Абетка есперанто
Абетка мови есперанто створена на латинській основі. У ньому двадцять вісім букв, з них п'ять з діакритичним знаком «^» і одна з наголосом "".
Кожній букві відповідає один звук, кожному звуку відповідає одна буква. Всі звуки вимовляються чітко. Наголос завжди падає на передостанній склад.
Вимова есперанто досить сильно варіює: зазвичай люди вимовляють звуки есперанто так само, як вони вимовляють звуки своєї рідної мови.
| Букви | Назви букв |
Вимова | Українська вимова |
|---|---|---|---|
| A a | a | a | а |
| B b | bo | b | б |
| C c | co | t͡s | ц |
| Ĉ ĉ | ĉo | t͡ʃ | ч |
| D d | do | d | д |
| E e | e | e | е |
| F f | fo | f | ф |
| G g | go | g | ґ |
| Ĝ ĝ | ĝo | d͡ʒ | дж |
| H h | ho | h | г |
| Ĥ ĥ | ĥo | x | х |
| I i | i | i | і |
| J j | jo | j | й |
| Ĵ ĵ | ĵo | ʒ | ж |
| K k | ko | k | к |
| L l | lo | l | ль |
| M m | mo | m | м |
| N n | no | n | н |
| O o | o | o | о |
| P p | po | p | п |
| R r | ro | ɾ | р |
| S s | so | s | с |
| Ŝ ŝ | ŝo | ʃ | ш |
| T t | to | t | т |
| U u | u | u | у |
| Ŭ ŭ | ŭo | ʋ | ў |
| V v | vo | v | в |
| Z z | zo | z | з |
- «щ» = ŝĉ: Blahoviŝĉenske, Ŝĉastja, Ĉerkaŝĉina, borŝĉ, ŝĉi;
- «и» = i: Kijiv, Mirhorod, Miroslav, Mirnij, vareniki;
- «ї» = ji: Mikolajiv, Ĉuhujiv, Jiĵaĉenko;
- «є» = je: Serhijenko, Jenakijeve, Jevhen;
- «ьо» = o після «л»: Kovalov, Polovij;
- jo в інших випадках: Ĉobotarjov, Sinjohub;
- «йо» = jo: Hajovij, Andrijoviĉ;
- «ю» = u після «л»: Ludmila, Miĥajluk;
- ju в інших випадках: Jurij, Julija;
- «я» = a після «л»: Laŝko, Polanicja;
- ja в інших випадках: Jalta, Slavjanjsjk, Tetjana;
- «ь» = j: Umanj, Karasj, Donecjk;
- після «л» опускається: Tiraspol, Ternopil, Moskal, Vasil.
Якщо написання літер з діакритичними знаками неможливо (наприклад, немає підтримки Юнікоду), то використовують сурогатні системи написання букв.
| Літери | Варіанти сурогатного запису |
|---|---|
| ĉ | cx, ch, c^ |
| ĝ | gx, gh, g^ |
| ĥ | hx, hh, h^ |
| ĵ | jx, jh, j^ |
| ŝ | sx, sh, s^ |
| ŭ | ux, u^, u~, w |
Для запису есперанто використовується Unicode; раніше було популярним кодування ISO-8859-3. В HTML і XML можна також використовувати числові коди.
| Літери | Юнікод | ISO-8859-3 | HTML | TeX | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| загл. | lower. | загл. | lower. | загл. | lower. | загл. | lower. | загл. | lower. |
| Ĉ | ĉ | 108 | 109 | C6 | E6 | Ĉ | ĉ | \hat C | \hat c |
| Ĝ | ĝ | 11C | 11D | D8 | F8 | Ĝ | ĝ | \hat G | \hat g |
| Ĥ | ĥ | 124 | 125 | A6 | B6 | Ĥ | ĥ | \hat H | \hat h |
| Ĵ | ĵ | 134 | 135 | AC | BC | Ĵ | ĵ | \hat J | \hat j |
| Ŝ | ŝ | 15C | 15D | DE | FE | Ŝ | ŝ | \hat S | \hat s |
| Ŭ | ŭ | 16C | 16D | DD | FD | Ŭ | ŭ | \U breve | \u breve |