Фаетон (кузов)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Daimler графтон фаетон 1897 року.
Двокапотний Cadillac V16 1932 фаетон.

Фаетон — це стиль відкритого автомобіля без будь-якого фіксованого захисту від негоди, який був популярний з 1900-х до 1930-х років. Це автомобільний еквівалент швидкого, легкого фаетона, запряженого кіньми.[1]

Популярним стилем у США з середини 1920-х років і до першої половини 1930-х років був фаетон із подвійним капотом, з капотом, який відокремлював задніх пасажирів від водія та переднього пасажира.[2]

Фаетон втратив прихильність, коли закриті автомобілі та кабріолети стали широко доступними в 1930-х роках. Згодом термін «фаетон» став настільки широким і вільним, що практично будь-який транспортний засіб з двома осями та рядом або рядами сидінь поперек кузова можна було назвати фаетоном.[3] Кабріолети та хардтопи без стійок іноді продавалися як «фаетони» після того, як фактичні фаетони були виведені з виробництва.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Definition of Phaeton. The Free Dictionary. Процитовано 17 грудня 2017.
  2. Haajanen, Lennart W.; Ludvigsen, Karl E.; Nydén, Bertil; Persson, Jörgen (2017). Illustrated dictionary of automobile body styles (вид. Second edition). Jefferson, North Carolina: McFarland & Company, Inc., Publishers. с. 71. ISBN 978-1-4766-2404-4.
  3. Terry, Christopher W.; Hall, Arthur (1914). The Varieties of Motor Bodies. Motor Body-building in All Its Branches. London: E. & F. N. Spon. с. 1–6. Процитовано 15 травня 2014.