Зіґмас Зінкявічюс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зіґмас Зінкявічюс
лит. Zigmas Zinkevičius
Зінкявічюс в 2010 році
Народився4 січня 1925(1925-01-04)
Juodausiaid, Lyduokiai Eldershipd, Укмергський район, Литва
Помер20 лютого 2018(2018-02-20) (93 роки)
Вільнюс, Литва
·серцева недостатність
ПохованняЦвинтар Антакалніса
Країна Литва
 СРСР
Діяльністьісторик-мовознавець
Alma materВільнюський університет
Науковий ступіньпрофесор
Знання мовлитовська[1]
ЗакладВільнюський університет
ЧленствоНорвезька академія наук і Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Посададепутат Сейму Литвиd і Minister of Education and Scienced
ПартіяLithuanian Christian Democratsd
Конфесіякатолицька церква
Нагороди

Зіґмас Зінкявічюс (лит. Zigmas Zinkevičius; 4 січня 1925, Укмергський район, Литва — 20 лютого 2018, Вільнюс, Литва) — провідний литовський мовознавець-історик,[2] професор Вільнюського університету, повний член Академії наук Литви.[3] Зробив значний внесок в дослідження з історії мов та ономастики.[4] Лауреат премії Гердера 1994 року. Автор 30 наукових книг та кількох сотень наукових публікацій на різних мовах.[3]

Біографія

[ред. | ред. код]

Після закінчення гімназії в Укмерге 1945 року, поступив до Вільнюського університету.[3] Там вивчав лінгвістику до 1950 року. 1955 року захистив кандидатську дисертацію «Lietuvių kalbos įvardžiuotinių būdvardžių istorijos bruožai» (Історичні ознаки прикметникових займенників у литовській мові). З 1956 по 1962 рік був деканом Факультету історії та філології Вільнюського університету. Разом з колегами затвердив нову класифікацію діалектів литовської мови. 1966 року захистив докторську дисертацію на тему «Lietuvių dialektologija» (Литовська діалектика), а через два роки став професором. 1973 року очолив відділ литовської мови Вільнюського університету, а 1988 року був керівником відділу балтійської філології.

1982 року став членом Шведської королівської академії історії літератури і старожитностей, 1991 року — Норвезької академії наук, 1995 року — Академії наук Латвії та Литовської Католицької наукової академії. Вільно володів такими мовами як англійська, німецька, російська, польська, українська, білоруська та французька. Вважається найбільш цитованим литовським мовознавцем.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Зінкявічюс працював міністром освіти та науки в уряді Ґядімінаса Вагнорюса. Був членом Литовської християнсько-демократичної партії, лідером якої став 1999 року. З 2000 по 2004 рік був депутатом сейму. Також був членом Національного комітету з мови. Видав книгу спогадів «Kaip Aš Buvau Ministru» (Як я був міністром).

Премії та нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Bojtar, Endre; Bojtár, Endre B.; Bojt r, Endre (1999). Foreword to The Past: A Cultural History of the Baltic People (англ.). Central European University Press. ISBN 978-963-9116-42-9.
  3. ↑ а б в Biography of Zigmas  Zinkevičius. pirmojiknyga.mch.mii.lt. Архів оригіналу за 24 серпня 2007. Процитовано 3 квітня 2020.
  4. ↑ Zigmas Zinkevičius. web.archive.org. 20 листопада 2003. Архів оригіналу за 20 листопада 2003. Процитовано 3 квітня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зіґмас_Зінкявічюс&oldid=36770441