Широцький Костянтин Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кость Широцький
Костянтин Віталійович Широцький
Народився26 травня (7 червня) 1886
Вільшанка-Бершадська[1], Ольгопільський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Помер13 вересня 1919(1919-09-13) (33 роки)
Білоусівка,  УНР, тепер Тульчинський район Вінницька область, Україна Україна
ГромадянствоРос.імперія →  УНР
Національністьукраїнець
Діяльністьісторія, мистецтвознавство, фольклористика
Галузьмистецтвознавство[2], фольклористика[2], етнографія[2], освіта[d][2], політична діяльність[2] і соціальна активність[d][2]
Відомий завдякипраці з історії мистецтвознавства, про художню спадщину Т.Шевченка, організатор секретаріату освіти в Уряді УНР
Alma materПетербурзький університет
Знання мовукраїнська[2] і російська[2]

Костянти́н Віта́лійович Широ́цький (Кость Широцький або Шероцький, псевдонім К.Ладиженко) (26 травня (7 червня) 1886(18860607), Вільшанка-Бершадська[1], Ольгопільський повіт, Подільська губернія, Російська імперія, (нині с. Покровське, Голованівський район, Кіровоградська область, Україна) — 13 вересня 1919, с. Білоусівка, Подільська губернія, УНР (нині Тульчинський район, Вінницька область, Україна) — український мистецтвознавець, фольклорист, політичний та громадський діяч.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у родині священника Віталія Широцького, який на той час служив настоятелем Свято-Покровської церкви у селі Вільшанка Бершадська, поштова станція Хащувата (це зафіксовано в Адрес-календарі 1885 року) на Поділлі.

Навчався в сільській церковнопарафіяльній школі в с. Вільшанка-Бершадська (нині село Покровське Голованівського району Кіровоградської області). Приміщення школи збереглося, тепер на ньому меморіальна дошка, присвячена видатному земляку професору Кості Широцькому. Продовжив навчання у Тульчинському духовному училищі (1986—1900); Подільській духовній семінарії (1900—1906), Кам'янець-Подільській мистецько-промисловій школі (1905—1906) і Новочеркаській духовній семінарії в Росії (1906). Вищу освіту здобув у Санкт-Петербурзькому університеті (1906—1912) та Археологічному інституті (1910—1911).

У 1915 році здобуває магістерське звання. У наукових колах Широцького починають визнавати, як фахового спеціаліста з історії культури України. Протягом наступних двох років викладає як приват-доцент на кафедрі історії та теорії мистецтва у Петербурзькому університеті (1915—1917), де він читав курс лекцій з історії стародавнього київського й галицького мистецтва. Також, за допомогою лекцій у нелегальному українському університеті «Наша школа» (Петроград, 1914—1915), пропагував серед молоді регіональну історію та культурні надбання української нації.

Поширював українізацію на теренах України, викладаючи історію українського мистецтва XIII—XV ст. на кафедрі історії мистецтва історико-філологічного факультету Українського народного університету в Києві (1917—1918). Згодом йому запропонували посаду виконувача обов'язків екстраординарного професора на кафедрі історії українського мистецтва в Кам'янець-Подільському українському університеті, де він пропрацював два останні роки свого життя (1918—1919).

Етнографічна діяльність

[ред. | ред. код]

Костя Широцького визначають як одного з фундаторів дослідження регіональної історії, краєзнавства, вивчення окремих історичних подій і археології теренів України.

Погляди дослідника щодо історичного минулого Поділля, Київщини, Галичини, Буковини, Прикарпаття й Закарпаття висвітлюється у таких його працях, як: «Минуле Подільської землі», «Кіевъ», «Буковина („Зелена Русь“) и ея прошлое. Историко-географический очеркъ», «Иллюстрированная история Галичины въ краткихъ очеркахъ», «Мистецтво у Східній Галіції», «Краткая история Галицкого княжества», «Прошлое Буковини», «Прошлое Угорской Руси». Крім цього, Костянтин Віталійович мав власне особливе трактування щодо діяльності гайдамацького ватажка Сави Чалого, причин виникнення гайдамацького руху в 1768 р., відносин Венеції з українським гетьманом Б.Хмельницьким у 1650 р., окремих аспектів декабристського руху в Україні, незаконної русифікації українського духовенства, наслідків Переяславської Ради 1654 р. для України тощо. Також він здійснив вагомий внесок у дослідження історії походження національних кольорів і державної символіки, українського друкарства, книговидавництва, книготоргівлі й розвитку діяльності вітчизняних музеїв.

Фольклорист мав відношення до проведення археологічних досліджень Дністровського Пониззя, зокрема, Бакоти, скіфських й слов'янських городищ біля с. Немирів Брацлавського повіту і у с. Ташлик Гайсинського повіту на Поділлі, новознайдених стародавніх печер з похованнями у Києві та розкопок на території Десятинної церкви тощо. Своїми оригінальними працями з регіональної історії та краєзнавства він збагачував українську історичну літературу, готував ґрунт для подальшого поглиблення вітчизняної історичної науки, тому й вважався провідним істориком-краєзнавцем.

Значний інтерес для сучасних фольклористів має поданий К.Широцьким у праці "Подольскія «колядки» и «щедрівки» аналіз історичного змісту, записаних ним подільських колядок та щедрівок. Окреме місце присвячене детальній характеристиці етнологічних наукових досліджень ученого щодо народних повір'їв про усі дні тижня у його праці «Народныя поверія о буднихъ дняхъ недели и празднованіе этихъ дней простымъ народомъ».

У своїх народознавчих дослідженнях Кость Широцький намагався узагальнити традиційно-побутову культуру українського народу, як систему духовної і матеріальної культури, одночасно формуючись як учений етнограф. Він здійснив систематизацію й класифікацію самобутніх орнаментальних мотивів писанок, вишивок, пасік і кахлів, колядок та щедрівок, народних звичаїв та повір'їв. Джерельна цінність його праць дозволяє вважати К.Широцького непересічним українським істориком-краєзнавцем і етнографом.

Праці

[ред. | ред. код]

Серед великого числа мистецтвознавчих студій кілька присвячених Тарасові Шевченку:

  • «Деякі портрети, роблені Т. Шевченком» (1911),
  • «К. Брюлов і Т. Шевченко» (1913),
  • «Гравюри Т. Шевченка», «Карикатури Т. Шевченка», «Портретні твори Т. Шевченка», «Шевченко художник», «Т. Шевченко як ілюстратор» (усі 1914).

Крім того, статті «Український художник Тропінін» і «Дещо з української творчості артиста-маляра Тропініна», «Життя і діяльність Григорія Кириловича Левицького» (1914); студія «Очерки по истории декоративного искусства Украины. 1. Художественное убранство дома в прошлом и настоящем» (К. 1914) тощо.

Фольклористичні та етнографічні праці:

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Костя Широцького вшановують в селі Покровське Голованівського району Кіровоградської області, де він народився: на старому приміщенні школи встановлено меморіальну дошку. У Білоусівці створено музей, присвячений земляку.

На честь нього названі вулиця та провулок у Вінниці та вулиця в Тульчині.

Література

[ред. | ред. код]
  • Білокінь С. Широцький Костянтин Віталійович [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 640. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  • Широцький Кость // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків. — С. 3853. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Кость Широцький (у працях істориків і дослідників-мистецтвознавців України Євфимія Сіцінського та Володимира Січинського) / Передмова Л. А. Іваневич. Післямова та упоряд. А. М. Трембіцький. — Хмельницький, 2004. — 32 с.
  • Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С.389.
  • Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С.653.
  • Завальнюк О. М. Історія Кам'янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918—1921 рр.). — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006. — С.333—336.
  • Лукомський Г. Венок на могилу пяти деятелей искусства. — Берлін 1921.
  • Середа А. Некролог у зб. Секції Мистецтв УНТ. К. 1921.
  • Стаття Сергія Єфремова у журналі «Україна», 3, 1924.
  • Січинський В. Кость Широцький: (Спомини з нагоди шостих роковин смерті) // Стара Україна. — 1925. — № 7/10. — С. 157—159.
  • Вінюкова В. Етнограф з Поділля К. В. Широцький // Проблеми етнографії, фольклору і соціальної географії Поділля. — Кам'янець-Подільський, 1992. — С.12—13.
  • Мошак М. Подільський історик мистецтва // Кам'янець-Подільський вісник. — 1992. — 6 червня. — С.3.
  • Мошак М. Штрихи до портрету Костя Широцького // Подільське братство: Інформаційний вісник. — № 2. — Кам'янець-Подільський, 1992. — С.12—13.
  • Удріс І. Концепція української мистецької класики Костянтина Широцького // Київська старовина. — 1994. — No 4. — С. 82-86.
  • Геровська О., Чорнобиль О. Кам'янець-Подільський державний університет. Історико-філологічний факультет // Кам'янець-Подільський вісник. — 1995. — 10 червня. — С.5.
  • Невідомий і відомий Костянтин Широцький // Український історичний календар'96. — К., 1996. — С.179—180; фото.
  • Ковпаненко Н. Г. К. В. Широцький (сторінки життя) // Історія України. Маловідомі імена, події, факти (Збірник статей). — К., 1999. — Вип. 6. — С.335-340.
  • Ковпаненко Н. Г. Широцький Костянтин Віталійович // Видатні діячі науки і культури Києва в історико-краєзнавчому русі України: біографічний довідник. — К.: Інститут історії України, 2005. — Ч. 2. — С.294-299.
  • Ковпаненко Н. Г. Архітектурно-мистецька спадщина України в працях визначних учених другої половини XIX — початку XX ст. // Український історичний журнал. — 2005. — № 6. — С. 122—123.
  • Ковпаненко Н. Г. Архітектурно-мистецька спадщина Наддніпрянської України у вітчизняних історичних дослідженнях (кінець XIX — початок XX ст.). — К.: Інститут історії України НАН України, 2013. — С.9, 10, 12, 16, 38, 64, 142—146, 148, 155, 176.
  • Завальнюк О. К. В. Широцький і університетське будівництво в Україні (1917 — 1919 рр.) // Поділля у контексті української історії: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, 29—30 листопада 2001 р. — Вінниця, 2001. — С.161—165.
  • Завальнюк О. М. Вихідці з Поділля — викладачі Кам'янець-Подільського державного українського університету (1918—1921 рр.) // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету. — Історичні науки. — Т. 6(8). — Кам'янець-Подільський, 2001. — С.311—314.
  • Іваневич Л. А. Кость Широцький — науковець, громадсько-просвітницький та педагогічний діяч. Автореф. дис. … канд. іст. наук. — Чернівці, 2006. — 20 с.
  • Рибак І., Іваневич Л. Історичне минуле українського народу у поглядах Костя Широцького // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. / За заг. ред. проф. М. М. Алексієвця. — Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ історичного факультету «Літопис» Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, 2004. — Вип. 2. — С. 199—203.
  • Іваневич Л. А. Кость Широцький (1886—1919): науковець, просвітник, педагог. Монографія / Л. А. Іваневич. — Хмельницький: ПП Мельник А. А., 2011. — 232 с.; 18 с. дод.
  • Іваневич Л. А. Кость Широцький (1886—1919): науковець, просвітник, педагог. Монографія / Л. А. Іваневич. 2-ге видання, допов. та перевид. — Хмельницький: ПП Мельник А. А., 2012. — 246 с.; 18 с. дод.
  • Іваневич Л. А. Кость Широцький (1886—1919): науковець, просвітник, педагог. Монографія / Л.ᵒА.ᵒІваневич. 3-є вид., допов. та перевид. — Хмельницький: ІРД, 2016. — 392 с. ; 98 с. дод.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Іваневич Л. Народне вбрання українців Поділля в дослідженнях Костя Широцького / Л. Іваневич // Народна творчість та етнологія. - 2016. - № 4. - С. 58.
  2. ↑ а б в г д е ж и Чеська національна авторитетна база даних

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Широцький_Костянтин_Віталійович&oldid=43485937