Тютюн (рослина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тютюн (значення).

Тютюн
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Пасльоноцвіті (Solanales)
Родина: Пасльонові (Solanaceae)
Підродина: Nicotianoideae
Триба: Nicotianeae
Рід: Тютюн (Nicotiana)
L.
Типовий вид
Nicotiana tabacum
L.
Види

Кілька десятків, див. текст і посилання

інші види
Вікісховище: Nicotiana

Тютю́н (Nicotiana) — рід однорічних і багаторічних рослин родини пасльонових (Solanaceae), що містить понад 70 видів. Батьківщиною видів роду є Північна й Південна Америки, Австралія, південно-західна Африка. Тютюни — найчастіше однорічні чи багаторічні трави, рідко — кущі чи малі дерева[1].

Терміни і етимологія

[ред. | ред. код]

Українське слово тютюн запозичене з турецької мови (тур. tütün)[2].

Згідно зі «Словарем Грінченка» тютюн традиційно називався словом «табак»[3], у той час як «тютюн» вживалося тільки щодо одного з видів тютюну — Nicotiána rústica[4] (відомого зараз як «махорка»).

Слово табак проходить від фр. tabac, для європейців воно спочатку позначало і рослину і сигару, зроблену з його листя. Це слово, у свою чергу, походить від ісп. tabaco, яке у свою чергу запозичене з мови південноамериканського племені араваків і означало різновид люльки для куріння.[5] Згодом, в іспанській мові, внаслідок семантичного зсуву отримало значення «тютюн».

У португальській мові тютюн як рослину позначало слово pétun (пор. петунія). Ця лексема зникла з португальської літературної мови внаслідок конкуренції з іспанським словом.

Баку́н — у західнополіських говірках «рослина тютюн», у східнополіських говірках — «різновид (сорт) тютюну, Nicotiana».[6][7][8]

Рядова назва «Нікоціана» (Nicotiana) введена Далешаном (1586) і походить від прізвища французького посла в Португалії Жана Ніко, з ким зв'язана інтродукція тютюну в Європу.[9]

Біологічний опис

[ред. | ред. код]

Тютюн — світлолюбна рослина. При недостатньому освітленні у рослин сповільнюється накопичення сухих речовин, вуглеводів, змінюється текстура листя, знижується ароматичність сировини. Оптимум освітленості тютюну в польових умовах досягається створенням певної густоти рослин, а для отримання тонких, еластичних обгорткових листків для сигар застосовують штучне затінення рослин спеціальними тентами.

Сприятливі температури для росту і розвитку тютюну 21-27°С. Сума біологічно активних температур за період вегетації становить не менше 2000–3000° з тривалістю періоду близько 120—140 днів.

Фермер оглядає рослини тютюну, місто Шатем, штат Вірджинія

Для тютюну характерна висока екологічна пластичність по відношенню до умов вологозабезпеченості. Східні ароматичні дрібнолисті сортотипи тютюну успішно виростають без зрошення в сухих субтропіках при сумі опадів за вегетацію не більше 100—200 мм. Великолисті американські сортотипи тютюну дають хороші врожаї в районах тропіків і вологих субтропіків при 300—500 мм опадів за сезон. Однак надмірне зволоження тютюн не переносить.

Тривалість періоду вегетації тютюну має пряму залежність від середньодобових температур повітря. Так, при середньодобовій температурі 18°С період вегетації тютюну становить 175 днів, при 20°С — 130 днів, а при 26-27°С — 100 днів. Режим середньодобових температур має вирішальне значення особливо в період дозрівання листя: доброякісна сировина виходить тільки в тому випадку, якщо в період технічної зрілості листя середня температура знаходиться на рівні не нижче 20°С. Тому райони помірної зони, що знаходяться північніше липнево-серпневої ізотерми 20°С, вважаються непридатними для вирощування тютюну.

Найкращими ґрунтами для вирощування тютюну типу Вірджинія вважаються супіски на пухких мергелевих піщаних породах, що містять в орному шарі близько 85 % піску і 10 % фізичної глини і рН 5,5-6,5. На більш важких ґрунтах знижується якість тютюнової сировини.

Корінь представників роду тютюн довгий, довжиною близько двох метрів, з добре вираженим стрижневим коренем.

Стебло пряме, округле, розгалужене. Листки великі, черешкові, або сидячі, суцільні, загострені, у багатьох видів з крилатками.

На поверхні листової пластинки тютюну знаходяться трихоми[en] (1), епідермальні клітини (2), продихи (3).

Листки чергові, цілокраї, запушені, черешкові або без черешків, довжина листової пластинки від 12 см у дрібнолистих форм до 50 см у великолистих. Форма листової пластинки — від овальної до ланцетової. Розмір листя значно змінюється залежно від умов зростання, проте зберігається характерне співвідношення довжини до ширини: від 1,2-1,3 у європейських сортотипів до 2,2-2,5 у американських великолистих. Кількість листів на рослині коливається від 16 до 50 і більше. Забарвлення листа від жовто-зеленої до темно-зеленою, вміст нікотину в листі від 0,5 до 3,0 %.

Суцвіття — волоть, щіткоподібне. Квітки тютюну двостатеві, з 5-лопатевою чашечкою і воронкоподібним віночком, білого, рожевого або червоного забарвлення, тичинок п'ять. Стовпчик маточки простий, з голівчастим рильцем, двогніздовою верхньою зав'яззю, оточеній біля основи нектарником. Тютюн має тривалий період цвітіння, тому в місцях вирощування може дати бджолам значну кількість нектару. Мед гіркий на смак, і не придатний як харчовий продукт, але бджоли на ньому можуть зимувати.[10]

Плід — багатонасінна коробочка, при дозріванні розтріскується.

Квітка тютюну звичайного, Штутензее, Німеччина.

Насіння овальне, довгасте, коричневого забарвлення різних відтінків, дуже дрібні — довжина їх дорівнює приблизно 600—850 мікрон, ширина — 450—600 мікрон, 1000 штук насіння важать 0,06 — 0,08 г, число насіння в 1 г досягає 12-15 тисяч. В одній коробочці формується близько 2-4 тисяч насіння.[9] Оболонка насіння комірчаста. Проростає майже все.

Існує безліч шкідників, та захворювань, що уражають тютюн, зокрема — колорадський жук, тютюнова вогнівка, попелиця, тютюнова міль, трипса, бактеріальна рябуха, пестриця, пероноспороз, вірус тютюнової мозаїки, мокрий монтар та інші.

Докладніше: Вирощування тютюну

Види

[ред. | ред. код]

Систематика роду Тютюн: Підрід Справжній тютюн Tabacum

Підрід Сільський тютюн Rustica

Підрід Петунієподібний тютюн Petunioides

Невизначено:

Історія поширення тютюну

[ред. | ред. код]
Докладніше: Історія тютюну
Докладніше: Вирощування тютюну

Історичною Батьківщиною тютюну є Північна і Південна Америки. В 1492 році під час експедиції до Америки Христофор Колумб висадившись на острові Гаунангані,[11] названому ними (першовідкривачами) Сан-Сальвадор,[11] побачив тютюн.[12] Першовідкривачі з подивом спостерігали як місцеві жителі втягували в себе дим із тліючих листків якоїсь рослини, а також — як жують і проковтують його.[11] Аборигени називали згортки висушеного листя «табако» і «сигаро».[11] Колумб привіз тютюн до іспанського королівського двору, де рослину довгий час вирощували як декоративну.

У Францію тютюн потрапив у 1556 році з Бразилії. Його було привезено з подорожі монахом Андре Теве. Андре в околицях свого міста Ангулеме засіяв плантацію тютюну. Згодом цю рослину називали «ангулемською травою». Кардинал Рішельє в 1621 році ввів податок на продаж тютюну. Міністр Кольбер зробив з виробництва і продажу тютюну королівську монополію. В ті часи виробництво тютюну було найрозвинутішим в Європі.[13]

До 1600 року в американських колоніях Іспанії з'явилися комерційні плантації тютюну. У 1612 році Джон Ролф зібрав перший свій урожай в англійській колонії Джеймстаун (Вірджинія), після чого країнами, в які він завозився з цих плантацій був охрещений вірджинський.

В Україні тютюн, завезений із Туреччини, почали вирощувати з кінця XVI століття[14]. У Батуринських статтях 1663 року, що їх уклав 17 грудня в Батурині гетьман Іван Брюховецький з представниками царського уряду, українським купцям заборонялося вивозити тютюн і горілку в російські міста, щоб не порушувалася державна горілчана й тютюнова монополія в Росії[15].

У 1717 році з указу Петра І збудовано в Охтирці (Харківщина) першу в Україні (і в Російській Імперії) тютюнову фабрику, що мала плантації найкращих сортів тютюну (50 га). В Україні площа під тютюном і махоркою постійно зростала: з 550 га у 1727 до 22 000 га у 1860.

У 1920 — 30-х роках посівні площі під тютюном і махоркою значно зросли; з 1950-х років площа під тютюном не зазнала значних змін, натомість зменшилася площа під махоркою (її перестали курити). Зміни посівної площі в УРСР подано у таблиці (у тис. га):

1913 1940 1950 1960 1970
тютюн 8,6 22,3 21,1 25,6 24,8
махорка 16,1 39,5 35,9 16,7 2,2

У 1950-х роках площа тютюну в УРСР становила до 30 % загальносоюзної, тепер близько 17 %. Валовий збір тютюну в УРСР становив 1970 23 тис. т, махорки — 2,3 тис. т; урожай 9,3 і 10,6 центнерів з га.

Основні посівні площі тютюну розміщені на Поділлі (зокрема в Тернопільській і Хмельницькій областях, на Покутті, у Криму і на Закарпатті, а також на Кубані й чорноморському узбережжі Кавказу.

Вітчизняний тютюн вирощують, в основному, на Кримському півострові, а також у Вінницькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Хмельницькій і Тернопільській областях. Станом на 2007—2008 роки прикладом олігопольного ринку в Україні був і залишається ринок тютюнових виробів, де загальна частка п'яти найбільших суб'єктів господарювання становить 97 % ринку.[16]

Тютюн в культурі

[ред. | ред. код]
Висушене листя тютюну звичайного.

У агрокультурі значення мають лише два види тютюну — махорка (N. rustica L.) і тютюн (N. tabacum L.).[9] Це однорічні рослини, обидві поширені в Україні.

З тютюну виготовляють вироби для тютюнопаління: сигарети, сигари, також товарний тютюн для паління, люльковий; нюхальний тютюн і тютюн для жування; з відходів одержують цитринову кислоту, препарати для боротьби з шкідниками сільського господарства тощо.

Для отримання курильного і нюхального тютюну листя рослини піддають складній обробці — сортуванню, в'яленню, ферментації, сушінню. Після цього з листків роблять подрібнений матеріал.

Хімічний склад обробленого листя тютюну такий: нікотину 1—4 %, вуглеводів 2-20 %, органічних кислот 5-17 %, білків 1—13 %, ефірних олій 0,1—1,7 %.[11] Середня зольність тютюнів становить 15-18 %, махорки 20-25 % (із підвищенням вмісту золи погіршується якість тютюну).[17]

Від різного співвідношення речовин, що входять до складу тютюну, залежить його якість. У вищих сортів вуглеводи переважають над білками, у нижчих — навпаки.[11] Специфічний аромат обумовлюється вмістом ефірних олій.

Докладніше: Тютюнові вироби та Тютюнопаління

Гібрид тютюну використовують для отримання біопалива для реактивних двигунів.[18][19]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Nicotiana L.. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 22.08.2021. (англ.)
  2. ↑ Тютюн // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — С. 696. — ISBN 966-00-0785-X.
  3. ↑ Табак // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. ↑ Тютюн // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. ↑ Семів А. Р. Структурно-семантичні девіації арготичних лексичних одиниць, пов'язаних з палінням // Записки з романо-германської філології Збірник наукових праць. — 2011, Вип.26
  6. ↑ Аркушин Г. Л. Словник західнополіських говірок. У 2-х т. — Луцьк: Вежа, 2000
  7. ↑ Гриценко П. Ю. Ареальне варіювання лексики. — К.: Наук. думка, 1990.- 269 с.
  8. ↑ Словарь української мови / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1-4. (том:1, с.:22)
  9. ↑ а б в Табак на вашем приусадебном участке. — Луганск, 1992. −48 с. ISBN 5-7707-1272-4
  10. ↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 448.
  11. ↑ а б в г д е Беляев И. И. Табак — враг здоровья. — М.: Медицина, 1979. — 56 с. — (науч.-попул. литература)
  12. ↑ Heers J., Christophe Colomb, Hachette. — Paris, 1991. — 666 p.
  13. ↑ Tobacco Use, United States 1990—1999. Oncology (Williston Park) 13 (12). December 1999.
  14. ↑ Сіренко. С. В. УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: ГОСПОДАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2018. — 608 с. — ISBN 978-966-00-1676-7.
  15. ↑ В. М. Горобець. Батуринські статті 1663 [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 202. — ISBN 966-00-0734-5.
  16. ↑ Околович О. М. Особливості функціонування монополізованих ринків в Україні[недоступне посилання з травня 2019] // Економічний простір: Збірник наукових праць. — № 24. — Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. — 332 с.[недоступне посилання з травня 2019]
  17. ↑ Г. І. Архіпова, Ю. С. Макаренко Екологічна оцінка впливу вирощування тютюну на навколишнє середовище[недоступне посилання з червня 2019] // Вісник Національного авіаційного університету Науковий журнал[недоступне посилання з травня 2019]. — 1(50)-2012[недоступне посилання з травня 2019]
  18. ↑ Авіакомпанії планують використовувати тютюн як паливо — ЗМІ [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.]. Корреспондент.biz, 9 серпня 2014
  19. ↑ Boeing, South African Airways to make jet fuel from tobacco [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine.] Reuters Wed Aug 6, 2014

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тютюн_(рослина)&oldid=41871953