4 березня 2027 року по всій Європі закінчується тимчасовий захист для українців.
Надалі країни ЄС будуть вирішувати статус українців індивідуально. Наприклад, Польща, Чехія та Нідерланди вже підготували програми переходу українців на інші типи дозволів на проживання.
У Фінляндії ж ситуація залишається невизначеною.
– Тимчасовий захист, як випливає з назви, є тимчасовим, і він зрештою закінчиться. Ми ще не знаємо, що станеться з тимчасовим захистом у березні 2027 року, але рішення, ймовірно, буде знайдено протягом наступного літа, – повідомляє Новинам Yle регіональна співробітниця відділу у справах надання притулку Міграційної служби Мінна Серрадж.
За даними останнього опитування Міністерства внутрішніх справ Фінляндії, лише 6% українців планують повернутися до України після закінчення бойових дій.
– Якщо клієнт, який отримав тимчасовий захист, хоче залишитися у Фінляндії на довший термін, йому варто подати заявку, наприклад, на дозвіл на проживання на підставі роботи, якщо у нього є робоче місце, – говорить Серрадж.
З 40 тисяч українців, що проживають у Фінляндії, сьогодні лише близько 30% працюють. 68% українців активно шукають роботу, втім ускладнює пошук те, що рівень безробіття у країні є найвищим у Європі.
Ситуація з безробіттям та невизначеність щодо тимчасового захисту ставить українців у більш вразливе становище на ринку праці, вважає спеціалістка із запобігання трудовій експлуатації у Фінській раді у справах біженців Ірина Щербакова.
– Люди дуже стурбовані, багато хто терміново шукає рішення до завершення тимчасового захисту і, навіть розуміючи, що йдеться про експлуатаційні умови праці, часто не мають іншого вибору, крім як погоджуватися на них, – говорить Щербакова.
Повідомлень про експлуатацію побільшало
У Фінській раді у справах біженців побільшало повідомлень про експлуатаційні умови праці, розповідає Щербакова, яка за більш як два роки роботи отримала сотні скарг від українців.
– Найпоширеніші ситуації – це невиплата зарплати або її заниження, понаднормова робота без компенсації, порушення обліку робочого часу, невиплата надбавок, небезпечні умови праці, психологічний тиск або навіть погрози.
Однак через страх не знайти пристойну роботу, українці стали частіше погоджуватися на занижену оплату або непрозорі умови праці, навіть розуміючи, що це незаконно, говорить Щербакова.
– Додатковий тиск створює і законодавство. З 2025 року діє правило, за яким особа з робочим дозволом на проживання має обмежений час на пошук нової роботи у разі звільнення. Це ще більше посилює залежність працівника з робочою візою від роботодавця.
З червня 2025 року працівники, що перебувають в країні за дозволом на проживання на підставі роботи, після втрати робочого місця мають три місяці на пошук нової роботи. Якщо знайти роботу не вдалося, дозвіл скасовується.
"Чим раніше людина реагує, тим більше шансів захистити себе"
Захист своїх прав не означає автоматичну втрату роботи, наголошують у Фінській раді у справах біженців. За словами Щербакової, випадків, коли завдяки зверненням українцям вдавалося поліпшити умови праці – немало.
– У ряді ситуацій працівники отримували невиплачену зарплату або інші компенсації. В інших випадках покращувався робочий клімат, умови праці ставали прозорішими, а роботодавець починав дотримуватися чинного законодавства.
– Звісно, не всі кейси завершуються ідеально, але позитивних результатів багато.
Першим кроком для захисту своїх прав Щербакова вважає фіксацію порушень, здійснених роботодавцем.
– Документувати варто все, що можливо: трудовий договір, графіки роботи, повідомлення, розрахункові листи, фактично відпрацьовані години, будь-які погрози чи порушення.
Надалі варто не мовчати і повідомляти про порушення кервнику або іншій відповідальній особі. Якщо ситуацію не вирішено або це неможливо зробити всередині компанії, Щербакова радить звертатися до профспілки, органів охорони праці чи інших інстанцій. У багатьох випадках звернення можна подати також анонімно.
– Мовчання рідко захищає працівника – проте часто захищає роботодавця, який порушує закон.
"2026 рік для українців – критичний"
2026 рік Щербакова називає критичним для українців. Можливе повернення на батьківщину через закінчення тимчасового захисту може звести нанівець усі зусилля з інтеграції. Фінляндія, яка потребує емігрантів для економічного зростання, в такому випадку втратить тисячі потенційних працівників.
– Це люди, які приїхали з освітою та професійним досвідом – часто з вищою освітою – і за ці роки змогли адаптуватися до фінської системи.
– Якщо цих людей змусять залишити країну або вони опиняться поза системою, це означатиме втрату не лише людського потенціалу, але й вже вкладених державних коштів.
Виходом із цієї ситуації Щербакова бачить створення більш гнучких умов для подальшої інтеграції українців в країні.
– Інакше 4 березня 2027 року стане не кінцем тимчасового захисту, а початком нової вразливості – тихої, непомітної, але дуже зручної для експлуатації.
