Кіп Торн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нобелівська премія з фізики (2017) Кіп Торн
англ. Kip Stephen Thorne
Ім'я при народженніангл. Kip Stephen Thorne
Народився1 червня 1940(1940-06-01)[1][2][…] (84 роки)
Логан, Юта, США[4]
Місце проживанняСША
Країна США
Діяльністьфізик, астроном, письменник, викладач університету, астрофізик
Alma materКаліфорнійський технологічний інститут (1962)
Принстонський університет (1965)
Logan High Schoold
Галузьастрофізика
ЗакладКаліфорнійський технологічний інститут
Принстонський університет[5]
Університет Юти
Лейденський університет[6]
Науковий ступіньпрофесор
ВчителіДжон Арчибальд Вілер
Аспіранти, докторантиСаул Тьюколски
Вільям Пресс
Carlton M. Cavesd
Alan Lightmand
Lee Samuel Finnd[7]
Yan-Bei Chend
Clifford Martin Willd[7]
James R. Ipserd[7]
William L. Burked[7]
Michele Vallisnerid[7]
Bonny L. Schumakerd[7]
Bernard F. Schutzd[7]
Don Paged[7]
Scott Alexander Hughesd[7]
Éanna Eamonn Flanagand[7]
Wai-Mo Suend[7]
William Morris Kinnersleyd[7]
Kenneth Charles Jacobsd[7]
Richard H. Priced[7]
John Joseph Dyklad[7]
Wei-Tou Nid[7]
David Li Leed[7]
Sándor J. Kovácsd[7]
Walter De Logid[7]
Mark Edward Zimmermannd[7]
Richard Alan Flammangd[7]
Yekta Gürseld[7]
Ian H. Redmountd[7]
Douglas Alan Macdonaldd[7]
Mike Morrisd[7]
Ulvi Yurtseverd[7]
Xiao-He Zhangd[7]
Gunnar Klinkhammerd[7]
Fernando Echeverriad[7]
Garrett Biehled[7]
Dragoljub Markovicd[7]
Theocharis A. Apostolatosd[7]
Fintan Ryand[7]
Daniel Kennefickd[7]
Benjamin James Owend[7]
Yuri Levind[7]
Teviet D. Creightond[7]
Yuk Tung Liud[7]
Kashif Alvid[7]
Patricia Marie Purdued[7]
Richard O'Shaughnessyd[7]
Yi Pand[7]
Hua Fangd[7]
Geoffrey Lovelaced[7]
Ilya Mandeld[7]
Pavlin Savovd[7]
Chao Lid[7]
ЧленствоНаціональна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Американське фізичне товариство
Російська академія наук
Американське філософське товариство
МАС
МатиAlison Comish Thorned
Нагороди

Грант Ґуґґенгайма

Золота медаль Нільса Бора (ЮНЕСКО) (2010)

медаль Карла Шварцшильда (1996)

Фонд Томаллаd (2016)

Премія Джеймса Джойсаd

премія Грубера з космології (2016)

премія Гарві (2016)

медаль Альберта Ейнштейна (2009)

Премія Кавлі з астрофізики[d] (2016)

премія Шао (2016)

Премія Жоржа Леметраd (2016)

Премія принцеси Астурійської за технічні та наукові дослідження
Нобелівська премія з фізики

премія пам'яті Ріхтмаєра (1992)

член Американського фізичного товариства[d]

honorary doctor of the University Polytechnic of Cataloniad (25 травня 2017)

премія Лілієнфельда (1996)

Премія Шао[d] (2016)

Член Американської академії мистецтв і наук

Giuseppe and Vanna Cocconi Prized (2017)

Science Writing Awardd

почесний доктор Швейцарської вищої технічної школи Цюрихаd (2017)

Thomson Reuters Citation Laureates (2016)

James Madison Medald (2020)

Кіп Стівен Торн (1 червня 1940(1940-06-01), Логан, Юта) — американський фізик-теоретик, що працює в галузях астрофізики та теорії гравітації, лауреат Нобелівської премії з фізики 2017 року з формулюванням: «за вирішальний внесок у розробку детектора LIGO та спостереження гравітаційних хвиль». Він розділив цю премію з Беррі Берішем та Райнером Вайсом. Один з авторів підручника-монографії «Гравітація».

Дослідження

[ред. | ред. код]

Гравітаційні хвилі та LIGO

[ред. | ред. код]

Робота Торна полягала у передбаченні амплітуди гравітаційних хвиль та часової розгортки імпульсу при спостереженні з Землі, що мало велике значення для LIGO (Laser Interferometer Gravitational Wave Observatory — лазерної інтерферометричної гравітаційно-хвильової обсерваторії). LIGO збудована для експерименту з детектування гравітаційних хвиль, одним із провідних пропагандистів якого був Торн. 1984 року він був одним із засновників проєкту, що став найбільшим із коли-небудь фінансованих Національним науковим фондом[8]. Метою проєкту було виміряти й розрізнити флуктуацію у відстані між двома нерухомими точками. Такі флуктуації були б свідченням гравітаційної хвилі. Значним аспектом цієї роботи була побудова математичних моделей для аналізу того, що відбулося[9]. Торн також виконує інженерні розрахунки тих елементів LIGO, які не можна сконструювати чисто експериментально, і консультує щодо алгоритмів аналізу даних, за допомогою яких ведеться пошук гравітаційних хвиль. Теоретична підтримка LIGO включає ідентифікацію джерел гравітаційних сплесків, конструювання поглиначів розсіяного світла в плечах інтерферометра та — разом із групою Володимира Брагінського з Москви — розробку методів квантових вимірювань без збільшення невизначеності для нових детекторів, що дають змогу знешкодити найсерйозніше джерело шуму в таких детекторах — тепловий шум.

Об'єкти Торна — Житков

[ред. | ред. код]

Кіп Торн і Анна Житков запропонували модель так званого об'єкта Торна — Житков, який являє собою нейтронну зорю, яка перебуває в ядрі іншої зорі. Жодних зір, які наукова спільнота визнала б об'єктами Торна — Житков, досі не знайдено, але серед червоних гігантів є кандидати в такі об'єкти — це зорі OH359.762+0.120[10] та U Водолія[11].

Нагороди та визнання

[ред. | ред. код]

Вплив на культуру

[ред. | ред. код]

Доробок

[ред. | ред. код]
  • Thorne, K. S., in 300 Years of Gravitation, (Eds.) S. W. Hawking and W. Israel, 1987, (Chicago: Univ. of Chicago Press), Gravitational Radiation.
  • Thorne, K. S., Price, R. H. and Macdonald, D. M., Black Holes, The Membrane Paradigm, 1986, (New Haven: Yale Univ. Press).
  • Friedman, J., Morris, M. S., Novikov, I. D., Echeverria, F., Klinkhammer, G., Thorne, K. S. and Yurtsever, U., Physical Review D., 1990, (in press), Cauchy Problem in Spacetimes with Closed Timelike Curves.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. SNAC — 2010.
  3. Gregersen E. Encyclopædia Britannica
  4. From Logan To The StarsAstrophysics superstar Kip Thorne discusses local boyhood, beyond
  5. https://www.its.caltech.edu/~kip/index.html/cv.html
  6. Leidse Hoogleraren
  7. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. LIGO: The Search for Gravitational Waves. National Science Foundation. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 9 Sep 2016. LIGO is the largest single enterprise undertaken by NSF, with capital investments of nearly $300 million and operating costs of more than $30 million/year.
  9. «Catching waves with Kip Thorne» [Архівовано 25 липня 2008 у Wayback Machine.]. Plus Magazine. December 1, 2001
  10. van Paradijs, J.; Spruit, H. C.; van Langevelde, H. J.; Waters, L. B. F. M. (1 листопада 1995). Strategies for detecting Thorne-Zytkow objects. Astronomy and Astrophysics. Т. 303. с. L25. ISSN 0004-6361. Процитовано 24 травня 2023.
  11. 1995ASNYN...4g...6V Page G6. adsabs.harvard.edu. Процитовано 24 травня 2023.
  12. VIVOS VOCO: К. Торн, «Чорні діри та гравітаційні хвилі». Архів оригіналу за 20 грудня 2017. Процитовано 16 липня 2018.
  13. Einsteinhaus Bern: Архівована копія. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 16 липня 2018. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |offline= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |hrsg= (можливо, |publisher=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |titel= (можливо, |title=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |werk= (можливо, |work=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |zugriff= (можливо, |access-date=?) (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. Contact – High Technology Lends a Hand/Science of the Soundstage. Warner Bros. Архів оригіналу за 4 березня 2001. Процитовано 1 вересня 2014.
  15. Fernandez, Jay A. (28 березня 2007). Writer with real stars in his eyes. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 1 вересня 2014.
  16. Kip Thorn. IMDB. Процитовано 4 жовтня 2017.
  17. Kevin P. Sullivan (16 грудня 2013). Christopher Nolan’s ‘Interstellar’ Trailer: Watch Now. MTV. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 30 жовтня 2014.
  18. Watch Exclusive: The Science of Interstellar - WIRED - WIRED Video - CNE. WIRED Videos. Архів оригіналу за 5 December 2014. Процитовано 7 грудня 2014.