Martlet

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Martlet

Навчальний пуск ракети Martlet з вертольоту Wildcat, що належить до авіакрила HMS Defender (D36) у складі Британської ударної групи 21
Типпереносний зенітно-ракетний комплекс
ПоходженняВелика Британія Велика Британія
Історія використання
На озброєнні2021 — т. час
Операторидив. Оператори
Історія виробництва
Розроблено2008
ВиробникThales Air Defence[en]
Виготовлення2013
Виготовлена
кількість		~ 3 000
Характеристики
Вага13 кг
Довжина1,3 м (ракета)
Діаметр0,076 м
Обслуга1
Дульна швидкість1,5 Маха
Дальність вогню
Ефективна8 000 м
Максимальна8 000 м
Приціллазерний промінь та/або напівактивне лазерне наведення та термінальне інфрачервоне наведення
ДвигунТвердопаливний ракетний двигун
Martlet у Вікісховищі

Martlet — легка багатоцільова керована ракета, створена для потреб військових Великої Британії компанією Thales Air Defense.

Розроблена як легка багатоцільова ракета (Lightweight Multirole Missile — LMM), щоб відповідати вимогам Великої Британії «Майбутня керована зброя повітря-поверхня (легка)».

Міністерство оборони Великої Британії розмістило початкове замовлення на 1000 ракет, постачання яких було заплановано починаючи з 2013 року. Однак початкова експлуатаційна спроможність була набута в 2021 році, а повна оперативна спроможність очікується в 2024 році.

Ракета після прийняття на озброєння у Великій Британії отримала назву «Martlet».

Опис

[ред. | ред. код]

LMM призначена для забезпечення єдиного сімейства зброї, яка може використовуватися в різних режимах, включаючи:

  • Морський — LMM буде перевозитися на нових вертольотах Lynx Wildcat Королівського флоту для використання проти малих надводних суден. Турецька компанія ASELSAN розробила спеціальні системи кріплення, які також можуть дозволити запускати LMM з військово-морських платформ, таких як швидкісні штурмовики.
  • Поверхня-поверхня — подвійний ефект (осколковий вибух і кумулятивний заряд) боєголовки LMM робить її придатною для використання проти широкого кола наземних цілей, включаючи легку/середню броню.
  • Повітряний запуск — модульна конструкція ракети дозволяє в майбутньому розробляти та впроваджувати альтернативні боєголовки та ГСН.
  • Земля-повітря — у липні 2019 року загін протиповітряної оборони 30-ї інформаційної групи Commando випробував LMM в режимі «земля-повітря» проти безпілотників-цілей Meggitt Banshee. Версія була випробувана як на малих суднах, так і з ПЗРК. Останній, потрапив на службу в Україні в 2022 році, здійснив там збиття ворожого російського дрона.

LMM у початковій партії використовують лазерний промінь з інфрачервоним терміналом самонаведення та лазерний датчик наближення, хоча напівактивна лазерна версія знаходиться в стадії розробки для точних наземних ударів.

Сама ракета має вагу 13 кг з бойовою частиною 3 кг. Довжина — 1,3 м. Діаметр — 76 мм. Використовується багаторежимне наведення (лазер, напівактивний лазер, інфрачервоне випромінювання). Швидкість ракети — 1,5 Маха. Дальність дії — 8 км.

Менша, порівняно зі Starstreak, швидкість, за повідомленням британських військових, дає оператору більше часу для прицілювання і допомагає більш влучній стрільбі[1].

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

10 квітня 2022 року в соціальних мережах було поширене відео пуску ПЗРК по БПЛА типу «Орлан-10» військовими 95 ОДШБр. Через особливості транспортно-пускового контейнера зенітної керованої ракети журналістам видання Defense Express та порталу Мілітарний вдалось встановити, що це — Martlet LMM[2][3].

22 квітня 2022 року військові 95 ОДШБр показали черговий приклад знищення БПЛА Орлан-10[4].

Іще два БПЛА «Орлан-10» були знищені в 20-х числах травня 2022 року[5].

За даними командування ДШВ, на початку червня 2022 року на рахунку одного молодшого сержанта 95 ОДШБр уже було дев'ять збитих засобів повітряної розвідки противника[6].

27 червня 2022 року воїнами 95-ї ОДШБр знешкоджено російський Ка-52 ракетою з ПЗРК LMM Martlet[7].

6 вересня 2024 року Британія заявила, що передасть Україні 650 ракет Martlet для ППО на суму 192 мільйони євро[8].

Оператори

[ред. | ред. код]
  •  Велика Британія — 1000 ракет на замовлення, розгорнуті в експлуатації з травня 2021 року.
  •  Індонезія — невідома кількість, вперше помічений під час навчань Latbakjatrat 2022, які використовуються 14-м батальйоном повітряної артилерії армії (Yonarhanud 14).
  •  Україна — невідома кількість, вперше помічений для збиття російського БПЛА «Орлан-10» 95-ю десантно-штурмовою бригадою.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ LMM Martlet: у десантників ЗСУ може бути новітній ПЗРК. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  2. ↑ Перше публічне застосування британського ПЗРК в Україні - знищено ворожий БПЛА (відео). Defense Express. 10 квітня 2022. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  3. ↑ LMM Martlet: у десантників ЗСУ може бути новітній ПЗРК. Мілітарний. 10 квітня 2022. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
  4. ↑ Військові показали використання британського ПЗРК LMM Martlet. Мілітарний. 22 квітня 2022. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
  5. ↑ Десантники з LMM Martlet збили російські безпілотники. Мілітарний. 21 травня 2022.
  6. ↑ У ДШВ розповіли, як з ПЗРК Martlet десантники збивають ворожі дрони. Мілітарний. 10 червня 2022.
  7. ↑ Українські десантники з ПЗРК Martlet уразили ворожий гелікоптер. 27 червня 2022.
  8. ↑ Велика Британія передасть Україні 650 ракет для ППО на £162 мільйони. babel.ua (укр.). 6 вересня 2024. Процитовано 6 вересня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Martlet&oldid=43442632