Список лауреатів Нобелівської премії з фізики
| Нобелівська премія | |
|---|---|
| Присуджують за | За надзвичайні досягнення з фізики |
| Засновник(и) | Альфред Нобель |
| Вручення | |
| Рік заснування | 1901 |
| Поточний лауреат | Джон Гопфілд, Джефрі Гінтон (2024) |
| nobelprize.org | |
| | |
Нобелівська премія з фізики (швед. Nobelpriset i fysik) — вища нагорода за наукові досягнення в області фізики, яку щорічно присуджує Шведська королівська академія наук. Вона є однією з п'яти премій, які засновані згідно із заповітом шведського хіміка Альфреда Нобеля (пом. в 1896 році), що присуджують за видатні досягнення в хімії, фізиці, літературі, фізіології або медицині та за внесок у встановлення миру[к 1]. Оголошення імені лауреата відбувається кожного року у жовтні, а урочиста церемонія вручення премії проходить у день смерті Альфреда Нобеля, 10 грудня, у Стокгольмі. Всім лауреатам Премії вручається диплом, медаль та грошова винагорода.
Перша Нобелівська премія з фізики була присуджена Вільгельму Рентгену «на знак визнання надзвичайно важливих заслуг перед наукою, що виявилися у відкритті променів, названих згодом на його честь». З 1901 до 2024 року[к 2] Нобелівську премію з фізики отримали 226 вчених. 47 премій отримав один лауреат, 33 премії були поділені між двома лауреатами, а 38 премій розділили три лауреати. За всю історію її отримали 5 жінок (Марія Склодовська-Кюрі в 1903, Марія Гепперт-Маєр в 1963, Донна Стрікленд у 2018, Андреа Ґез у 2020 та Анн Л'Юйє у 2023). Тільки один вчений отримав премію двічі (Джон Бардін в 1956 та 1972 роках)[к 3]. Наймолодшому лауреату (Вільяму Лоренсу Бреггу) було 25 років, а найстаршому (Артуру Ешкіну) — 96 років[1].
Легенда:
† Премію присуджено посмертно
½ Лауреату присуджено половину премії
¼ Лауреату присуджено чверть премії
⅓ Лауреату присуджено третину премії
| Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування |
|---|---|---|---|---|
| 1901 | Вільгельм Конрад Рентген (1845—1923) |
У знак визнання надзвичайно важливих заслуг перед наукою, що виявилися у відкритті променів, названих згодом на його честь[2] Оригінальний текст (англ.) In recognition of the extraordinary services he has rendered by the discovery of the remarkable rays subsequently named after him | ||
| 1902 | Гендрік Антон Лоренц (½) (1853—1928) |
За видатні заслуги в дослідженнях впливу магнетизму на радіаційні явища[3] Оригінальний текст (англ.) In recognition of the extraordinary service they rendered by their researches into the influence of magnetism upon radiation phenomena | ||
| Пітер Зееман (½) (1865—1943) |
||||
| 1903 | П'єр Кюрі (¼) (1859—1906) |
За видатні заслуги в спільних дослідженнях явищ радіації[4] Оригінальний текст (англ.) In recognition of the extraordinary services they have rendered by their joint researches on the radiation phenomena discovered by Professor Henri Becquerel | ||
| Марія Склодовська-Кюрі (¼) (1867—1934) |
||||
| Антуан Анрі Беккерель (½) (1852—1908) |
У знак визнання його видатних заслуг, що виявилися у відкритті спонтанної радіоактивності[4] Оригінальний текст (англ.) In recognition of the extraordinary services he has rendered by his discovery of spontaneous radioactivity | |||
| 1904 | Джон Вільям Стретт (лорд Релей) (1842—1919) |
За дослідження густини найпоширеніших газів і за відкриття аргону в ході цих досліджень[5] Оригінальний текст (англ.) For his investigations of the densities of the most important gases and for his discovery of argon in connection with these studies | ||
| 1905 | Філіпп Едуард Антон фон Ленард (1862—1947) |
За роботи з дослідження катодних променів[6] Оригінальний текст (англ.) For his work on cathode rays | ||
| 1906 | Джозеф Джон Томсон (1856—1940) |
У знак визнання заслуг в області теоретичних й експериментальних досліджень електропровідності в газах[7] Оригінальний текст (англ.) In recognition of the great merits of his theoretical and experimental investigations on the conduction of electricity by gases | ||
| 1907 | Альберт Абрахам Майкельсон (1852—1931) |
За створення точних оптичних інструментів і спектроскопічних і метрологічних досліджень, виконаних з його допомогою[8] Оригінальний текст (англ.) For his optical precision instruments and the spectroscopic and metrological investigations carried out with their aid | ||
| 1908 | Габрієль Ліппман (1845—1921) |
За створення методу фотографічного відтворення кольорів на основі явища інтерференції[9] Оригінальний текст (англ.) For his method of reproducing colours photographically based on the phenomenon of interference | ||
| 1909 | Гульєльмо Марконі (½) (1874—1937) |
За видатний внесок у створення бездротової телеграфії[10] Оригінальний текст (англ.) In recognition of their contributions to the development of wireless telegraphy | ||
| Карл Фердинанд Браун (½) (1850—1918) |
| Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування |
|---|---|---|---|---|
| 1910 | Ян Дидерик ван дер Ваальс (1837—1923) |
За роботу над рівняннями агрегатних станів газів та рідин[11] Оригінальний текст (англ.) For his work on the equation of state for gases and liquids | ||
| 1911 | Вільгельм Він (1864—1928) |
За відкриття в області законів, що керують тепловим випромінюванням[12] Оригінальний текст (англ.) For his discoveries regarding the laws governing the radiation of heat | ||
| 1912 | Нільс Густав Дален (1869—1937) |
За винахід автоматичних регуляторів, що використовуються у сполученні з газовими акумуляторами для джерел світла на маяках і буях[13] Оригінальний текст (англ.) For his invention of automatic regulators for use in conjunction with gas accumulators for illuminating lighthouses and buoys | ||
| 1913 | Гейке Камерлінг-Оннес (1853—1926) |
За дослідження властивостей речовини при низьких температурах, які привели до отримання рідкого гелію[14] Оригінальний текст (англ.) For his investigations on the properties of matter at low temperatures which led, inter alia, to the production of liquid helium | ||
| 1914 | Макс фон Лауе (1879—1960) |
За відкриття дифракції рентґенівських променів у кристалах[15] Оригінальний текст (англ.) For his discovery of the diffraction of X-rays by crystals | ||
| 1915 | Вільям Генрі Брегг (½) (1862—1942) |
За заслуги в дослідженні структури кристалів за допомогою рентгенівських променів[16] Оригінальний текст (англ.) For their services in the analysis of crystal structure by means of X-rays | ||
| Вільям Лоренс Брегг (½) (1890—1971) |
||||
| 1916 | Премію з фізики не присуджували[17] | |||
| 1917 | Чарльз Гловер Баркла (1877—1944) |
За відкриття характеристичного рентгенівського випромінювання елементів[18] Оригінальний текст (англ.) For his discovery of the characteristic Röntgen radiation of the elements | ||
| 1918 | Макс Планк (1858—1947) |
У знак визнання його заслуг у розвитку фізики завдяки відкриттю квантів енергії[19] Оригінальний текст (англ.) In recognition of the services he rendered to the advancement of Physics by his discovery of energy quanta | ||
| 1919 | Йоханнес Штарк (1874—1957) |
За відкриття ефекта Доплера в канальних променях і розщеплення спектральних ліній в електричному полі[20] Оригінальний текст (англ.) For his discovery of the Doppler effect in canal rays and the splitting of spectral lines in electric fields | ||
| Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування |
|---|---|---|---|---|
| 1920 | Шарль-Едуар Гійом (1861—1938) |
Як визнання його заслуг перед точними вимірами у фізиці — відкриття аномалій у нікелево-сталевих сплавах[21] Оригінальний текст (англ.) In recognition of the service he has rendered to precision measurements in Physics by his discovery of anomalies in nickel steel alloys | ||
| 1921 | Альберт Ейнштейн (1879—1955) |
За заслуги перед теоретичною фізикою й особливо за відкриття закону фотоелектричного ефекту[22] Оригінальний текст (англ.) For his services to Theoretical Physics, and especially for his discovery of the law of the photoelectric effect | ||
| 1922 | Нільс Бор (1885—1962) |
За заслуги в дослідженні будови атомів і випромінювання, що випускається ними[23] Оригінальний текст (англ.) For his services in the investigation of the structure of atoms and of the radiation emanating from them | ||
| 1923 | Роберт Ендрюс Міллікен (1868—1953) |
За експерименти з визначення елементарного електричного заряду й вивчення фотоелектричного ефекту[24] Оригінальний текст (англ.) For for his work on the elementary charge of electricity and on the photoelectric effect | ||
| 1924 | Манне Сігбан (1886—1978) |
Відкриття й дослідження в області рентгенівської спектроскопії[25] Оригінальний текст (англ.) For his discoveries and research in the field of X-ray spectroscopy | ||
| 1925 | Джеймс Франк (½) (1882—1964) |
За відкриття законів зіткнення електрона з атомом[26] Оригінальний текст (англ.) For their discovery of the laws governing the impact of an electron upon an atom | ||
| Густав Людвіг Герц (½) (1887—1975) |
||||
| 1926 | Жан Батист Перрен (1870—1942) |
За роботу з дискретної природи матерії й особливо за відкриття седиментаційної рівноваги[27] Оригінальний текст (англ.) For his work on the discontinuous structure of matter, and especially for his discovery of sedimentation equilibrium | ||
| 1927 | Артур Комптон (½) (1892—1962) |
За відкриття ефекту, названого його ім'ям[28] Оригінальний текст (англ.) For his discovery of the effect named after him | ||
| Чарльз Томсон Різ Вільсон (½) (1869—1959) |
За метод візуального виявлення траєкторій електрично заряджених частинок за допомогою конденсації пари[28] Оригінальний текст (англ.) For his method of making the paths of electrically charged particles visible by condensation of vapour | |||
| 1928 | Оуен Вілланс Річардсон (1879—1959) |
За роботи з терміольних досліджень, і особливо за відкриття закону, що носить його ім'я[29] Оригінальний текст (англ.) For his work on the thermionic phenomenon and especially for the discovery of the law named after him | ||
| 1929 | Луї де Бройль (1892—1987) |
За відкриття хвильової природи електронів[30] Оригінальний текст (англ.) For his discovery of the wave nature of electrons |
| Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування |
|---|---|---|---|---|
| 1930 | Чандрасекара Венката Раман (1888—1970) |
Роботи з розсіювання світла й за відкриття ефекту, названого на його честь[31] Оригінальний текст (англ.) For his work on the scattering of light and for the discovery of the effect named after him | ||
| 1931 | Премію з фізики не присуджували.[32] | |||
| 1932 | Вернер Гейзенберг (1901—1976) |
За створення квантової механіки, застосування якої привело до відкриття алотропних форм водню[33] Оригінальний текст (англ.) For the creation of quantum mechanics, the application of which has, inter alia, led to the discovery of the allotropic forms of hydrogen | ||
| 1933 | Ервін Шредінгер (½) (1887—1961) |
За відкриття нових продуктивних форм атомної теорії[34] Оригінальний текст (англ.) For for the discovery of new productive forms of atomic theory | ||
| Поль Дірак (½) (1902—1984) |
||||
| 1934 | Премію з фізики не присуджували[35] | |||
| 1935 | Джеймс Чедвік (1891—1974) |
За відкриття нейтрона[36] Оригінальний текст (англ.) For the discovery of the neutron | ||
| 1936 | Віктор Франц Гесс (½) (1883—1964) |
За відкриття космічних променів[37] Оригінальний текст (англ.) For his discovery of cosmic radiation | ||
| Карл Девід Андерсон (½) (1905—1991) |
За відкриття позитрона[37] Оригінальний текст (англ.) For his discovery of the positron | |||
| 1937 | Клінтон Джозеф Девіссон (½) (1881—1958) |
Експериментальне відкриття дифракції електронів в кристалах[38] Оригінальний текст (англ.) For their experimental discovery of the diffraction of electrons by crystals | ||
| Джордж Паджет Томсон (½) (1892—1975) |
||||
| 1938 | Енріко Фермі (1901—1954) |
За докази існування нових радіоактивних елементів, отриманих при опроміненні нейтронами, і пов'язане із цим відкриття ядерних реакцій, що викликані повільними нейтронами[39] Оригінальний текст (англ.) For his demonstrations of the existence of new radioactive elements produced by neutron irradiation, and for his related discovery of nuclear reactions brought about by slow neutrons | ||
| 1939 | Ернест Орландо Лоуренс (1901—1958) |
За винахід і створення циклотрона, за досягнуті за його допомогою результати, особливо за отримання штучних радіоактивних елементів[40] Оригінальний текст (англ.) For the invention and development of the cyclotron and for results obtained with it, especially with regard to artificial radioactive elements | ||
| Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування |
|---|---|---|---|---|
| 1940 | У зв'язку з німецькою окупацією Норвегії премію не присуджували в жодній з галузей[41] | |||
| 1941 | У зв'язку з німецькою окупацією Норвегії премію не присуджували в жодній з галузей[41] | |||
| 1942 | У зв'язку з німецькою окупацією Норвегії премію не присуджували в жодній з галузей[41] | |||
| 1943 | Отто Штерн (1888—1969) |
Внесок у розвиток методу молекулярних пучків і відкриття та вимір магнітного моменту протона[42] Оригінальний текст (англ.) For his contribution to the development of the molecular ray method and his discovery of the magnetic moment of the proton | ||
| 1944 | Ісидор Рабі (1898—1988) |
За резонансний метод вимірів магнітних властивостей атомних ядер[43] Оригінальний текст (англ.) For his resonance method for recording the magnetic properties of atomic nuclei | ||
| 1945 | Вольфганг Паулі (1900—1958) |
За відкриття принципу заборони Паулі[44] Оригінальний текст (англ.) For the discovery of the Exclusion Principle, also called the Pauli Principle | ||
| 1946 | Персі Бріджмен (1882—1961) |
За винахід приладу, що дозволяє створювати надвисокі тиски, і за відкриття, зроблені у зв'язку із цим, у фізиці високих тисків[45] Оригінальний текст (англ.) For the discovery of the Exclusion Principle, also called the Pauli Principle | ||
| 1947 | Едвард Віктор Епплтон (1892—1965) |
За дослідження фізики верхніх шарів атмосфери, особливо за відкриття так званого шару Еплтона[46] Оригінальний текст (англ.) For his investigations of the physics of the upper atmosphere especially for the discovery of the so-called Appleton layer | ||
| 1948 | Патрік Блекетт (1897—1974) |
За вдосконалення методу камери Вільсона й зроблені у зв'язку із цим відкриттями в області ядерної фізики й космічної радіації[47] Оригінальний текст (англ.) For his development of the Wilson cloud chamber method, and his discoveries therewith in the fields of nuclear physics and cosmic radiation | ||
| 1949 | Хідекі Юкава (1907—1981) |
За пророкування існування мезонів на основі теоретичної роботи з ядерних сил[48] Оригінальний текст (англ.) For his prediction of the existence of mesons on the basis of theoretical work on nuclear forces | ||
| Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування |
|---|---|---|---|---|
| 1950 | Сесіль Френк Павелл (1903—1969) |
За розробку фотографічного методу дослідження ядерних процесів і відкриття мезонів, що був здійснених за допомогою цього методу[49] Оригінальний текст (англ.) For his development of the photographic method of studying nuclear processes and his discoveries regarding mesons made with this method | ||
| 1951 | Джон Дуглас Кокрофт (½) (1897—1967) |
За дослідницьку роботу з перетворення атомних ядер з допомогою штучно прискорених атомних частинок[50] Оригінальний текст (англ.) For their pioneer work on the transmutation of atomic nuclei by artificially accelerated atomic particles | ||
| Ернест Томас Синтон Волтон (½) (1903—1995) |
||||
| 1952 | Фелікс Блох (½) (1905—1983) |
За розвиток нових методів для точних ядерних магнітних вимірів і пов'язані із цим відкриття[51] Оригінальний текст (англ.) For their development of new methods for nuclear magnetic precision measurements and discoveries in connection therewith | ||
| Едвард Перселл (½) (1912—1997) |
||||
| 1953 | Фріц Церніке (1888—1966) |
Премія за обґрунтування фазово-контрастного методу, особливо за винахід фазово-контрастного мікроскопа[52] Оригінальний текст (англ.) For his demonstration of the phase contrast method, especially for his invention of the phase contrast microscope | ||
| 1954 | Макс Борн (½) (1882—1970) |
За фундаментальні дослідження із квантової механіки, особливо за його статистичну інтерпретацію хвильової функції[53] Оригінальний текст (англ.) For his fundamental research in quantum mechanics, especially for his statistical interpretation of the wavefunction | ||
| Вальтер Боте (½) (1891—1957) |
За метод збігів для виявлення космічних променів і зроблені у зв'язку з цим відкриття[53] Оригінальний текст (англ.) For the coincidence method and his discoveries made therewith | |||
| 1955 | Вілліс Лемб (½) (1913—2008) |
За відкриття, пов'язані з тонкою структурою спектра водню[54] Оригінальний текст (англ.) For his discoveries concerning the fine structure of the hydrogen spectrum | ||
| Полікарп Кущ (½) (1911—1993) |
За точне визначення магнітного моменту електрона Оригінальний текст (англ.) For his precision determination of the magnetic moment of the electron | |||
| 1956 | Джон Бардін (⅓) (1908—1991) |
За дослідження напівпровідників і відкриття транзисторного ефекту[55] Оригінальний текст (англ.) For their researches on semiconductors and their discovery of the transistor effect | ||
| Волтер Гаузер Браттейн (⅓) (1902—1987) |
||||
| Вільям Бредфорд Шоклі (⅓) (1910—1989) |
||||
| 1957 | Лі Цзундао (½) (1926—2024) |
За передбачення при вивченні так званих законів парності, про незбереження симетричності (хіральність), що привело до важливих відкриттів в галузі квантової механіки[56] Оригінальний текст (англ.) For their penetrating investigation of the so-called parity laws which has led to important discoveries regarding the elementary particles | ||
| Чженьнін Янг (½) (нар. 1922) |
||||
| 1958 | Павло Олексійович Черенков (⅓) (1904—1990) |
За відкриття й тлумачення ефекту Черенкова[57] Оригінальний текст (англ.) For the discovery and the interpretation of the Cherenkov effect | ||
| Ілля Михайлович Франк (⅓) (1908—1990) |
||||
| Ігор Євгенович Тамм (⅓) (1895—1971) |
||||
| 1959 | Оуен Чемберлен (½) (1920—2006) |
За відкриття антипротона[58] Оригінальний текст (англ.) For their discovery of the antiproton | ||
| Еміліо Джино Сегре (½) (1905—1989) |
| Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування |
|---|---|---|---|---|
| 1960 | Дональд Артур Глазер (1926—2013) |
За винахід бульбашкової камери[59] Оригінальний текст (англ.) For the invention of the bubble chamber | ||
| 1961 | Роберт Гофстедтер (½) (1915—1990) |
За основні дослідження з розсіювання електронів на атомних ядрах і пов'язаних з ними відкриттів в області структури нуклонів[60] Оригінальний текст (англ.) For his pioneering studies of electron scattering in atomic nuclei and for his thereby achieved discoveries concerning the structure of the nucleons | ||
| Рудольф Людвіг Мессбауер (½) (1929—2011) |
За дослідження резонансного поглинання гамма-випромінювання й відкриття у зв'язку із цим ефекту, що носить його ім'я[60] Оригінальний текст (англ.) For his researches concerning the resonance absorption of gamma radiation and his discovery in this connection of the effect which bears his name | |||
| 1962 | Лев Давидович Ландау (1908—1968) |
За його піонерські теорії конденсованих середовищ й особливо рідкого гелію[61] Оригінальний текст (англ.) For his pioneering theories for condensed matter, especially liquid helium | ||
| 1963 | Юджин Пол Вігнер (½) (1902—1995) |
За внесок у теорію атомного ядра й елементарних часток, особливо за допомогою відкриття додатка фундаментальних принципів симетрії[62] Оригінальний текст (англ.) For his contributions to the theory of the atomic nucleus and the elementary particles, particularly through the discovery and application of fundamental symmetry principles | ||
| Марія Гепперт-Маєр (¼) (1906—1972) |
За відкриття, що стосуються оболонкової структури ядра[62] Оригінальний текст (англ.) For their discoveries concerning nuclear shell structure | |||
| Ганс Єнсен (¼) (1907–1973) |
||||
| 1964 | Чарлз Гард Таунс (½) (1915—2015) |
За фундаментальні роботи в області квантової електроніки, що призвели до створення випромінювачів і підсилювачів на лазерно-мазерному принципі[63] Оригінальний текст (англ.) For fundamental work in the field of quantum electronics, which has led to the construction of oscillators and amplifiers based on the maser-laser principle | ||
| Микола Геннадійович Басов (¼) (1922—2001) |
||||
| Олександр Михайлович Прохоров (¼) (1916—2002) |
||||
| 1965 | Сін'ітіро Томонага (⅓) (1906—1979) |
За фундаментальні роботи із квантової електродинаміки, що мали глибокі наслідки для фізики елементарних часток[64] Оригінальний текст (англ.) For their fundamental work in quantum electrodynamics, with deep-ploughing consequences for the physics of elementary particles | ||
| Джуліан Швінгер (⅓) (1918—1994) |
||||
| Річард Філліпс Фейнман (⅓) (1918—1988) |
||||
| 1966 | Альфред Кастлер (1902—1984) |
За відкриття й розробку оптичних методів дослідження резонансів Герца в атомах[65] Оригінальний текст (англ.) For the discovery and development of optical methods for studying Hertzian resonances in atoms | ||
| 1967 | Ганс Бете (1906—2005) |
За внесок у теорію ядерних реакцій, особливо за відкриття, що стосуються джерел енергії зірок[66] Оригінальний текст (англ.) For his contributions to the theory of nuclear reactions, especially his discoveries concerning the energy production in stars | ||
| 1968 | Луїс Волтер Альварес (1911—1988) |
За винятковий внесок у фізику елементарних часток, зокрема за відкриття великого числа резонансів, що стало можливим завдяки розробленій ним техніці з використанням водневої бульбашкової камери й оригінальному аналізу даних[67] Оригінальний текст (англ.) For his decisive contributions to elementary particle physics, in particular the discovery of a large number of resonance states, made possible through his development of the technique of using hydrogen bubble chamber and data analysis | ||
| 1969 | Маррі Гелл-Ман (1929—2019) |
За відкриття, пов'язані із класифікацією елементарних часток й їхніх взаємодій[68] Оригінальний текст (англ.) For his contributions and discoveries concerning the classification of elementary particles and their interactions |
| Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування |
|---|---|---|---|---|
| 1970 | Ганнес Альвен (½) (1908—1995) |
За фундаментальні роботи й відкриття в магнітній гідродинаміці й плідні застосування їх у різних областях фізики[69] Оригінальний текст (англ.) For fundamental work and discoveries in magnetohydro-dynamics with fruitful applications in different parts of plasma physics | ||
| Луї Неель (½) (1904—2000) |
За фундаментальні праці й відкриття, що стосуються антиферомагнетизму й феромагнетизму, які спричинили важливі застосування в області фізики твердого тіла[69] Оригінальний текст (англ.) For fundamental work and discoveries concerning antiferromagnetism and ferrimagnetism which have led to important applications in solid state physics | |||
| 1971 | Денніс Габор (1900—1979) |
За винахід і розробку голографічного методу[70] Оригінальний текст (англ.) For his invention and development of the holographic method | ||
| 1972 | Джон Бардін (⅓) (1908—1991) |
За створення теорії надпровідності, яку зазвичай називають теорією БКШ[71] Оригінальний текст (англ.) For their jointly developed theory of superconductivity, usually called the BCS-theory | ||
| Леон Купер (⅓) (нар. 1930) |
||||
| Джон Роберт Шріффер (⅓) (1931—2019) |
||||
| 1973 | Лео Есакі (¼) (нар. 1925) |
За експериментальні відкриття туннельних явищ в напівпровідниках і надпровідниках[72] Оригінальний текст (англ.) For their experimental discoveries regarding tunneling phenomena in semiconductors and superconductors, respectively | ||
| Айвар Джайєвер (¼) (нар. 1929) |
||||
| Браян Девід Джозефсон (½) (нар. 1940) |
За теоретичне передбачення властивостей струму, що проходить через тунельний бар'єр, зокрема явищ, загальновідомих нині за назвою ефектів Джозефсона[72] Оригінальний текст (англ.) For his theoretical predictions of the properties of a supercurrent through a tunnel barrier, in particular those phenomena which are generally known as the Josephson effects | |||
| 1974 | Мартін Райл (½) (1918—1984) |
За піонерські дослідження в області радіофізики[73] Оригінальний текст (англ.) For their pioneering research in radio astrophysics: Ryle for his observations and inventions, in particular of the aperture synthesis technique, and Hewish for his decisive role in the discovery of pulsars | ||
| Ентоні Г'юїш (½) (1924—2021) |
||||
| 1975 | Оге Нільс Бор (⅓) (1922—2009) |
За відкриття взаємозв'язку між колективним рухом і рухом окремої частки в атомному ядрі й розвиток теорії будови атомного ядра, що базується на цьому взаємозв'язку[74] Оригінальний текст (англ.) For the discovery of the connection between collective motion and particle motion in atomic nuclei and the development of the theory of the structure of the atomic nucleus based on this connection | ||
| Бен Рой Моттельсон (⅓) (1926—2022) |
||||
| Лео Джеймс Рейнвотер (⅓) (1917—1986) |
||||
| 1976 | Бертон Ріхтер (½) (1931—2018) |
За основний внесок по відкриттю важкої елементарної частки нового типу[75] Оригінальний текст (англ.) For their pioneering work in the discovery of a heavy elementary particle of a new kind | ||
| Семюел Тінг (½) (нар. 1936) |
||||
| 1977 | Філіп Андерсон (⅓) (1923—2020) |
За фундаментальні теоретичні дослідження електронної структури магнітних і невпорядкованих систем[76] Оригінальний текст (англ.) For their fundamental theoretical investigations of the electronic structure of magnetic and disordered systems | ||
| Невілл Френсіс Мотт (⅓) (1905—1996) |
||||
| Джон ван Флек (⅓) (1899—1980) |
||||
| 1978 | Петро Леонідович Капиця (½) (1894—1984) |
За його базові дослідження й відкриття у фізиці низьких температур[77] Оригінальний текст (англ.) For his basic inventions and discoveries in the area of low-temperature physics | ||
| Арно Аллан Пензіас (¼) (1933—2024) |
За відкриття мікрохвильового реліктового випромінювання[77] Оригінальний текст (англ.) For their discovery of cosmic microwave background radiation | |||
| Роберт Вудро Вільсон (¼) (нар. 1936) |
||||
| 1979 | Шелдон Лі Ґлешоу (⅓) (нар. 1932) |
За внесок в об'єднану теорію слабких й електромагнітних взаємодій між елементарними частками, у тому числі передбачення слабких нейтральних струмів[78] Оригінальний текст (англ.) For their contributions to the theory of the unified weak and electromagnetic interaction between elementary particles, including, inter alia, the prediction of the weak neutral current | ||
| Абдус Салам (⅓) (1926—1996) |
||||
| Стівен Вайнберг (⅓) (1933—2021) |
| Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування |
|---|---|---|---|---|
| 1980 | Джеймс Вотсон Кронін (½) (1931—2016) |
За відкриття порушень фундаментальних принципів у розпаді нейтральних K-мезонів[79] Оригінальний текст (англ.) For the discovery of violations of fundamental symmetry principles in the decay of neutral K-mesons | ||
| Вал Логсден Фітч (½) (1923—2015) |
||||
| 1981 | Ніколас Бломберген (¼) (1920—2017) |
За внесок у розвиток лазерної спектроскопії[80] Оригінальний текст (англ.) For their contribution to the development of laser spectroscopy | ||
| Артур Леонард Шавлов (¼) (1921—1999) |
||||
| Кай Сігбан (½) (1918—2007) |
За внесок у розвиток електронної спектроскопії з високою роздільною здатністю[80] Оригінальний текст (англ.) For his contribution to the development of high-resolution electron spectroscopy | |||
| 1982 | Кеннет Геддес Вільсон (1936—2013) |
За теорію критичних явищ у зв'язку з фазовими переходами[81] Оригінальний текст (англ.) For his theory for critical phenomena in connection with phase transitions | ||
| 1983 | Субрахманьян Чандрасекар (½) (1910—1995) |
За теоретичні дослідження фізичних процесів, що грають важливу роль у будові і еволюції зірок[82] Оригінальний текст (англ.) For his theoretical studies of the physical processes of importance to the structure and evolution of the stars | ||
| Вільям Альфред Фаулер (½) (1911—1995) |
За теоретичне й експериментальне дослідження ядерних реакцій, що мають важливе значення для утворення хімічних елементів Всесвіту[82] Оригінальний текст (англ.) For his theoretical and experimental studies of the nuclear reactions of importance in the formation of the chemical elements in the universe | |||
| 1984 | Карло Руббіа (½) (нар. 1934) |
За вирішальний внесок у великий проєкт, здійснення якого привело до відкриття квантів поля W й Z — носіїв слабкої взаємодії[83] Оригінальний текст (англ.) For their decisive contributions to the large project, which led to the discovery of the field particles W and Z, communicators of weak interaction | ||
| Симон ван дер Мер (½) (нар. 1925) |
||||
| 1985 | Клаус фон Клітцинг (нар. 1943) |
За відкриття квантового ефекту Хола[84] Оригінальний текст (англ.) For the discovery of the quantized Hall effect | ||
| 1986 | Ернст Руска (½) | За роботу над електронним мікроскопом[85] Оригінальний текст (англ.) For his fundamental work in electron optics, and for the design of the first electron microscope | ||
| Герд Бінніг (¼) (1906—1988) |
За винахід скануючого тунельного мікроскопа[85] Оригінальний текст (англ.) For their design of the scanning tunneling microscope | |||
| Генріх Рорер (¼) (1933—2013) |
||||
| 1987 | Ґеорґ Беднорц (½) (нар. 1950) |
За важливий прорив у фізиці, що виразився у відкритті надпровідності в керамічних матеріалах[86] Оригінальний текст (англ.) For their important break-through in the discovery of superconductivity in ceramic materials | ||
| Александр Мюллер (½) (1927—2023) |
||||
| 1988 | Леон Ледерман (⅓) (1922—2018) |
За метод нейтринного променя й доказ двоїстої структури лептонів за допомогою відкриття мюонного нейтрино[87] Оригінальний текст (англ.) For the neutrino beam method and the demonstration of the doublet structure of the leptons through the discovery of the muon neutrino | ||
| Мелвін Шварц (⅓) (1932—2006) |
||||
| Джек Стейнбергер (⅓) (1921—2020) |
||||
| 1989 | Норман Рамзей (½) (1915—2011) |
За винахід методу роздільних коливальних полів і його використання у водневому мазері й інших атомних годинниках[88] Оригінальний текст (англ.) For the invention of the separated oscillatory fields method and its use in the hydrogen maser and other atomic clocks | ||
| Ганс Георг Демельт (¼) (1922—2017) |
За розробку методу втримання одиночних іонів[88] Оригінальний текст (англ.) For the development of the ion trap technique | |||
| Вольфганг Пауль (¼) (1913—1993) |
| Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування |
|---|---|---|---|---|
| 1990 | Джером Фрідман (⅓) (нар. 1930) |
За піонерські дослідження глибоко непружного розсіювання електронів на протонах і зв'язаних нейтронах, істотно важливих для розробки кваркової моделі у фізиці часток[89] Оригінальний текст (англ.) For their pioneering investigations concerning deep inelastic scattering of electrons on protons and bound neutrons, which have been of essential importance for the development of the quark model in particle physics | ||
| Генрі Кендалл (⅓) (1926—1999) |
||||
| Річард Тейлор (⅓) (1929—2018) |
||||
| 1991 | П'єр Жиль де Жен (1932—2007) |
За виявлення того, що методи, розвинені для вивчення явищ упорядкованості в простих системах, можуть бути узагальнені на рідкі кристали й полімери[90] Оригінальний текст (англ.) For discovering that methods developed for studying order phenomena in simple systems can be generalized to more complex forms of matter, in particular to liquid crystals and polymers | ||
| 1992 | Георгій Харпак (1924—2010) |
За відкриття й створення детектерів частинок, зокрема багатодротової пропорційної камери[91] Оригінальний текст (англ.) For his invention and development of particle detectors, in particular the multiwire proportional chamber | ||
| 1993 | Рассел Галс (½) (нар. 1950) |
За відкриття нового типу пульсарів, що дало нові можливості у вивченні гравітації[92] Оригінальний текст (англ.) For the discovery of a new type of pulsar, a discovery that has opened up new possibilities for the study of gravitation | ||
| Джозеф Тейлор мол. (½) (нар. 1941) |
||||
| 1994 | Бертрам Брокгауз (½) (1918—2003) |
За створення нейтронної спектроскопії[93] Оригінальний текст (англ.) For the development of neutron spectroscopy | ||
| Кліффорд Шалл (½) (1915—2001) |
За створення методу нейтронної дифракції[93] Оригінальний текст (англ.) For the development of the neutron diffraction technique | |||
| 1995 | Мартін Перл (½) (1927—2014) |
За відкриття тау-лептона[94] Оригінальний текст (англ.) For the discovery of the tau lepton | ||
| Фредерік Райнес (½) (1918—1998) |
За експериментальне виявлення нейтрино[94] Оригінальний текст (англ.) For the detection of the neutrino | |||
| 1996 | Девід Лі (⅓) (нар. 1931) |
За відкриття надплинності гелію-3[95] Оригінальний текст (англ.) For for their discovery of superfluidity in helium-3 | ||
| Дуглас Ошеров (⅓) (нар. 1945) |
||||
| Роберт Колман Річардсон (⅓) (1937—2013) |
||||
| 1997 | Стівен Чу (⅓) (нар. 1948) |
За створення методів охолодження й уловлювання атомів лазерним променем[96] Оригінальний текст (англ.) For development of methods to cool and trap atoms with laser light | ||
| Клод Коен-Таннуджі (⅓) (нар. 1933) |
||||
| Вільям Деніел Філліпс (⅓) (нар. 1948) |
||||
| 1998 | Роберт Лафлін (⅓) (нар. 1950) |
За відкриття нової форми квантової рідини (при низьких температурах і сильному магнітному полі) у частки з новими властивостями, що мають, зокрема, дробовий електричний заряд[97] Оригінальний текст (англ.) For their discovery of a new form of quantum fluid with fractionally charged excitations | ||
| Горст Штермер (⅓) (нар. 1949) |
||||
| Денієл Цуї (⅓) (нар. 1939) |
||||
| 1999 | Герард 'т Гофт (½) (нар. 1946) |
За прояснення квантової структури електрослабких взаємодій[98] Оригінальний текст (англ.) For elucidating the quantum structure of electroweak interactions in physics | ||
| Мартінус Велтман (½) (1931—2021) |
| Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування |
|---|---|---|---|---|
| 2000 | Жорес Іванович Алфьоров (¼) (1930—2019) |
За розробки в напівпровідниковій техніці[99] Оригінальний текст (англ.) For developing semiconductor heterostructures used in high-speed- and opto-electronics | ||
| Герберт Кремер (¼) (1928—2024) |
||||
| Джек Кілбі (½) (1923—2005) |
За дослідження в області інтегральних схем[99] Оригінальний текст (англ.) For his part in the invention of the integrated circuit | |||
| 2001 | Ерік Корнелл (⅓) (нар. 1961) |
Досягнення у вивченні процесів конденсації Бозе — Ейнштейна в середовищі вироджених газів і за початкові фундаментальні дослідження характеристик конденсатів[100] Оригінальний текст (англ.) For the achievement of Bose-Einstein condensation in dilute gases of alkali atoms, and for early fundamental studies of the properties of the condensates | ||
| Карл Віман (⅓) (нар. 1951) |
||||
| Вольфганг Кеттерле (⅓) (нар. 1957) |
||||
| 2002 | Раймонд Девіс молодший (¼) (1914—2006) |
За створення нейтринної астрономії[101] Оригінальний текст (англ.) For pioneering contributions to astrophysics, in particular for the detection of cosmic neutrinos | ||
| Масатосі Косіба (¼) (1926—2020) |
||||
| Ріккардо Джакконі (½) (1931—2018) |
За створення рентгенівської астрономії й винахід рентгенівського телескопа[101] Оригінальний текст (англ.) For pioneering contributions to astrophysics, which have led to the discovery of cosmic X-ray sources | |||
| 2003 | Олексій Олексійович Абрикосов (⅓) (1928—2017) |
За створення теорії надпровідності другого роду та теорії надплинності рідкого гелію-3[102] Оригінальний текст (англ.) For pioneering contributions to the theory of superconductors and superfluids | ||
| Віталій Лазарович Гінзбург (⅓) (1916—2009) |
||||
| Ентоні Леггетт (⅓) (нар. 1938) |
||||
| 2004 | Девід Гросс (⅓) (нар. 1941) |
За відкриття асимптотичної свободи у теорії сильних взаємодій[103] Оригінальний текст (англ.) For the discovery of asymptotic freedom in the theory of the strong interaction | ||
| Девід Політцер (⅓) (нар. 1949) |
||||
| Френк Вільчек (⅓) (нар. 1951) |
||||
| 2005 | Рой Глаубер (⅓) (1925—2018) |
За внесок в квантову теорію оптичної когерентності[104] Оригінальний текст (англ.) For his contribution to the quantum theory of optical coherence | ||
| Джон Голл (⅓) (нар. 1934) |
||||
| Теодор Генш (⅓) (нар. 1941) |
За внесок у розвиток лазерної високоточної спектроскопії, зокрема методики частотного гребінця[104] Оригінальний текст (англ.) For their contributions to the development of laser-based precision spectroscopy, including the optical frequency comb technique | |||
| 2006 | Джон Мазер (½) (нар. 1946) |
За відкриття анізотропії і чорнотільної структури енергетичного спектру космічного фонового випромінювання[105] Оригінальний текст (англ.) For their discovery of the blackbody form and anisotropy of the cosmic microwave background radiation | ||
| Джордж Смут (½) (нар. 1945) |
||||
| 2007 | Альбер Ферт (½) (нар. 1938) |
За відкриття ефекту гігантського магнетоопору[106] Оригінальний текст (англ.) For the discovery of Giant Magnetoresistance | ||
| Петер Грюнберг (½) (1939—2018) |
||||
| 2008 | Макото Кобаясі (¼) (нар. 1944) |
За встановлення походження симетрії, що передбачає існування в природі щонайменше трьох сімейств кварків[107] Оригінальний текст (англ.) For the discovery of the origin of the broken symmetry which predicts the existence of at least three families of quarks in nature | ||
| Тосіхіде Масукава (¼) (1940—2021) |
||||
| Йоїтіро Намбу (½) (1921—2015) |
Відкриття механізму спонтанного порушення симетрії на субатомному рівні[107] Оригінальний текст (англ.) For the discovery of the mechanism of spontaneous broken symmetry in subatomic physics | |||
| 2009 | Чарлз Куен Као (½) (1933—2018) |
За революційні відкриття стосовно передачі світла оптоволоконними лініями для оптичного зв'язку[108] Оригінальний текст (англ.) For groundbreaking achievements concerning the transmission of light in fibers for optical communication | ||
| Віллард Бойл (¼) (1924—2011) |
За винахід напівпровідникової схеми для отримання зображень — ПЗЗ-сенсора[108] Оригінальний текст (англ.) For the invention of an imaging semiconductor circuit - the CCD sensor | |||
| Джордж Сміт (¼) (нар. 1930) |
| Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування |
|---|---|---|---|---|
| 2010 | Андрій Костянтинович Гейм (½) (нар. 1958) |
За експерименти з двовимірним матеріалом графеном[109] Оригінальний текст (англ.) For groundbreaking experiments regarding the two-dimensional material graphene | ||
| Костянтин Сергійович Новосьолов (½) (нар. 1974) |
||||
| 2011 | Сол Перлматтер (½) (нар. 1959) |
За відкриття прискореного розширення Всесвіту за допомогою спостережень над далекими надновими[110] Оригінальний текст (англ.) For the discovery of the accelerating expansion of the Universe through observations of distant supernovae | ||
| Браян П. Шмідт (¼) (нар. 1967) |
||||
| Адам Рісс (¼) (нар. 1969) |
||||
| 2012 | Серж Арош (½) (нар. 1944) |
За основоположні експериментальні методи, які уможливлюють вимірювання та маніпулювання окремими квантовими системами[111] Оригінальний текст (англ.) For ground-breaking experimental methods that enable measuring and manipulation of individual quantum systems | ||
| Девід Вайнленд (½) (нар. 1944) |
||||
| 2013 | Франсуа Англер (½) (нар. 1932) |
За теоретичне відкриття механізму, який допомагає нам розуміти походження маси субатомних частинок й існування якого було доведено виявленням передбаченої елементарної частинки в експериментах ATLAS і CMS на Великому адронному колайдері в ЦЕРН[112] Оригінальний текст (англ.) For the theoretical discovery of a mechanism that contributes to our understanding of the origin of mass of subatomic particles, and which recently was confirmed through the discovery of the predicted fundamental particle, by the ATLAS and CMS experiments at CERN's Large Hadron Collider | ||
| Пітер Хіггс (½) (1929—2024) |
||||
| 2014 | Акасакі Ісаму (⅓) (1929—2021) |
За винахід ефективних блакитних світлодіодів, що привели до появи яскравих та енергозберігаючих білих джерел світла[113] Оригінальний текст (англ.) For the invention of efficient blue light-emitting diodes which has enabled bright and energy-saving white light sources | ||
| Амано Хіросі (⅓) (нар. 1960) |
||||
| Накамура Сюдзі (⅓) (нар. 1954) |
||||
| 2015 | Артур Макдональд (½) (нар. 1943) |
За відкриття нейтринних осциляцій, що доводить наявність маси нейтрино[114] Оригінальний текст (англ.) For the discovery of neutrino oscillations, which shows that neutrinos have mass | ||
| Кадзіта Такаакі (½) (нар. 1959) |
||||
| 2016 | Девід Таулесс (⅓) (1934—2019) |
За теоретичне відкриття топологічних фазових переходів та топологічних фаз речовини[115] Оригінальний текст (англ.) For theoretical discoveries of topological phase transitions and topological phases of matter | ||
| Данкан Голдейн (⅓) (нар. 1951) |
||||
| Джон Костерліц (⅓) (нар. 1942) |
||||
| 2017 | Райнер Вайс (½) (нар. 1932) |
За вирішальний внесок у розробку детектора LIGO та спостереження гравітаційних хвиль[116] Оригінальний текст (англ.) For decisive contributions to the LIGO detector and the observation of gravitational waves | ||
| Беррі Беріш (¼) (нар. 1936) |
||||
| Кіп Торн (¼) (нар. 1940) |
||||
| 2018 | Артур Ешкін (½) (1922—2020) |
За розробку лазерних щипців та їхнє використання у біологічних системах[117] Оригінальний текст (англ.) For the optical tweezers and their application to biological systems | ||
| Жерар Муру (¼) (нар. 1944) |
За розробку методів генерації високоефективних, ультра коротких оптичних імпульсів[117] Оригінальний текст (англ.) For their method of generating high-intensity, ultra-short optical pulses | |||
| Донна Стрікленд (¼) (нар. 1959) |
||||
| 2019 | Джеймс Піблс (½) (нар. 1935) |
За теоретичні відкриття у фізичній космології[118] Оригінальний текст (англ.) For theoretical discoveries in physical cosmology | ||
| Мішель Майор (¼) (нар. 1942) |
За відкриття екзопланети, що обертається навколо сонцеподібної зірки[118] Оригінальний текст (англ.) For the discovery of an exoplanet orbiting a solar-type star | |||
| Дідьє Кело (¼) (нар. 1966) |
| Рік | Портрет | Лауреат | Країна | Обґрунтування |
|---|---|---|---|---|
| 2020 | Роджер Пенроуз (½) (нар. 1931) |
За відкриття, що утворення чорної діри є впевненим передбаченням загальної теорії відносності[119] Оригінальний текст (англ.) For the discovery that black hole formation is a robust prediction of the general theory of relativity | ||
| Райнгард Ґенцель (¼) (нар. 1952) |
За відкриття надмасивного компактного об'єкту в центрі нашої Галактики[119] Оригінальний текст (англ.) For the discovery of a supermassive compact object at the centre of our galaxy | |||
| Андреа Ґез (¼) (нар. 1962) |
||||
| 2021 | Клаус Гассельманн (¼) (нар. 1931) |
За фізичне моделювання клімату Землі, кількісну оцінку мінливості та надійне прогнозування глобального потепління[120] Оригінальний текст (англ.) For the physical modelling of Earth’s climate, quantifying variability and reliably predicting global warming | ||
| Сюкуро Манабе (¼) (нар. 1931) |
||||
| Джорджо Паризі (½) (нар. 1948) |
За відкриття взаємодії безладу і коливань у фізичних системах від атомного до планетарного масштабу[120] Оригінальний текст (англ.) For the discovery of the interplay of disorder and fluctuations in physical systems from atomic to planetary scales | |||
| 2022 | Ален Аспе (⅓) (нар. 1947) |
За експерименти зі сплутаними фотонами, встановлення порушення нерівності Белла та новаторство квантової інформаційної науки[121] Оригінальний текст (англ.) For experiments with entangled photons, establishing the violation of Bell inequalities and pioneering quantum information science | ||
| Антон Цайлінґер (⅓) (нар. 1945) |
||||
| Джон Клаузер (⅓) (нар. 1942) |
||||
| 2023 | Анн Л'Юйє (⅓) (нар. 1958) |
За експериментальні методи, які генерують атосекундні імпульси світла для дослідження динаміки електронів у речовині[122] Оригінальний текст (англ.) For experimental methods that generate attosecond pulses of light for the study of electron dynamics in matter | ||
| Ференц Краус (⅓) (нар. 1962) |
||||
| П'єр Агостіні (⅓) (нар. 1941) |
||||
| 2024 | Джон Гопфілд (½) (нар. 1933) |
За фундаментальні відкриття та винаходи, що уможливлюють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж[123] Оригінальний текст (англ.) For foundational discoveries and inventions that enable machine learning with artificial neural networks | ||
| Джефрі Гінтон (½) (нар. 1947) |
- Нобелівська премія
- Нобелівська премія з хімії
- Нобелівська премія з фізіології або медицини
- Список Нобелівських лауреатів
- Коментарі
- ↑ хоча Нобелівську премію з економіки часто називають шостою Нобелівською премією, вона заснована не згідно з заповітом Альфреда Нобеля, її заснував Банк Швеції в 1968 році з нагоди свого 300-річчя
- ↑ Нобелівська премія з фізики не присуджувалася в 1916, 1931, 1934 та 1940—1942 роках
- ↑ Марія Склодовська-Кюрі окрім премії з фізики (1903) також отримала Нобелівську премію з хімії (1911)
- Джерела
- ↑ Facts on the Nobel Prize in Physics. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1901. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1902. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 1903. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1904. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1905. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1906. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1907. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1908. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1909. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1910. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1911. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1912. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1913. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1914. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1915. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1916. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1917. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1918. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1919. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1920. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1921. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1922. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1923. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1924. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1925. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1926. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 1927. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1928. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1929. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1930. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1931. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1932. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1933. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1934. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1935. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 1936. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1937. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1938. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1939. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б в With fascism on the doorstep: The Nobel Institution in Norway, 1940-1945. NobelPrize.org (амер.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2024. Процитовано 27 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1943. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1944. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1945. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1946. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1947. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1948. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1949. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1950. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1951. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1952. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1953. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 1954. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1955. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1956. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1957. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1958. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1959. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1960. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 1961. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1962. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 1963. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1964. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1965. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1966. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1967. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1968. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1969. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 1970. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1971. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1972. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 1973. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1974. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1975. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1976. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1977. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 1978. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1979. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1980. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 1981. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1982. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 1983. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1984. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1985. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 1986. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1987. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1988. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 1989. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1990. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1991. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1992. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1993. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 1994. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 1995. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1996. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1997. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1998. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 1999. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 2000. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2001. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 2002. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2003. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2004. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 2005. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2006. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2007. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 2008. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 2009. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2010. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2011. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 11 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2012 (англ.)
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2013 (англ.)
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2014 (англ.)
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2015 (англ.)
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2016
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2017
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 2018
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 2019
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 2020
- ↑ а б The Nobel Prize in Physics 2021(англ.)
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2022(англ.)
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2023. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 8 жовтня 2024.
- ↑ The Nobel Prize in Physics 2024. NobelPrize.org (англ.). Процитовано 8 жовтня 2024.
- Чолаков В. Ученые и открытия. — М.: Мир, 1987. (рос.)
- Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1992. (рос.)
| Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії. |