Частка працівників іноземного походження у найбільшого роботодавця Фінляндії, а саме у міста Гельсінкі, поступово зростає.
Це випливає з результатів дослідження інформаційної служби Гельсінкі. Дослідження базується на матеріалах Статистичного центру за 2010-2023 роки.
До осіб іноземного походження належать ті, чиї обоє або єдиний відомий з батьків народилися за кордоном. Більшість із них народилися за кордоном, але багато хто – також у Фінляндії.
– Кількість співробітників іноземного походження та їхня частка у загальній чисельності персоналу міста зросли з 2010 року. Особливо інтенсивним це зростання стало з 2017 року, – зазначає старший науковий співробітник міста Гельсінкі Пасі Саукконен.
У 2023 році в Гельсінкі працювало майже 40 000 осіб, з яких майже 6 000, тобто понад 15%, були іноземцями.
Саукконен вважає, що, якщо брати до уваги походження, частка осіб іноземного походження дещо зросла у 2024-2025 роках, але у дослідженні статистичні дані за ці роки були недоступні.
Кількість осіб іноземного походження, найнятих міською владою, наблизилася до частки осіб іноземного походження працездатного віку у загальній кількості населення міста цього ж віку. Наприкінці 2023 року серед жителів Гельсінкі віком 20-64 років частка осіб іноземного походження становила понад 22%, тобто більш як кожен п’ятий.
У сусідніх містах частка осіб іноземного походження серед населення працездатного віку була ще вищою: у Еспоо – 27 %, а у Вантаа – 31 %.
З Таїланду до Фінляндії
За кількістю найбільше працівників іноземного походження, згідно з класифікацією Статистичного центру, працює у сфері догляду та охорони здоров'я – приблизно кожен п'ятий працівник у 2023 році.
У класифікації Статистичного центру до послуг охорони здоров'я та соціальних послуг входить також денний догляд за дітьми, який у статистиці міста відноситься до дошкільної освіти.
Однією з тих, хто працює у цій сфері, є громадянка Таїланду Шріпрай "Пай" Їньйонг, яка здобула кваліфікацію виховательки дошкільної освіти за учнівським договором. 43-річна Їньйонг працює вже майже п'ять років у дитячому садку Канкарепуісто в районі Якомякі.
Їньйонг швидко знайшла роботу, хоча й чула, що деяким було важко влаштуватися. На її думку, отримання роботи допомогло їй в інтеграції.
Місто підтримує вивчення мов
Приблизно кожен десятий працівник міста є носієм іноземної мови, тобто його рідною мовою є не фінська чи шведська. За даними міської влади, наприкінці 2025 року їхня частка серед працівників становила 11,5%.
Багато дітей іммігрантів мають дві рідні мови: фінську та рідну мову країни походження батьків.
У столичному регіоні знання різних мов є перевагою, оскільки серед населення також багато людей емігрантського походження. У сфері охорони здоров’я, соціальних послуг та освіти вони можуть допомагати людям іноземного походження, спілкуючись з ними їхньою рідною мовою.
Місто як роботодавець розуміє, що вивчення нової мови вимагає часу.
– До нас можна прийти на роботу, навіть якщо знання фінської чи шведської мови ще не досконалі. Кожен повинен вивчати мову, необхідну для роботи, у рамках своїх обов’язків, і ми надаємо в цьому підтримку, – каже Тар’я Няккі, керівниця відділу підбору персоналу муніципалітету Гельсінкі.
Вимоги до мовних навичок різняться залежно від посади. Наприклад, для лікарів та медсестер законодавством встановлено вимоги до мовних навичок, яких дотримується місто Гельсінкі.
За даними профспілки JHL, яка представляє інтереси працівників публічного сектору та соціального забезпечення, особливо потрібно більше безплатних мовних курсів. Їх можна було б проводити, наприклад, у народних університетах.
– Ми стурбовані тим, як і на якому етапі роботодавець переконується, що рівень володіння мовою досяг необхідного рівня, – каже голова JHL Стефан Ломан.
Гельсінкі забезпечує роботою насамперед жінок
Найбільше працівників іноземного походження працює у професійній групі робітників. Натомість їхня частка менша серед фахівців та експертів.
У 2023 році майже 80% персоналу міста становили жінки. Більш як половина з них, згідно з класифікацією Статистичного центру, працювали у сфері охорони здоров’я та соціальних послуг, до якої також входить денний догляд за дітьми.
– Муніципалітети, а також соціальні служби є важливими роботодавцями для жінок, які народилися за кордоном, і це варто враховувати в ширшому контексті сприяння інтеграції, – зазначає старший науковий співробітник Пасі Саукконен.
Цей текст було перекладено з фінськомовних новин та відредаговано.
