Очікує на перевірку

Естер Петерсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Естер Петерсон
Народилася9 грудня 1906(1906-12-09)[1][2][3]
Прово, Юта, США
Померла20 грудня 1997(1997-12-20)[1][2][3] (91 рік)
Вашингтон, США
Країна США
Діяльністьлобістка
Alma materУніверситет Бригам Янг
Знання мованглійська[4]
Нагороди

Естер Еггертсен Петерсон (9 грудня 1906 р. — 20 грудня 1997 р.) — американська державна та громадська діячка шведського походження, феміністка.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Дочка данських іммігрантів Естер Еггертсен виросла в сім'ї мормонів у місті Прово, штат Юта. Закінчила Університет Брігама Янга у 1927 році зі ступенем в області фізичного виховання, а також магістратуру педагогічного коледжу Колумбійського університету у 1930 році. Провела кілька навчальних програм у 1930-х, в тому числі один в інноваційній літній школі «Брін Мауро» для робітників промисловості.

Згодом переїхала до Нью-Йорку, де одружилася з Олівером Петерсоном. У 1932 році вони переїхали до Бостона, де викладали у школі Вінсора та добровільно працювали в YWCA.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1938 році Петерсон стала організаторкою Американської федерації вчителів і подорожувала Новою Англією. У 1944 році Петерсон стала першою лобісткою Національної ради з трудових відносин у Вашингтоні. У 1948 році Державний департамент запропонував її чоловікові посаду дипломата у Швеції. Сім'я повернулася до Вашингтону в 1957 році і Петерсон приєдналась до Департаменту промислового союзу AFL-CIO, стала першою жінкою-лобістом.

Обіймала посаду секретарки праці та директорки жіночого бюро США при президенті Джоні Ф. Кеннеді. У 1964 році президент Ліндон Джонсон призначив Петерсон на новостворену посаду Спеціальної помічниці у справах споживачів. Пізніше вона буде виконувати обов'язки директорки президента Джиммі Картера в Управлінні у справах споживачів.

Петерсон також була віцепрезидентом з питань споживчих питань Корпорації Giant Food і президентом Національної ліги споживачів.

Отримала Президентську медаль свободи в 1981 р. В 1993 році її призначили делегаткою Організації Об'єднаних Націй як представницю ЮНЕСКО. У тому ж році Петерсон було введено до Національної жіночої зали слави.

Петерсон померла 20 грудня 1997 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в Cobble D. S., Bowes J. Peterson, Esther (09 December 1906–20 December 1997), government official, consumer and labor activist, and women's rights advocate // American National Biography Online / S. Ware — [New York]: Oxford University Press, 2017. — ISSN 1470-6229 — doi:10.1093/ANB/9780198606697.ARTICLE.1501361
  4. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.

Категорія:Феміністки другої хвилі

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Естер_Петерсон&oldid=41833851