U-138 (1940)
U-138 | ||
---|---|---|
U 138 | ||
Однотипний з U-138 підводний човен U-2 | ||
Верф | Deutsche Werke, Кіль | |
Під прапором | Третій Рейх | |
Належність | Крігсмаріне | |
Порт приписки | Кіль, Лор'ян, Берген | |
Замовлення | 25 вересня 1939 | |
Закладений | 16 листопада 1939 | |
Спуск на воду | 18 травня 1940 | |
Введений до складу флоту | 27 червня 1940 | |
На службі | 1940—1941 | |
Загибель | 18 червня 1941 року потоплений у Північній Атлантиці західніше Кадіса атакою британських есмінців «Фокнор», «Фіерлес», «Форестер», «Фоксхаунд» та «Форсайт» | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | торпедний прибережний підводний човен | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 12,7 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 7,4 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 80 м | |
Гранична глибина занурення | 150 м | |
Автономність плавання | 56 миль (104 км) на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 5650 миль (10460 км) на швидкості 8вузлів (у надводному положенні) | |
Екіпаж | 28 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 43,97 м | |
Ширина корпусу найб. | 4,916 м | |
Висота | 8,1 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 3,93 м | |
Водотоннажність надводна | 314 т | |
Силова установка | ||
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MWM RS 127 S, 2 електродвигуни SSW PG VV 322/36 | ||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2 × 510 к.с. (дизелі) 2 × 370 к.с. (електродвигуни) | |
Озброєння | ||
Торпедно- мінне озброєння |
3 носових ТА. 5 торпед або 12 TMA чи 18 TMB | |
ППО | 1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30/38/Flakvierling |
U-138 — німецький прибережний підводний човен типу IID, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 16 листопада 1939 року на верфі № 267 компанії Deutsche Werke у Кілі, спущений на воду 18 травня 1940 року. 27 червня 1940 року корабель увійшов до складу 1-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1].
U-138 належав до німецьких малих так званих прибережних підводних човнів типу IID, однієї з модифікацій типу субмарин Третього Рейху. Службу розпочав у складі 1-ї навчальної флотилії ПЧ, 1 вересня 1940 року перейшов до бойового складу цієї флотилії. 1 січня 1941 року продовжив службу в лавах 22-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне (школа підводників), а 1 травня 1941 року переведений до бойового складу 3-ї флотилії ПЧ, що діяла в Атлантиці. З вересня 1940 до червня 1941 року підводний човен здійснив п'ять бойових походів в Атлантичний океан, діючи переважно поблизу Британських островів, під час яких потопив 6 суден 48 564 GRT), а також 1 судно пошкодив (6 993 GRT)[2].
18 червня 1941 року U-138 був виявлений ескортною групою британського флоту південно-західніше іспанських берегів і в результаті скоординованої атаки глибинними бомбами британських есмінців «Фокнор», «Фіерлес», «Форестер», «Фоксхаунд» та «Форсайт» дістав серйозних пошкоджень і був змушений спливти поблизу Кадіса. Пошкоджений човен був затоплений командою у кількості 28 осіб, які після цього здалися британським морякам та були взяті в полон, та згодом доставлені у Гібралтар.
- Оберлейтенант-цур-зее Вольфганг Лют (27 червня — 20 жовтня 1940)
- Капітан-лейтенант Петер Ломеєр (21 жовтня — 31 грудня 1940)
- Оберлейтенант-цур-зее Франц Граміцкі (1 січня — 18 червня 1941)
- Список найрезультативніших підводних човнів Німеччини
- М-78 (підводний човен СРСР)
- I-53/I-153
- HMS Rover (N62)
- Francesco Morosini (1938)
- USS Dorado (SS-248)
- Виноски
- Джерела
- ↑ U-138. uboat.net. Архів оригіналу за 20 січня 2022.(англ.)
- ↑ а б Ships hit by U-138. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 9 травня 2022.
- ↑ Patrols by U-138. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 9 травня 2022.
- ↑ New Sevilla. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 9 травня 2022.
- ↑ Boka. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 9 травня 2022.
- ↑ City of Simla. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2022.
- ↑ Empire Adventure. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 9 травня 2022.
- ↑ Bonheur. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 9 травня 2022.
- ↑ British Glory. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 9 травня 2022.
- ↑ Javanese Prince. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 9 травня 2022.
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
- U 138 [Архівовано 8 травня 2022 у Wayback Machine.](нім.)
- Type IID [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
- НЕМЕЦКИЕ ПОДВОДНЫЕ ЛОДКИ II СЕРИИ [Архівовано 8 травня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Type II U-Boats [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Type II U-Boat [Архівовано 10 квітня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- U-138 (1940) [Архівовано 8 травня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Большой успех маленькой лодки [Архівовано 10 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)