Дан Петреску

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петреску.
Ф
Дан Петреску
Особисті дані
Повне ім'я Даніел Васіле Петреску
Народження 22 грудня 1967(1967-12-22) (56 років)
  Бухарест, Румунія
Зріст 177 см
Вага 72 кг
Прізвисько Dan
Громадянство  Румунія
Позиція правий захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1985–1986 Румунія «Стяуа» 2 (0)
1986–1987 →  Румунія «Олт Скорнічешть» 24 (0)
1987–1991 Румунія «Стяуа» 93 (26)
1991–1993 Італія «Фоджа» 55 (7)
1993–1994 Італія «Дженоа» 24 (1)
1994–1995 Англія «Шеффілд Венсдей» 39 (3)
1995–2000 Англія «Челсі» 151 (17)
2000–2001 Англія «Бредфорд Сіті» 17 (1)
2001–2002 Англія «Саутгемптон» 11 (2)
2002–2003 Румунія «Націонал» 20 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1989–2000 Румунія Румунія 95 (12)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2004 Румунія «Рапід» (Бухарест)
2004–2006 Румунія «Спортул»
2006 Польща «Вісла» (Краків)
2006–2009 Румунія «Уніря» (Урзічень)
2010–2012 Росія «Кубань»
2012–2014 Росія «Динамо» (Москва)
2014 Катар «Аль-Арабі» (Доха)
2015 Румунія «Тиргу-Муреш»
2015–2016 КНР «Цзянсу Сайнті»
2016 Росія «Кубань»
2016–2017 ОАЕ «Ан-Наср» (Дубай)
2017–2018 Румунія «ЧФР Клуж»
2018–2019 КНР «Гуйчжоу Хенфен»
2019–2020 Румунія «ЧФР Клуж»
2021 Туреччина «Кайсеріспор»
2021–2023 Румунія «ЧФР Клуж»
2023–2024 Південна Корея «Чонбук Хьонде Моторс»
2024– Румунія «ЧФР Клуж»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дан Петре́ску (рум. Dan Petrescu, нар. 22 грудня 1967, Бухарест) — румунський футболіст, правий захисник. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2024 року очолює тренерський штаб команди «ЧФР Клуж».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1985 року виступами за команду клубу «Стяуа», в якій провів один сезон, взявши участь лише у 2 матчах чемпіонату. За цей час виборов титул чемпіона Румунії, ставав володарем Кубка чемпіонів УЄФА.

Протягом 1986—1987 років захищав кольори команди клубу «Олт Скорнічешть», де грав на правах оренди[1].

Своєю грою за останню команду знову привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Стяуа», до складу якого повернувся 1987 року. Цього разу відіграв за бухарестську команду наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Стяуа», був основним гравцем захисту команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще два титули чемпіона Румунії.

Згодом з 1991 по 1995 рік грав у складі команд клубів «Фоджа», «Дженоа» та «Шеффілд Венсдей».

У 1995 році уклав контракт з клубом «Челсі», у складі якого провів наступні п'ять років своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Челсі» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв титул володаря Кубка Англії, ставав володарем Кубка Кубків УЄФА, володарем Суперкубка УЄФА.

Протягом 2000–2002 років захищав кольори клубів «Бредфорд Сіті» та «Саутгемптон».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Націонал», за команду якого виступав протягом 2002–2003 років.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

У 1989 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Румунії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 95 матчів, забивши 12 голів.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1994 року у США, чемпіонату Європи 1996 року в Англії, чемпіонату світу 1998 року у Франції, чемпіонату Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2004 року, очоливши тренерський штаб клубу «Рапід» (Бухарест).

В подальшому очолював румунські клуби «Спортул» та «Унірю» (Урзічень), а також польську «Віслу» (Краків).

З 2010 року став працювати в Росії, де тренував «Кубань» та «Динамо» (Москва).

5 червня 2014 року Петреску очолив катарський клуб «Аль-Арабі», уклавши контракт на 2 роки[2]. Восени 2014 року Дан Петреску заявив, що у нього була пропозиція від «Кубані», однак він не захотів покидати «Аль-Арабі»[3]. 3 грудня 2014 року Петреску був звільнений з клубу.

10 червня 2015 підписав контракт з румунським клубом «Тиргу-Муреш», проте вже 7 липня заявив, що покидає клуб через фінансові проблеми клубу.[4] Першим і останнім офіційним матчем «Тиргу-Муреш» для Петреску стала гра за Суперкубок Румунії, виграна в «Стяуа» (1:0).

10 липня 2015 Петреску підписав контракт з китайським клубом «Цзянсу Сайнті». У сезоні 2015 року клуб під керівництвом Петреску провів 13 матчів, завершивши його на 9 місці. У сезоні 2016 року під керівництвом Петреску було проведено 20 матчів. 3 червня 2016 року Петреску покинув клуб[5].

14 червня 2016 року Петреску підписав контракт з краснодарською «Кубанню» строком на два роки[6], але 4 жовтня покинув клуб[7] — до цього моменту команда здобула три перемоги в 15 матчах і займала 14 місце з 20-ти у першості ФНЛ.

29 жовтня 2016 року очолив тренерський штаб еміратського «Ан-Насра» (Дубай).

Влітку 2017 року повернувся на батьківщину, де очолив команду «ЧФР Клуж», яку привів до перемоги у чемпіонаті Румунії 2017-18. У червні 2018 року прийняв пропозицію повернутися до Китаю, де зацікавленість у його послугах виявив клуб «Гуйчжоу Хенфен». Із цією командою пропрацював до березня 2019 року, програвши більшість з 21 проведеної за цей період гри чемпіонату.

Вже за два дні після звільнення з китайського клубу, 23 березня 2019 року, повернувся на тренерський місток «ЧФР Клуж» аби привести його до своєї другої поспіль перемоги у румунській футбольній першості. Втім наступний сезон команда почала невдало і після того, як ЧФР вибув з Ліги Європи та почав невдало внутрішню першість, Петреску оголосив 30 листопада, що він і клуб домовилися розірвати контракт[8].

У зимову паузу Петреску прийняв пропозицію з Туреччини від «Кайсеріспора», але вже 24 лютого розірвав контракт за згодою сторін, здобувши лише дві перемоги у восьми матчах після поновлення сезону.

31 серпня 2021 року Петреску знову очолив «ЧФР Клуж», з яким підписав контракт на три сезони[9]. 15 травня 2022 року Петреску виграв свій четвертий титул чемпіона Румунії з клубом як тренер і п'ятий поспіль титул ЧФР. Однак сезон 2022/23 розпочався знову не дуже успішно, спочатку клуб зазнав поразки від «Сепсі» в Суперкубку Румунії, а потім вилетів з Ліги чемпіонів у першому попередньому раунді від вірменського «Пюніка». У чемпіонаті клуб завершив сезон на 3-му місці, а в Кубку Румунії зазнав поразки в півфіналі від «Сепсі». Після закінчення такого невдалого сезону Петреску розірвав контракт з трансільванською командою[10][11].

Буквально через день після розриву контракту Петреску був призначений тренером південнокорейської команди «Чонбук Хьонде Моторс»[12]. У 2023 році він дійшов до фіналу Кубка Південної Кореї з корейською командою, програвши «[[Пхохан Стілерс]». На початку сезону 2024 після п'яти ігор без перемог Петреску подав у відставку на початку квітня[13].

15 квітня 2024 року Петреску вчетверте у своїй кар'єрі очолив «ЧФР Клуж», уклавши з клубом трирічний контракт[14]. За підсумками сезону 2023/24 посів з командою 2 місце.

Титули та досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]
«Стяуа»: 1985-86, 1987-88, 1988-89
«Стяуа»: 1987-88, 1988-89
«Челсі»: 1996-97
«Челсі»: 1997-98
«Стяуа»: 1985-86
«Челсі»: 1997-98
«Челсі»: 1998

Як тренера

[ред. | ред. код]
«Уніря» (Урзічень): 2008-09
«ЧФР» (Клуж-Напока): 2017-18, 2018-19, 2019-20, 2021-22
«Тиргу-Муреш»: 2015
«Цзянсу Сайнті»: 2015

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Сливченко, Олексій. Клуб диктатора Румунії: перемога 18:0, безглуздий стадіон та Дан Петреску. СПОРТ.UA (укр.). Процитовано 14 жовтня 2024.
  2. ↑ Петреску очолив катарський «Аль-Арабі». Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 17 грудня 2016.
  3. ↑ Петреску: була пропозиція від «Кубані», але я не міг піти з «Аль-Арабі». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 грудня 2016.
  4. ↑ Петреску оголосив про відхід з «Тиргу-Муреш» через місяць після призначення. ФУТБОЛ — «Пас з-за кордону». СПОРТ-ЕКСПРЕС. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 грудня 2016.
  5. ↑ Петреску покинув "Цзянсу Сунин" (рос.). "http://euro-football.ru". 03.06.2016. Архів оригіналу за 22.08.2016. Процитовано 3 червня 2016.
  6. ↑ Дан Петреску очолив Кубань (14.06.2016) (рос.). "http://fckuban.ru/". 14.06.2016. Архів оригіналу за 08.08.2016. Процитовано 2016-6-14.
  7. ↑ ДАН ПЕТРЕСКУ ПОКИДАЄ «КУБАНЬ». Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 17 грудня 2016.
  8. ↑ Dan Petrescu out as Cluj coach after 3 league titles. AP News (англ.). 30 листопада 2020. Процитовано 14 жовтня 2024.
  9. ↑ Dan Petrescu a semnat cu CFR Cluj! Clubul a anunțat revenirea. GSP (рум.). Процитовано 14 жовтня 2024.
  10. ↑ Клуж звільнив Петреску. football.ua. Процитовано 14 жовтня 2024.
  11. ↑ Dan Petrescu s-a despărţit de CFR Cluj. News.ro (рум.). 8 червня 2023. Процитовано 14 жовтня 2024.
  12. ↑ Сливченко, Олексій. Остання амбіція Коноплянки. Чим нині живе ЧФР, куди перейшов українець. СПОРТ.UA (укр.). Процитовано 14 жовтня 2024.
  13. ↑ Binns, Matthew. Dan Petrescu Steps Down as Jeonbuk Hyundai Motors Manager. K League United | South Korean football news, opinions, match previews and score predictions. Процитовано 14 жовтня 2024.
  14. ↑ A semnat pe 3 ani! CFR Cluj și-a pus antrenor imediat după eșecul cu FCSB. www.digisport.ro (рум.). Процитовано 14 жовтня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дан_Петреску&oldid=43682888