Vickers Windsor
| Vickers Windsor | |
|---|---|
| Призначення: | Важкий бомбардувальник |
| Перший політ: | 23 жовтня 1943 |
| Знятий з озброєння: | 15 березня 1946 |
| На озброєнні у: | |
| Розробник: | Vickers[d] |
| Виробник: | |
| Всього збудовано: | 3 |
| Конструктор: | |
| Екіпаж: | 6-7 осіб |
| Максимальна швидкість (МШ): | 510 км/год |
| Бойовий радіус: | 4650 км |
| Бойова стеля: | 8305 м |
| Довжина: | 23,42 м |
| Висота: | 7,01 м |
| Розмах крила: | 35,71 м |
| Площа крила: | 115,94 м² |
| Порожній: | 17 511 кг |
| Максимальна злітна: | 24 494 кг |
| Двигуни: | 4 × Rolls-Royce Merlin 65 |
| Тяга (потужність): | 1635 к.с. (1219 кВт) |
| Гарматне озброєння: | 2 × 20-мм гармати |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | 5443 кг |
| Кулеметне озброєння: | 2 × .303-дюймових (7,7-мм) авіаційних кулемети |
Віккерс Вінзор (англ. Vickers Windsor) — британський чотиримоторний важкий бомбардувальник розроблений під час Другої світової війни для заміни Vickers Wellington. Під керівництвом Барнса Волліса і Рекса Пірсона літак, як і їх попередні розробки, мав геодетичну конструкцію і розроблявся ще з 1936 року. Спроби запропонувати дизайн кращий за наявні бомбардувальники (Avro Lancaster) тривали аж до 1946 року, але через завершення війни були припинені і літак серійно не виготовлявся.
Дизайнер компанії Vickers Рекс Пірсон використав попередні розробки компанії з геодетичними конструціями (Vickers Wellesley і Vickers Wellington) створивши дизайн чотиримоторного бомбардувальника. Початковий дизайн взяв участь в конкурсі міністерства Авіації на специфікацію B.13/36, але програв майбутньому Short Stirling. Наступна спроба за специфікацією B.1/39 теж була невдала і тільки в 1941 році за специфікацією B.5/41 було замовлено побудову прототипів.
Специфікація вимагала висотний бомбардувальник з герметизованою кабіною, з швидкістю 555 км/год на висоті 9500 м. Ще до створення прототипів специфікацію було оновлено до B.3/42. Дизайн цієї специфікації отримав внутрішнє позначення компанії «Тип 447», а військові зарезервували ім'я «Вінзор» (англ. Windsor). Перший прототип здійнявся в повітря 23 жовтня 1943 року. Він досягнув швидкості 486 км/год на висоті 7620 метрів, але після 34 годин польотів був втрачений при вимушеній посадці через поломку пропелера. Другий прототип «Тип 457», оснащений бронепластинами і озброєнням злетів 15 лютого 1944 року і показав схожі результати. Цей літак в останнє використовувався в червні 1946 року, після чого був розібраний.
Останній прототип «Тип 480» мав озброєння, зокрема дві віддалено керовані 20-мм гармати в гніздах під двигунами. Цей літак здійнявся в повітря 11 липня 1944, але після місяців тестувань був приземлений і використовувався як навчальний корпус.
Через завершення війни програма розробки «Вінзора» була офіційно завершена 15 березня 1946 року, і четвертий прототип «Тип 471»/«Тип 483» не був завершений.[1]
Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[1]
- Екіпаж: 6-7 осіб
- Довжина: 23,42 м
- Висота: 7,01 м
- Розмах крил: 35,71 м
- Площа крил: 115,94 м²
- Маса порожнього: 17 511 кг
- Максимальна злітна маса: 24 494 кг
- Двигуни: 4 × Rolls-Royce Merlin 65
- Потужність: 4 × 1635 к.с. к. с. (1219 кВт)
- Максимальна швидкість: 510 км/год (на висоті 7010 м.)
- Практична стеля: 8305 м.
- Дальність польоту: 4651 км (з 3630 кг бомбового навантаження)
- Стрілецьке:
- 2 × 7,7-мм кулемети в носовій турелі
- 2 × 20-мм гармати під двигунами розвернені назад
- Бомбове:
- до 5443 кг бомб
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Vickers Windsor
- Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)
- Виноски
- Джерела
- ↑ а б Monday, 1984, с. 224.