Чемпіонат світу з футболу 1998
| Деталі турніру | |
|---|---|
| Господар | Франція |
| Дата | 10 червня – 12 липня |
| Кількість команд | 32 (з 5 конфедерацій) |
| Стадіони | 10 (10 міст) |
| Призери | |
| Переможець | (1-й титул) |
| Фіналіст | |
| 3-тє місце | |
| 4-те місце | |
| Статистика турніру | |
| Матчів зіграно | 64 |
| Голів забито | 171 (2.67 за матч) |
| Глядачів | 2 785 100 (43 517 за матч) |
| Найкращий бомбардир(и) | |
| Найкращий гравець | |
| Найкращий воротар | |
| Нагорода Fair play | |
← 1994 2002 → | |
Чемпіонат світу з футболу 1998 року (фр. Coupe du monde de football de 1998) — 16-й чемпіонат світу з футболу, що проводився ФІФА. Турнір проходив у Франції з 10 червня по 12 липня 1998 року. На чемпіонаті було зіграно 64 матчі й забито 171 м'яч (у середньому 2.67 м'ячі за матч).
Уперше в історії турніру кількість учасників його фінальної частини було розширено до 32 команд, які починали змагання у 8 групах. Відповідно турнір складався із рекордних на той час 64 ігор та тривав рекордні 32 дні. Матчі змагання проходили на 10 стадіонах у 10 містах Франції, основним з яких був визначений новозбудований Стад-де-Франс у столичному передмісті Сен-Дені, що приймав гру-відкриття і фінальний матч.
Переможцями чемпіонату стали господарі турніру, збірна Франції, яка із рахунком 3:0 здолала у фінальній грі діючих на той час чемпіонів світу, команду Бразилії[1]. Франція виграла свій перший титул і стала сьомою в історії збірною-чемпіоном світу. При цьому вона стала шостою командою, якій таке досягнення підкорилося на домашніх стадіонах (після збірних Уругваю, Італії, Англії, Німеччини та Аргентини).
Турнір став дебютним для представників Хорватії, Ямайки, Японії та Південно-Африканської Республіки, причому перші відразу здобули «бронзу» мундіалю, а їх зірковий нападник Давор Шукер став його найкращим бомбардиром.
Франція отримала право проведення світової першості 1998 року 2 липня 1992 року на засіданні виконавчого комітету ФІФА у швейцарському Цюриху. Єдиним її конкурентом було Марокко, яке за результатами голосування поступилося із рахунком 7 проти 12 голосів[2][3]. Раніше із боротьби за прийняття турніру вибула Швейцарія, яка не змогла забезпечити виконання вимог ФІФА.
Таким чином Франція, яка була господарем чемпіонату світу 1938, стала лише третьою країною, яка удруге в історії приймала світову футбольну першість (після Мексики та Італії у 1986 і 1990 роках відповідно).
| Результати голосування[4] | |||
|---|---|---|---|
| Країна | Раунд 1 | ||
| Франція | 12 | ||
| Марокко | 7 | ||
Важливою частиною заявки Франції була гарантія підготовки для потреб турніру десяти стадіонів, включно із будівництвом нової арени на 80 тисяч місць.
Тогочасний мер Парижа Жак Ширак успішно досяг домовленості із Прем'єр-Міністром Едуаром Баладюром про будівництво нового стадіону, що отримав назву Стад де Франс, на території Сен-Дені, північного передмістя французької столиці. Будівництво арени розпочалося у грудні 1995 року, було завершене за 26 місяців, у листопаді 1997, та коштувало 2.67 мільярди французьких франків.
Вибір 10 стадіонів проходив зі скороченого списку із 14 арен під наглядом ФІФА. П'ять із десяти обраних стадіонів, марсельський Велодром, столичний Парк де Пренс, ліонський Жерлан, Муніципальний стадіон Тулузи та Парк Лескюр у Бордо, вже приймали світову футбольну першість шістдесятьма роками раніше, у 1938;
Найбільшу кількість ігор, дев'ять, включно з матчем-відкриттям та фінальною грою, приймав новозбудований Стад де Франс.
У кваліфікаційному раунді 174 збірні змагалася за 30 місць у фінальній частині футбольної світової першості. Ще дві команди, господарі турніру збірна Німеччини та діючий чемпіон світу збірна Бразилії кваліфікувалися автоматично, без участі у відбірковому раунді.
За результатами відбору чотири команди уперше стали учасниками чемпіонату світу — Хорватія, Ямайка, Японія та Південно-Африканська Республіка.
Серед визначних команд, які не пробилися на мундіаль, були дворазові чемпіони світу збірну Уругваю, а також команди Португалії, Швеції (бронзовий призер попередньої першості)[5], а також Чехії (третє місце рейтингу ФІФА на той момент).
До фінальної частини чемпіонату світу кваліфікувалися наступні 32 команди[6]:
|
|
|
Країни, збірні яких кваліфікувалися на чемпіонат світу Країни, чиї збірні не кваліфікувалися Країни, чиї збірні не брали участі у відборі Країни, що не входили до ФІФА
|
| Переможці кваліфікаційного турніру за рейтингом ФІФА (травень 1998)[6] | |||
|---|---|---|---|
| Країна | Конфедерація | Рейтинг | |
| 1 | КОНМЕБОЛ | 1 | |
| 2 | УЄФА | 2 | |
| 3 | КОНКАКАФ | 4 | |
| 4 | УЄФА | 5 | |
| 5 | КОНМЕБОЛ | 6 | |
| 6 | УЄФА | 7 | |
| 7 | УЄФА | 8 | |
| 8 | КОНМЕБОЛ | 9 | |
| 9 | КОНМЕБОЛ | 10 | |
| 10 | КОНКАКАФ | 11 | |
| 11 | АФК | 12 | |
| 12 | КАФ | 13 | |
| 13 | УЄФА | 14 | |
| 14 | УЄФА | 15 | |
| 15 | УЄФА | 18 | |
| 16 | УЄФА | 19 | |
| 17 | АФК | 20 | |
| 18 | КАФ | 21 | |
| 19 | УЄФА | 22 | |
| 20 | КАФ | 24 | |
| 21 | УЄФА | 25 | |
| 22 | УЄФА | 27 | |
| 23 | КОНМЕБОЛ | 29 | |
| 24 | КОНКАКАФ | 30 | |
| 25 | УЄФА | 31 | |
| 26 | АФК | 34 | |
| 27 | УЄФА | 35 | |
| 28 | УЄФА | 36 | |
| 29 | УЄФА | 41 | |
| 30 | АФК | 42 | |
| 31 | КАФ | 49 | |
| 32 | КАФ | 74 | |
Як і на попередньому турнірі кожна команда мала подати заявку із 22 гравців.
З 704 гравців-учасників чемпіонату світу 447 перебували на контракті з європейськими клубами, 90 представляли азійський клубний футбол, 67 грали у Південній Америці, 61 — у регіоні КОНКАКАФ, а 37 — в Африці[7]. 75 гравців представляли англійські клуби, на п'ять більше ніж італійські або іспанські. Серед окремих клубних команд рекордсменом була «Барселона», яка делегувала на світову першість 13 футболістів[7].
Середній вік футболістів чемпіонату світу складав 27 років і 8 місяців, на п'ять місяців більше, ніж на попередньому мундіалі. Наймолодшим гравцем першості був камерунець Самюель Ето'о (17 років і 3 місяці), а найстаршим — шотландець Джим Лейтон (39 років та 11 місяців).
Уперше в іграх чемпіонатів світу четверті арбітри використовували електронні табло для демонстрації замін та доданого часу замість традиційних табличок[8].
Першість 1998 року була найпершим чемпіонатом світу після упровадження правила золотого гола[8]. Арбітрам було рекомендовано карати прямою червоною карткою підкати ззаду, що несли загрозу здоров'ю суперника[9], а кількість можливих замін по ходу гри було збільшено з двох до трьох[10].
Матчі чемпіонату світу обслуговували 34 арбітри та 33 асистенти[11].
- УЄФА (15)
- Усі матчі відбулися за центральноєвропейським літнім часом.
| М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | 3 | 2 | 0 | 1 | 6 | 3 | +3 | 6 | |
| 2. | 3 | 1 | 2 | 0 | 5 | 4 | +1 | 5 | |
| 3. | 3 | 1 | 1 | 1 | 5 | 5 | 0 | 4 | |
| 4. | 3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 6 | −4 | 1
|
| М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | 3 | 2 | 1 | 0 | 7 | 3 | +4 | 7 | |
| 2. | 3 | 0 | 3 | 0 | 4 | 4 | 0 | 3 | |
| 3. | 3 | 0 | 2 | 1 | 3 | 4 | −1 | 2 | |
| 4. | 3 | 0 | 2 | 1 | 2 | 5 | −3 | 2
|
| М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | 3 | 3 | 0 | 0 | 9 | 1 | +8 | 9 | |
| 2. | 3 | 1 | 1 | 1 | 3 | 3 | 0 | 4 | |
| 3. | 3 | 0 | 2 | 1 | 3 | 6 | −3 | 2 | |
| 4. | 3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 7 | −5 | 1
|
| М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | 3 | 2 | 0 | 1 | 5 | 5 | 0 | 6 | |
| 2. | 3 | 1 | 2 | 0 | 3 | 1 | +2 | 5 | |
| 3. | 3 | 1 | 1 | 1 | 8 | 4 | +4 | 4 | |
| 4. | 3 | 0 | 1 | 2 | 1 | 7 | −6 | 1
|
| М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | 3 | 1 | 2 | 0 | 7 | 2 | +5 | 5 | |
| 2. | 3 | 1 | 2 | 0 | 7 | 5 | +2 | 5 | |
| 3. | 3 | 0 | 3 | 0 | 3 | 3 | 0 | 3 | |
| 4. | 3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 9 | −7 | 1
|
| М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | 3 | 2 | 1 | 0 | 6 | 2 | +4 | 7 | |
| 2. | 3 | 2 | 1 | 0 | 4 | 2 | +2 | 7 | |
| 3. | 3 | 1 | 0 | 2 | 2 | 4 | −2 | 3 | |
| 4. | 3 | 0 | 0 | 3 | 1 | 5 | −4 | 0
|
| М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | 3 | 2 | 1 | 0 | 4 | 2 | +2 | 7 | |
| 2. | 3 | 2 | 0 | 1 | 5 | 2 | +3 | 6 | |
| 3. | 3 | 1 | 0 | 2 | 1 | 3 | −2 | 3 | |
| 4. | 3 | 0 | 1 | 2 | 1 | 4 | −3 | 1
|
| М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1. | 3 | 3 | 0 | 0 | 7 | 0 | +7 | 9 | |
| 2. | 3 | 2 | 0 | 1 | 4 | 2 | +2 | 6 | |
| 3. | 3 | 1 | 0 | 2 | 3 | 9 | −6 | 3 | |
| 4. | 3 | 0 | 0 | 3 | 1 | 4 | −3 | 0
|
| 1/8 фіналу | Чвертьфінал | Півфінал | Фінал | |||||||||||
| 27 червня — Париж | ||||||||||||||
| |
4 | |||||||||||||
| 3 липня — Нант | ||||||||||||||
| |
1 | |||||||||||||
| |
3 | |||||||||||||
| 28 червня — Сен-Дені | ||||||||||||||
| |
2 | |||||||||||||
| |
1 | |||||||||||||
| 7 липня — Марсель | ||||||||||||||
| |
4 | |||||||||||||
| |
1 (4) | |||||||||||||
| 29 червня — Тулуза | ||||||||||||||
| |
1 (2) | |||||||||||||
| |
2 | |||||||||||||
| 4 липня — Марсель | ||||||||||||||
| |
1 | |||||||||||||
| |
2 | |||||||||||||
| 30 червня — Сент-Етьєн | ||||||||||||||
| |
1 | |||||||||||||
| |
2 (4) | |||||||||||||
| 12 липня — Сен-Дені | ||||||||||||||
| |
2 (3) | |||||||||||||
| |
0 | |||||||||||||
| 27 червня — Марсель | ||||||||||||||
| |
3 | |||||||||||||
| |
1 | |||||||||||||
| 3 липня — Сен-Дені | ||||||||||||||
| |
0 | |||||||||||||
| |
0 (3) | |||||||||||||
| 28 червня — Ланс | ||||||||||||||
| |
0 (4) | |||||||||||||
| |
1 | |||||||||||||
| 8 липня — Сен-Дені | ||||||||||||||
| |
0 | |||||||||||||
| |
2 | |||||||||||||
| 29 червня — Монпельє | ||||||||||||||
| |
1 | Матч за третє місце | ||||||||||||
| |
2 | |||||||||||||
| 4 липня — Ліон | 11 липня — Париж | |||||||||||||
| |
1 | |||||||||||||
| |
0 | |
1 | |||||||||||
| 30 червня — Бордо | ||||||||||||||
| |
3 | |
2 | |||||||||||
| |
0 | |||||||||||||
| |
1 | |||||||||||||
| Пенальті | |||
| Берті Креспо Верон Гальярдо Аяла |
4 — 3 |
| Пенальті | |||
| Р. Баджо Альбертіні Костакурта В'єрі Ді Б'яджо |
3 — 4 |
| Пенальті | |||
| Роналду Рівалдо Емерсон Дунга |
4 — 2 |
| Переможець чемпіонату світу з футболу 1998 року: |
|---|
Франція Перший титул |
Найкращим бомбардиром турніру став хорватський нападник Давор Шукер, автор шести голів. Загалом в іграх турніру 112 різних гравців відзначилися 171 забитим м'ячем:
- 6 голів
- 5 голів
- 4 голи
- 3 голи
- 2 голи
Аріель Ортега
Марк Вільмотс
Роберт Просинечки
Браян Лаудруп
Майкл Оуен
Еммануель Петі
Роберто Баджо
Теодор Вітмор
Рікардо Пелаес
Салахеддін Бассір
Філліп Коку
Віорел Молдован
Шон Бартлетт
Фернандо Єрро
Слободан Комленович
- 1 гол
Андреас Герцог
Еміл Костадинов
Патрік Мбома
Хосе Луїс Сьєрра
Лейдер Пресьядо
Андреас Меллер
Мегді Магдавікія
Накаяма Масасі
Мутью Адепожу
Дан Егген
Сельсо Аяла
Самі аль-Джабер
Крейг Берлі
Ха Сок Чу
Скандер Суайя
Браян Макбрайд
- Автоголи
| Золотий м'яч | Золотий бутс | Золота рукавичка | Премія чесної гри | Найцікавіша команда |
|---|---|---|---|---|
До символічної збірної турніру за версією ФІФА було обрано 16 гравців[12].
| Воротарі | Захисники | Півзахисники | Нападники |
|---|---|---|---|
|
|
Остаточний розподіл місць відповідно до прогресу на турнірі[13].
| Р | Команда | ГР | І | В | Н | П | Г+ | Г- | РГ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | C | 7 | 6 | 1 | 0 | 15 | 2 | +13 | 19 | |
| 2 | A | 7 | 4 | 1 | 2 | 14 | 10 | +4 | 13 | |
| 3 | H | 7 | 5 | 0 | 2 | 11 | 5 | +6 | 15 | |
| 4 | E | 7 | 3 | 3 | 1 | 13 | 7 | +6 | 12 | |
| Вибули на стадії чвертьфіналів | ||||||||||
| 5 | B | 5 | 3 | 2 | 0 | 8 | 3 | +5 | 11 | |
| 6 | H | 5 | 3 | 1 | 1 | 10 | 4 | +6 | 10 | |
| 7 | F | 5 | 3 | 1 | 1 | 8 | 6 | +2 | 10 | |
| 8 | C | 5 | 2 | 1 | 2 | 9 | 7 | +2 | 7 | |
| Вибули на стадії 1/8 фіналів | ||||||||||
| 9 | G | 4 | 2 | 1 | 1 | 7 | 4 | +3 | 7 | |
| 10 | F | 4 | 2 | 1 | 1 | 5 | 4 | +1 | 7 | |
| 11 | G | 4 | 2 | 1 | 1 | 4 | 3 | +1 | 7 | |
| 12 | D | 4 | 2 | 0 | 2 | 6 | 9 | −3 | 6 | |
| 13 | E | 4 | 1 | 2 | 1 | 8 | 7 | +1 | 5 | |
| 14 | D | 4 | 1 | 2 | 1 | 3 | 2 | +1 | 5 | |
| 15 | A | 4 | 1 | 2 | 1 | 5 | 5 | 0 | 5 | |
| 16 | B | 4 | 0 | 3 | 1 | 5 | 8 | −3 | 3 | |
| Вибули на груповій стадії | ||||||||||
| 17 | D | 3 | 1 | 1 | 1 | 8 | 4 | +4 | 4 | |
| 18 | A | 3 | 1 | 1 | 1 | 5 | 5 | 0 | 4 | |
| 19 | E | 3 | 0 | 3 | 0 | 3 | 3 | 0 | 3 | |
| 20 | F | 3 | 1 | 0 | 2 | 2 | 4 | −2 | 3 | |
| 21 | G | 3 | 1 | 0 | 2 | 1 | 3 | −2 | 3 | |
| 22 | H | 3 | 1 | 0 | 2 | 3 | 9 | −6 | 3 | |
| 23 | B | 3 | 0 | 2 | 1 | 3 | 4 | −1 | 2 | |
| 24 | C | 3 | 0 | 2 | 1 | 3 | 6 | −3 | 2 | |
| 25 | B | 3 | 0 | 2 | 1 | 2 | 5 | −3 | 2 | |
| 26 | G | 3 | 0 | 1 | 2 | 1 | 4 | −3 | 1 | |
| 27 | A | 3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 6 | −4 | 1 | |
| 28 | C | 3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 7 | −5 | 1 | |
| 29 | D | 3 | 0 | 1 | 2 | 1 | 7 | −6 | 1 | |
| 30 | E | 3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 9 | −7 | 1 | |
| 31 | H | 3 | 0 | 0 | 3 | 1 | 4 | −3 | 0 | |
| 32 | F | 3 | 0 | 0 | 3 | 1 | 5 | −4 | 0 | |
- ↑ Махун, Сергій (14 липня 1998). Два блискучих удари Зінедіна Зідана нокаутували королів футболу. day.kyiv.ua (укр.). Процитовано 20 травня 2024.
- ↑ France Gets 1998 World Cup. The New York Times. 3 липня 1992. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 15 липня 2012. (англ.)
- ↑ France awarded 1998 World Cup. The Item. 2 липня 1992. с. 3. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 15 липня 2012. (англ.)
- ↑ FIFA World Cup host announcement decision (PDF). FIFA. Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2012. Процитовано 15 липня 2012. (англ.)
- ↑ Soccer: Roundup – 1998 World Cup qualifying; Belgium earns berth and eliminates Ireland. The New York Times. 15 листопада 1997. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 27 січня 2012. (англ.)
- ↑ а б FIFA/Coca Cola World Ranking (20 травня 1998). FIFA. 27 січня 2012. Архів оригіналу за 22 лютого 2016. (англ.)
- ↑ а б Players Facts & Figures: Eto's the youngest, Leighton the oldest. FIFA. 8 червня 1998. Архів оригіналу за 5 червня 2010. Процитовано 29 січня 2012. (англ.)
- ↑ а б France 1998. [Архівовано 19 жовтня 2015 у Wayback Machine.] Sport24, 5 травня 2010 12:12. (англ.)
- ↑ FIFA to crack down on tackle from behind. FIFA. 6 березня 1998. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 12 липня 2018.(англ.)
- ↑ Substitute the subs rule? By Mitch Phillips, 5 листопада 2007 Reuters Soccer Blog.(англ.)
- ↑ Referees and assistants for France 98 chosen. FIFA. 2 лютого 1998. Архів оригіналу за 7 січня 2008. Процитовано 28 січня 2012. (англ.)
- ↑ FIFA announces All-Star team. CNNSI. 10 липня 1998. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. (англ.)
- ↑ All-time FIFA World Cup Ranking 1930–2010 (PDF). Fédération Internationale de Футбольна асоціація. Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2012. Процитовано 31 січня 2013. (англ.)
- 1998 FIFA World Cup on FIFA.com [Архівовано 21 лютого 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- RSSSF Архів [Архівовано 28 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)