Argentina » Copa Argentina 2017 » Final » River Plate – Atlético Tucumán 2:1. WorldFootball.net. 9 грудня 2017. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
  2. ↑ Argentina » Supercopa Argentina 2013 » Final » Arsenal de Sarandí – Vélez Sarsfield 0:1. WorldFootball.net. 1 лютого 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 22 квітня 2021.
  3. ↑ Supercopa Argentina: Rapallini, el árbitro de Boca-Central (Spanish) . TyC Sports. 25 квітня 2019. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
  4. ↑ Supercopa Argentina: Rapallini, el árbitro de Boca-Central (Spanish) . TyC Sports. 25 квітня 2019. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
  5. ↑ Fernando Rapallini, el árbitro para Racing-Tigre (Spanish) . TyC Sports. 3 грудня 2019. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 15 червня 2021.
  6. ↑ Chili - El Salvador 1:0 (Vriendschappelijk 2015, Juni). voetbal.com (нід.). Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
  7. ↑ Convocados los árbitros para el Sudamericano Sub-17, Chile 2017. CONMEBOL. 17 січня 2017. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
  8. ↑ Fernando Rapallini » Campeonato Sudamericano 2019 Chile. WorldFootball.net. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
  9. ↑ Frankrijk - Saoedi-Arabië 2:0 (U20 Wereldkampioenschap 2019 Polen, Groep E). voetbal.com (нід.). Процитовано 15 червня 2021.
  10. ↑ Nigeria - Oekraïne 1:1 (U20 Wereldkampioenschap 2019 Polen, Groep D). voetbal.com (нід.). Процитовано 15 червня 2021.
  11. ↑ Peru - Brazilië 0:5 (Copa América 2019 Brazilië, Groep A). voetbal.com (нід.). Процитовано 15 червня 2021.
  12. ↑ Árbitros para el partido de Vuelta. CONMEBOL.com. 5 лютого 2020. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
  13. ↑ Patricio Loustau dirigirá la Final Única de la CONMEBOL Libertadores (ісп.). CONMEBOL. 17 січня 2021. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
  14. ↑ UEFA.com (21 квітня 2021). Referee teams for UEFA EURO 2020 appointed | Inside UEFA. UEFA.com (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 15 червня 2021.
  15. ↑ Oekraïne - Noord-Macedonië -:- (EURO 2020, Groep C). voetbal.com (нід.). Процитовано 15 червня 2021.
  16. ↑ King, Oliver (15 листопада 2022). Which English referees are at World Cup 2022? Full list of officials. Football.London (англ.). Процитовано 23 листопада 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фернандо_Рапалліні&oldid=39862231