Глорія Оллред

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глорія Оллред
Ім'я при народженніангл. Gloria Rachel Bloom[1]
Народилася3 липня 1941(1941-07-03)[2] (83 роки)
Філадельфія, Пенсільванія, США
Країна США
Місце проживанняЛос-Анджелес
Діяльністьattorney at law, адвокатка, радіоведуча, активістка громадянських прав, правозахисниця
Alma materНью-Йоркський університет, Пенсільванський університет, Steinhardt School of Culture, Education, and Human Developmentd і Southwestern Law Schoold
Знання мованглійська
ПартіяДемократична партія США
ДітиЛіза Блум
Нагороди
IMDbID 0021608
Сайтgloriaallred.com

Глорія Рейчел Оллред (до шлюбу Блум; нар. 3 липня 1941) — американська феміністська адвокатка, відома гучними і часто неоднозначними справами, особливо пов'язаними із захистом прав жінок[3]. Включена до Національної зали слави жінок[4].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Глорія Рейчел Блум народилася у Філадельфії в єврейській родині робітничого класу 3 липня 1941 року[5]. Її батько, Морріс[6], працював продавцем; мати, Стелла, уродженка Великої Британії[7], вела домашнє господарство[8].

Після закінчення середньої школи для дівчаток у Філадельфії Глорія Блум навчалася в Пенсільванському університеті, де зустріла Пейтона Хаддлстона Брея-молодшого, з яким одружилася. 20 вересня 1961 року народила доньку Ліза Блум і незабаром розлучилася. Ліза Блум також прауцює адвокаткою і найбільш відома як колишня ведуча на телебаченні[9][10].

Глорія Блум переїхала назад до батьків і продовжила навчання у закладі вищої освіти. У 1963 році вона здобула ступінь бакалавра з англійської мови, закінчивши університет з відзнакою. Незважаючи на серйозні заперечення свого професора, вона написала дипломну роботу про темношкірих письменників. Блум працювала за кількома спеціальностями, перш ніж вирішила стати вчителькою і влаштувалася в середню школу Бенджаміна Франкліна. Вона почала працювати над здобуттям освітнього ступеня магістра в Нью-Йоркському університеті, де зацікавилася рухом за громадянські права. Здобувши ступінь магістра, Глорія Блум почала працювати учителькою і в 1966 році переїхала до Лос-Анджелеса, де жила у Воттсі[11]. Вона працювала в Асоціації вчителів Лос-Анджелеса і викладала в середній школі Джордан та середній школі Фрімонт[12].

У своїй автобіографії вона описує, як під час відпустки в Акапулько в 1966 її зґвалтували під дулом пістолета[13]. Вона виявила, що вагітна, і зробила аборт. На той час аборти були заборонені, тому Оллред зробила аборт у підворітті. Після процедури у неї сталася внутрішня кровотеча та її госпіталізували до лікарні[14]. За її словами, вона не заявила про зґвалтування, тому що не думала, що хтось їй повірить[15][15].

1968 року одружилася з Вільямом Оллредом. Вступила на юридичний факультет Південно-Західного університету, а потім перевелася на юридичний факультет Університету Лойола Мерімаунт у Лос-Анджелесі. Оллред закінчила його і була прийнята до колегії адвокатів штату Каліфорнія в 1975 році[16]. Розлучилася з чоловіком в 1987 році, залишивши його прізвище[17].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Адвокатка

[ред. | ред. код]

За свою адвокатську кар'єру, яка триває вже чотири десятиліття, Глорія Оллред представляла інтереси найрізноманітніших клієнтів у позовах про захист цивільних прав, пов'язаних із сексуальними домаганнями, правами жінок, незаконним звільненням та дискримінацією при прийомі на роботу. The New Republic назвав її «давнім майстром прес-конференції»[18]. Вона часто береться за гучні справи, використовуючи для цього прес-конференції та виступи на телебаченні. Оллред представляла інтереси багатьох клієнтів у позовах проти знаменитостей, у тому числі проти барабанщика Mötley Crüe Томмі Лі, Арнольда Шварценеггера[19], Германа Кейна[20], Девіда Бореаназа[21][22], Скотта Лі Коена[23], Ентоні Вінера[24], Саші Барона Коена[25], Есая Моралеса[26], та Р. Келлі[27].

1970-і та 1980-і роки

[ред. | ред. код]

Оллред заснувала фірму Allred, Maroko, & Goldberg разом із випускниками Лойоли Майклом Мароко та Натаном Голдбергом у січні 1976 року[28]. У 1979 році Оллред представляла інтереси семи дітей та їхніх батьків у судовому процесі проти мережі аптек Sav-On, щоб запобігти розміщенню окремих секцій для іграшок хлопчиків та дівчаток. У 1981 році, коли сенатор штату Каліфорнія Джон Г. Шмітц головував на слуханнях про заборону абортів, Оллред подарувала йому пояс вірності. У відповідь Шмітц опублікував прес-реліз, у якому назвав її «вправною адвокаткою». Вона подала на нього до суду за наклеп і в результаті досягла врегулювання спору на суму 20 000 доларів та вибачень[17].

У 1985 році Оллред разом із Катаріною Маккіннон розробила версію постанови про цивільні права проти порнографії для округу Лос-Анджелес. Законодавство не пройшло через Раду наглядових органів округу Лос-Анджелес[29][30]. У 1987 році Оллред звернулася до суду на тоді ще повністю чоловічий Friars Club of Beverly Hills, ексклюзивний приватний клуб з приводу його політики дискримінації[31]. Friars Club в кінцевому підсумку дозволив Оллред і ще п'ятьом жінкам користуватися медичними послугами клубу[17] після того, як Оллред продемонструвала перші навички ефективного використання ЗМІ[32].

1990-ті роки

[ред. | ред. код]

У 1992 році Оллред написала листа до Комітету з етики Сенату з проханням розслідувати дії сенатора від штату Орегон Боба Паквуда, про якого розповідала газетна стаття, в якій докладно описувалась його історія сексуальних домагань. Вона продовжувала тиснути на Комітет і закликала Паквуда оприлюднити свої щоденники. Зрештою комітет проголосував за його виключення, і він подав у відставку[33].

У 1993 році Оллред представляла лесбійських активісток Дебору Джонсон і Зандру Ролон у їхньому позові проти власника ресторану в Лос-Анджелесі, Papa Choux, після того, як він відмовив їм в обслуговуванні в кабінці, призначеній для "романтичних пар"[34]. У той час як суд нижчої інстанції відмовив двом у забороні на підставі незаконної дискримінації, апеляційний суд скасував рішення у справі Ролон проти Кульвіцького (1984), встановивши, що поведінка ресторану була дискримінацією, забороненою Муніципальним кодексом Лос-Анджелеса[35]. Замість того, щоб обслуговувати ЛГБТ-пари, ресторан вирішив повністю скасувати кабінки та випустив газетні оголошення із запрошенням на подію «Wake for Romance»[36].

У 1995 році Оллред представляла інтереси 11-річної Катріни Йі в справі «Йі проти бойскаутів Америки» проти «Бойскаутів Америки», щоб визначити, чи мала організація право виключати дівчат зі свого складу. Того ж року вона представляла сім'ю Ніколь Браун Сімпсон під час судового розгляду справи про вбивство О. Дж. Сімпсона. У серпні 1997 року вона представляла модель Келлі Фішер[37][38], коли вона подала до суду на Доді-аль-Файєда за нібито розірвання заручин, щоб розпочати його стосунки з Діаною, принцесою Уельською. Позов було припинено незабаром після смерті Діани та Фаїда в Парижі того серпня.

Олред представляла акторку телесеріалу Район Мелроуз Хантер Тайло в 1997 році, коли продюсер Аарон Спеллінг звільнив її через вагітність[39][40]. Журі присудило Тайло 4,8 мільйона доларів. Ця справа була важливою для встановлення прав акторок продовжувати роботу, якщо вони завагітніли[41].

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Оллред заснувала (зареєстрована в 1978 році)[42] і зараз є президенткою Фонду юридичного захисту та освіти рівних прав жінок WERDLEF (Legal Momentum)[43][44][45][46]. У 1980 році Олред провела у Чіппендейлі збір коштів для WERLDEF[47].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.gloriaallred.com/
  2. ↑ ČSFD — 2001.
  3. ↑ About Gloria Allred. www.gloriaallred.com (амер.). Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 9 лютого 2022.
  4. ↑ Allred, Gloria. National Women’s Hall of Fame (амер.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  5. ↑ Condé Nast (25 вересня 2017). Gloria Allred’s Crusade. The New Yorker (амер.). Архів оригіналу за 27 квітня 2018. Процитовано 9 лютого 2022.
  6. ↑ Ed Leibowitz (1 січня 2012). Hello, I’m Attorney Gloria Allred Los Angeles Magazine. Los Angeles Magazine (амер.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 9 лютого 2022.
  7. ↑ FamilySearch.org. www.familysearch.org. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  8. ↑ Ann O'Neill (9 жовтня 2015). Lawyer grilling Cosby 'goes after guys who hurt women'. CNN (англ.). Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 9 лютого 2022.
  9. ↑ Winer, Laurie (18 червня 2010). The Avenger. The New York Times. 0362-4331. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  10. ↑ Leslie Bennetts (1 червня 2010). Gloria Allred's Fighting Spirit. Harper's BAZAAR (амер.). Процитовано 9 лютого 2022.
  11. ↑ Gloria Allred: the equaliser - Telegraph. web.archive.org. 5 травня 2010. Архів оригіналу за 19 липня 2010. Процитовано 9 лютого 2022.
  12. ↑ Gloria Allred. Fight back and win : my thirty year fight against injustice and how you can win your own battles. — 1st ed. — New York : Regan Books, 2006. — С. 16. — ISBN 0-06-073928-2, 978-0-06-073928-7, 978-0-06-073930-0, 0-06-073930-4.
  13. ↑ Gloria Allred. Fight back and win : my thirty year fight against injustice and how you can win your own battles. — 1st ed. — New York : Regan Books, 2006. — С. 17. — ISBN 0-06-073928-2, 978-0-06-073928-7, 978-0-06-073930-0, 0-06-073930-4.
  14. ↑ Gloria Allred. Fight back and win : my thirty year fight against injustice and how you can win your own battles. — 1st ed. — New York : Regan Books, 2006. — С. 18. — ISBN 0-06-073928-2, 978-0-06-073928-7, 978-0-06-073930-0, 0-06-073930-4.
  15. ↑ а б The lawyer behind the accusers: Gloria Allred is a girl's best friend. www.cnn.com (англ.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  16. ↑ Gloria Rachel Allred # 65033 - Attorney Licensee Search. apps.calbar.ca.gov. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  17. ↑ а б в Archives. Los Angeles Times (амер.). Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 9 лютого 2022.
  18. ↑ Jeffrey Rosen. The Very Private Jill Kelley // The New Republic. — 2013. — 27 січня. — ISSN 0028-6583. Архівовано з джерела 19 листопада 2017.
  19. ↑ "Miller v. Schwarzenegger complaint" (PDF) (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2012. Процитовано 9 лютого 2022.
  20. ↑ Gloria Allred: A Career in Press Conferences - Slideshow - Vulture. Intelligencer (амер.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  21. ↑ David Boreanaz Sued for Sexual Harassment. TMZ (англ.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  22. ↑ David Boreanaz Settles Sexual Harassment Lawsuit. TMZ (англ.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  23. ↑ Scott Lee Cohen not fit to serve as Illinois lt. governor, ex-girlfriend says through Gloria Allred - Lynn Sweet. web.archive.org. 19 квітня 2010. Архів оригіналу за 19 квітня 2010. Процитовано 9 лютого 2022.
  24. ↑ Porn star says Representative Weiner asked her to lie. Reuters. 15 червня 2011. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 9 лютого 2022.
  25. ↑ Etiquette expert is latest to lash out at 'Borat' creator, claiming humiliation on CourtTVnews.com. web.archive.org. 20 листопада 2006. Архів оригіналу за 20 листопада 2006. Процитовано 9 лютого 2022.
  26. ↑ Morales Denies Ex-Girlfriend's Claims. 24 липня 2007. 0190-8286. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 9 лютого 2022.
  27. ↑ Cydney Henderson. Gloria Allred reveals she's given investigators what looks like a third R. Kelly sex tape. USA TODAY (амер.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  28. ↑ Gloria Allred. Fight back and win : my thirty year fight against injustice and how you can win your own battles. — 1st ed. — New York : Regan Books, 2006. — С. 19. — ISBN 0-06-073928-2, 978-0-06-073928-7, 978-0-06-073930-0, 0-06-073930-4.
  29. ↑ Connell, Rich. (February 27, 1985). «County to explore adoption of tough pornography law». Los Angeles Times.
  30. ↑ Lisa Duggan. Sex wars : sexual dissent and political culture. — New York : Routledge, 1995. — 310 pages с. — ISBN 0-415-91036-6, 978-0-415-91036-1, 0-415-91037-4, 978-0-415-91037-8.
  31. ↑ Lyall, Sarah (28 листопада 1987). Woman, Denied Admittance at Friars Club, Files Complaint. The New York Times. 0362-4331. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  32. ↑ Ideas Are Immortal. Big Think (амер.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
  33. ↑ Allred 2006, pp. 56–60
  34. ↑ Deborah Johnson & Zandra Rolón Amato. Making Gay History (амер.). Процитовано 15 січня 2020.
  35. ↑ Rolon v. Kulwitzky (1984). Justia Law (англ.). Процитовано 15 січня 2020.
  36. ↑ Harvey, Steve (25 травня 1984). Papa Choux Serves Black Crepe at 'Wake for Romance'. Los Angeles Times.
  37. ↑ Allred 2006, pp. 117—121
  38. ↑ O'Neill, ANN W. (15 серпня 1997). Model Sues Princess Di's Rumored Beau for Jilting Her. Los Angeles Times. Процитовано 6 березня 2018.
  39. ↑ Significant Cases. Allred, Maroko & Goldberg. 2009. Процитовано 5 грудня 2009.
  40. ↑ Шаблон:Caselaw source
  41. ↑ Pous, Terri (9 листопада 2011). A History of Gloria Allred's High-Profile Clients: Hunter Tylo. Time.
  42. ↑ Amicus Curiae Brief of The Leadership Conference on Civil and Human Rights (PDF). Supreme Court of the United States. с. 8b. Процитовано 2 квітня 2023.
  43. ↑ Adlen, Joan (23 березня 1979). Extension of Amendment of Women's Rights dinner on March 23, 1979 in Los Angeles, California. Getty Images (амер.). Процитовано 2 квітня 2023. Singer, Musician, Actor: Trini Lopez, Actress, Michele Triola Marvin, Atty. Marvin Mitchelson, Atty. Gloria Allred, Chairman for ERA and Entertainer, Bill Dana at the Extension of Amendment of Women's Rights dinner on March 23, 1979 in Los Angeles, California.
  44. ↑ Lesbian Legacy Collection subject files. Online Archive of California. Процитовано 2 квітня 2023. Women's Equal Rights Legal Defense and Education Fund (WERLDEF) circa 1960 - 2008
  45. ↑ About Gloria Allred. GloriaAllred.com. Процитовано 2 квітня 2023.
  46. ↑ Weiss, Debra Cassens (29 липня 2010). Weight Loss Isn't the Aim of Gloria Allred's 30-Day Fast. ABA Journal (англ.). Процитовано 2 квітня 2023.
  47. ↑ 9. Where The Butt Ends. Welcome to Your Fantasy (англ.). Gimlet Media. Процитовано 2 квітня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Глорія_Оллред&oldid=40642557